«Пєтя» і Вовк: майже новорічна казка про одного державного регулятора

19.12.2017
«Пєтя» і Вовк: майже новорічна казка про одного державного регулятора

Завдяки недавнім законодавчим змінам Президент Порошенко отримав право призначати членів НКРЕКП поза конкурсом.

Президент Петро Порошенко продовжує укріплювати вертикаль своєї влади.

І це дається взнаки не лише у тому, як він нейтралізує своїх потенційних конкурентів або критиків, а й у тому, як поступово переписується законодавство — не без очевидної користі для «гаранта».

Один із таких прикладів стосується перекроєного нещодавно Верховною Радою закону про Національну комісію з регулювання електроенергетики і комунальних послуг (НКРЕКП), котрий відкриває перед главою держави нові можливості управління цією структурою в «ручному» режимі. Як саме це відбуватиметься? 

Вічні «тимчасові»

Наразі активно мусується інформація про те, що Президент Порошенко невдовзі призначить до складу ­НКРЕКП лояльних до себе осіб.
 
Серед них — дві жінки і один кавалер. Це, зокрема, Вікторія Морозова (член ­НКРЕКП із повноваженнями, що добігають кінця), яка буде звільнена і перепризначена як тимчасово виконуюча обов’язки.
 
А також Оксана Кривенко, заступник директора департаменту НКРЕКП з регулювання відносин у нафтогазовій сфері.
 
Плюс Антон Гудаченко — найцікавіший персонаж, людина, близька до голови Нацкомісії Дмитра Вовка. І не тільки до нього одного.
 
Якийсь час тому Гудаченко прийшов до НКРЕКП разом із Вовком, був його радником, а потім — заступником директора департаменту.
 
До цього етапу у своїй біографії Антон працював в аудиторській компанії Ernst & Young (до 2012 року), а потім ще два роки (2012-2014) в «Метінвесті» Ріната Ахметова.
 
Звичайно, що до кар’єрного ривка його «патрона» Вовка Антону Гудаченку все ще далеко.
 
Адже це саме Вовк отримав в останніх числах 2014 року справжнісіньку синекуру — управління ціноутворенням в електроенергетиці.
 
На той момент він не мав ані профільної освіти, ані мінімального досвіду в галузі енергетики. На момент призначення Дмитру Вовку виповнилося 24 роки.
 
До цього за плечима юнака була робота в Москві на посаді національного менеджера в кондитерській корпорації Roshen.
 
А незадовго до приходу в Roshen Вовк працював помічником віце-президента з корпоративних фінансів компанії «Інвестиційний капітал Україна» (ICU).
 
Це та сама компанія, яку створила свого часу все ще недозвільнена голова НБУ Валерія Гонтарєва.
 
У цій же компанії працював і екс-міністр енергетики та колишній глава НКРЕКП Володимир Демчишин. Утім усе це — загальновідомі відомості, і мова навіть не про це.
 
А про те, як вийшло так, що членів НКРЕКП (нехай навіть з позначкою «тимчасові») стали призначати поза конкурсом і лише за волею Президента?
 
Власне, на це питання відповідь цілком зрозуміла: 12 грудня на сайті Верховної Ради з’явилася інформація про те, що Петро Порошенко підписав закон №7342-1 спільного авторства депутатів від БПП, «Народного фронту» і Опоблоку (до речі, вельми красномовний колектив однодумців! ).
 
А закон цей дає Президенту певні преференції на період форс-мажору: якщо повноваження членів НКРЕКП минули, а нових членів узяти ніде (оскільки не було проведено відкритий конкурсний відбір), глава держави отримує право призначати тимчасових (не більш ніж на 3 місяці) «ціноутворювачів».
 
І, звичайно ж, має в цьому питанні повний карт-бланш.

Прогавлений конкурс

Закон №7342-1, як бачимо, дуже хороший і зручний. І якби хто-небудь написав аналогічний, але відносно членів ЦВК, Петро Олексійович, швидше за все, був би дуже вдячний автору.
 
Але щодо ЦВК це все — порожні мрії, адже там свої креатури повинні пропонувати парламентські фракції.
 
Хоча, якщо останні не справляються з подібним завданням (а вони таки не справляються!), чи не краще передати все в мужні руки Президента? Але це жарт.
 
Повернемося ж до НКРЕКП — отже, що трапилося з Нацкомісією?
 
А сталося те, що 26 листопада 2016 вступив у дію Закон «Про Національну комісію з регулювання у галузях енергетики і комунальних послуг».
 
Із цієї дати й почався відлік до моменту звільнення всіх семи нині діючих членів НКРЕКП. Всі вони повинні бути замінені на інших достойників, обраних на відкритому конкурсі.
 
Але при цьому не повинен був постраждати процес прийняття рішень, які затверджував кворум, тобто як мінімум четверо з семи членів НКРЕКП.
 
Для безперебійної роботи НКРЕКП у законі було обумовлено, що троє членів Нацкомісії будуть звільнені не пізніше 6 місяців із моменту набуття законом чинності, двоє — не пізніше 12 місяців, і ще двоє — не пізніше 18 місяців.
 
Час повного обнулення НКРЕКП, отже, ­спливає 26 травня 2018 року. Але, починаючи з 26 листопада 2017-го, Нацкомісія втратила свій кворум, оскільки з її складу було вилучено п’ятеро з семи членів НКРЕКП.
 
Чи можна було уникнути подібної ситуації? Без сумніву. Відповідно до закону, призначення нових членів ­НКРЕКП мало здійснюватися на умовах відкритого конкурсу.
 
Протягом року в експертних колах, у відкритих дискусіях владі невпинно нагадували про необхідність створення конкурсної комісії для призначення нових членів НКРЕКП.
 
Але відповідальні за це особи ухилялися від виконання своїх обов’язків. При цьому конкурс повинна була проводити конкурсна комісія у складі п’ятьох осіб (двох — від Президента, двох — від Верховної Ради й одного — від уряду).
 
Здавалося б, знайти п’ятьох гідних — справа необтяжлива, однак комісія так і не була створена. Отже, Нацкомісія втратила свою легітимність.

Нові зміни

При цьому дехто висунув ідею стосовно того, а чи не внести в тіло закону про Нацкомісію такі зміни, які дозволили б скоротити кворум НКРЕКП із чотирьох до трьох осіб?
 
До речі, необхідні троє чиновників — вищезгадані Морозова, Кривенко і Гудаченко — у Президента вже є.
 
Чи варто плодити нових маріонеток, коли можна легко (або майже легко) змінити закон і передати все управління в руки цієї слухняної трійці?
 
Безумовно, те, що НКРЕКП перестане бути колегіальним органом, перетворившись на маленьку філію адміністрації Президента, є справою поганою.
 
Тільки кому від цього погано? Явно не тим, хто затіяв і здійснив подібні пертурбації.
 
Однак чим же займеться НКРЕКП у своєму старому-новому складі? Щоб відповісти на це питання, потрібно повернутися до того, з чого ми почали.
 
До молодика на ім’я Дмитро Вовк, який є сполучною ланкою між Президентом Порошенком і олігархом Ахметовим.
 
В інтересах цих осіб є чергове (але, звичайно ж, не останнє) збільшення вартості електроенергії. Ось цим, найімовірніше, і займеться НКРЕКП.
 
Власне кажучи, наприкінці листопада Нацкомісія вже оголосила про план підвищити тариф для теплової генерації на 25% на 2018 рік, що принесе додаткові 12,5 млрд. грн. прибутку.
 
В одному з недавніх номерів «Україна молода» вже писала про цю схему.
 
«Ціну вугілля в тарифах на електро­енергію планується збільшити з 66 доларів до 82,4 долара за тонну. Також вартість фрахту (транспортування морем і перевалки в порту) вугілля з порту Роттердам в Україну регулятор планує збільшити на 28,5% — до майже 19 доларів за тонну. І це за умови, що жодна тонна вугілля в Україну з Роттердама поставлена не була, а сукупні поставки морем становлять менше 5% від загального обсягу споживання вугілля. Тобто в тарифі будуть закладатися неіснуючі витрати, і в такий спосіб відбудеться підвищення ціни електроенергії», — повідомляє Асоціація споживачів енергетики і комунальних послуг.
 
А відтак і поготів розкриває «секрет Полішинеля»: «Найбільшим бенефіціаром стане найбагатший олігарх країни, компанія якого (мається на увазі ДТЕК Ріната Ахметова) може отримати додатково близько 10 млрд. грн. за рахунок подальшого тарифного навантаження на малий і середній бізнес, на всю українську економіку».
 
Однак не для того ж зацікавлені особи пройшли такий довгий і складний шлях (починаючи від бойкотування роботи конкурсної комісії до внесення змін до законодавства), щоб звертати увагу на протести якоїсь там Асоціації споживачів?
 
Коли корупціонери цієї країни «роблять» свої великі гроші, протестні голоси мають замовкнути. Бо гроші, як відомо, люблять тишу, і влада це прекрасно усвідомлює. 

  • Передвісники дочасних виборів – розкол «Слуги народу» стає явнішим

    Найгучніше про розкол у СН почали говорити після, так званого, мінського демаршу в президентській фракції. Шістдесят її членів вимагали пояснень щодо активності глави ОПУ Андрія Єрмака в Тристоронній контактній групі у Мінську. І робили це скоординовано, синхронно і, головне, публічно. >>

  • Пандемія зради

    Напевно президент України і його досить суперечливе оточення не усвідомлюють, що світ перебуває у чергоій фазі міжцивілізаційного протистояння на грунті відродження етно-культуроної ідентичності і національної державності поневолених народів та спроб колишніх імперій відновити свій статус і повернут >>

  • До України скасовано візити чотирьох президентів через коронавірус

    При цьому в Офісі підкреслили, що з іноземними партнерами підтримується постійний контакт з метою опрацювання поточних завдань, а також у контексті узгодження можливих нових дат проведення згаданих візитів, після нормалізації ситуації навколо коронавірусу. >>

  • Чи треба вводити в Україні надзвичайний стан

    В боротьбі між свободою та безпекою неодмінно перемагає безпека. Це аксіома, про яку знають всі правозахисники.
    Зіткнувшись з небезпекою пандемії, ми, українське суспільство, добровільно погодилися на суттєве обмеження прав і свобод людини та громадянина. >>