В історії не повинно бути забутих імен і білих плям: останки народного героя повернули в Казахстан

10.11.2017
В історії не повинно бути забутих імен і білих плям: останки народного героя повернули в Казахстан

Кейко батир був легендарною особистістю в історії національно-визвольного руху Казахстану.
 
 
Історики буквально по крихтах збирали факти з його біографії.
 
 
Кейко батир народився в 1877 році в Кайдаулської волості Торгайского повіту (нині село Таста Амангельдінского району Кустанайської області). При народженні його назвали Нурмаганбет.
 
 
Через те, що хлопчик не відрізнявся товариськістю, в народі він отримав прізвисько «Кейко» (по-казахському означає «людина-відлюдник»).
 
Пізніше він і стане відомий серед казахського народу саме з цим ім’ям. 
 
У юнацькі роки Кейко батир був одним із кращих погоничів у господарстві одного з торгайських баїв. А також був відомий як один з успішних баримтачей (тих, хто вершив само­суд).
 
Свій статус «батир» і «влучний снайпер» Кейко отримав у 1913 році. Цього року він виступив із першим протестом проти колоніальної політики царської Росії.
 
Уже пізніше він став одним із лідерів збройного повстання на території Казахстану, спрямованого проти виконання наказу Миколи II про примусову мобілізацію казахського населення на фронт під час Першої світової війни.
 
У цей період Кейко батир сформував народне ополчення, щоб протистояти неправомірному рішенню російського царя і діям його підданих.
 
Кейко батир, вміло застосовуючи лідерські якості справжнього полководця і стратега, неодноразово здійснював організовані набіги на царські військові підрозділи з метою звільнення співвітчизників від імперського ярма.
 
У ті роки Кейко батир боровся хоробро, за що і отримав особливу повагу свого народу.
 
Тоді в Торгайськiй області з метою згуртування казахського народу в боротьбі за незалежність від колоніальної політики було піднято збройне повстання під проводом Амангельди Іманова і Кейко батира. 
 
Жовтневу революцію Кейко батир не визнав і до радянської влади ставився з обережністю. Але оскільки вважався людиною хороброю і розумною, то не соромився висловлювати свої думки.
 
Саме тому за радянських часів він був викреслений зі всіх науково-дослідних праць і згадок у ЗМІ.
 
Адже це суперечило політиці партії i радянської влади. Але, незважаючи на це, образ Кейко батира можна зустріти у творах відомих письменників, таких як Г.Мусрепов, М.Каратаєв, К.Сарсекєєв, А. Нурманов і ін.
 
Із набуттям Казахстаном незалежності образ Кейко батира став частіше з’являтися на сторінках періодичних видань.
 
І, як правило, всі ці матеріали збирали з переказів народу, старійшин і очевидців героїчних подвигів Кейко батира. 
 
Факти свідчать, що Кейко батир був по-звірячому вбитий червоноармійськими катами, також була вбита його дружина Акжаркин і ще не народжена дитина, молодший брат народного батира помер у муках після жорстоких знущань.
 
До здобуття Казахстаном незалежності череп Нурмаганбета Кокембаєва знаходився в антропологічному фонді кунсткамери міста Санкт-Петербург.
 
Але в 90-ті роки питання про повернення його останків було піднято на державному рівні. Це виявилося справою не з легких для родичів, для вчених та істориків.
 
У зв’язку з цим громадськість і керівництво країни брали активну участь у цьому процесі. Майже через сто років останки Кейко батира були повернуті в Казахстан.
 
Церемонія поховання вiдбулася на його історичній батьківщині, в селі Таста Амангельдінского району Кустанайської області, в якій взяли участь видатні діячі Республіки Казахстан.
 
Незважаючи на те, що минуло чимало років, історія доводить, що справедливість повинна торжествувати.