Чим ближче до початку опалювального сезону, тим гостріше звучить в українських реаліях тема газопостачання. Головна інтрига — чи подорожчає газ.
Друга — чи вистачить його на опалювальний сезон. І, зрештою, скільки нам потрібно блакитного палива, скільки зможемо видобути самі, а скільки треба буде купити.
Для промислових підняли, для індивідуальних — ні?
Із позавчорашнього дня в Україні зросли ціни на газ для промислових споживачів. Підвищення становитиме 3,1%, тобто 243 гривні за тисячу кубометрів.
Таким чином вартість тисячі кубів блакитного палива виробничникам України відтепер обходитиметься у 8 164 гривні.
Ця ціна буде актуальною для підприємців, які щомісяця закуповують понад 50 тис. кубометрів і за умови відсутності боргів перед компанією «Нафтогаз України».
Також цю суму платять стовідсоткові дочірні компанії «Нафтогазу».
Для решти споживачів діє інший тариф — 9 016 гривень за тисячу кубометрів. Який зріс до цієї позначки також на 3,1%. Тобто на 267,6 гривнi.
Тож найбільшою інтригою зими 2017—2018 років залишається питання, чи підніматимуть ціну газу для населення.
А разом із нею — ціни на комунальні послуги, які вже і так є непідйомними для великої частини українців.
Публічна позиція уряду в цій сфері залишається незмінною: жодних підвищень!
«На сьогодні є чітке рішення про те, що ціна на газ у цьому опалювальному сезоні підвищуватися не буде. І в державному бюджеті України на 2018 рік закладено ціну на газ на рівні 2017 року», — запевнив увесь український народ віце-прем’єр-міністр Павло Розенко.
Немає жодних підстав, на його думку, також і підвищувати ціни на «комуналку».
«Найважчим етапом восени завжди було зростання ціни на газ, але ціна на газ не підвищуватиметься, а отже, немає жодних підстав для підвищення вартості житлово-комунальних послуг і немає жодних підстав говорити про розкручування інфляції в осінньо-зимовий період», — додав Розенко.
А український Прем’єр-міністр Володимир Гройсман пішов ще далі і пообіцяв знизити ціни на газ.
У цеху харківського «Турбоатому», спілкуючись із народом, він заявив дослівно: «Ціна на газ для населення буде знижена, це я вам обіцяю».
Щоправда, коли відбудеться знаменна подія і на скільки подешевшає паливо, очільник уряду не сказав.
Перечитаємо попередню постанову
У наших міжнародних партнерів, зокрема фінансових донорів та країн, що мають на них вплив, ставлення до газових тарифів для пересічних українців, утім, суттєво відрізняється.
І вони, ці партнери, останнім часом почали дуже часто висловлювати свою думку, яка не подобається в Україні нікому.
Так, заступник голови МВФ Девід Ліптон ще два тижні тому заявив, що ціни на газ в Україні є дуже низькими в порівнянні з сусідніми країнами.
На його думку, особливої проблеми з паливним ціноутворенням в Україні немає, оскільки найбідніші домогосподарства захищені від зростання тарифів комунальними субсидіями.
«Для решти громадян відбулося відчутне збільшення заробітної плати, що набагато перевищує зростання ціни на газ, передбачене нормативно-правовими актами», — додав він.
І, нарешті, головний його месидж — ціни на газ в Україні є дуже низькими в порівнянні з сусідами.
«Якщо Україна хоче мріяти про енергетичну незалежність, вона повинна інвестувати в інфраструктуру, що можливо лише за умов, коли ціни на газ віддзеркалюють розвиток подій на ринку», — Ліптон м’яко натякнув нашому Кабміну на необхідність піднімати тарифи.
І найбільша вага думки функціонера в тому, що до кінця нинішнього року офіційний Київ очікує від МВФ майже 2 млрд. доларів у вигляді чергового траншу.
Натомість посол Сполучених Штатів Америки в Україні Мері Йованович, на відміну від дипломатичного Ліптона, назвала речі своїми іменами.
«Відповідно до нашого внутрішнього аналізу, виконання програми Міжнародного валютного фонду критично для України. Ці реформи потрібні не МВФ, а, зрештою, Україні: пенсійна, антикорупційна, підвищення цін на газ», — заявила посол.
На її думку, виконання програми з Фондом поліпшить міжнародний імідж України. При цьому Йованович заявила, що без підтримки МВФ Україна не зможе розрахуватися з боргами. І насамперед перед самим Фондом.
А тому вітчизняні експерти припускають, що урядовці можуть-таки відмовитися від красивих гасел і солодких обіцянок — і таки підвищити ціни на газ уже в цьому році.
Так, енергетичний експерт Валентин Землянський вважає, що газ подорожчає на 20% уже в 2017 році. А разом із ним — і гаряча вода.
Свої висновки він обґрунтовує відомою постановою №187, якою з 1 квітня 2017 для населення України було підвищено тарифи на газ.
У тексті документа йдеться, що наступне подорожчання має відбутися з 1 жовтня нинішнього року.
І хоча дата Х уже минула, це, на думку аналітика, зовсім не свідчить, що загроза подорожчання минула.
«Оскільки в цю постанову наразі не було внесено жодних змін, я думаю, що подорожчання відбудеться, — каже Землянський. — Вважаю, що уряд таки піде на цей крок. Чиновники можуть відтермінувати це рішення чи навіть ухвалити його заднім числом. Як наслідок, українці переплачуватимуть за газ одну гривню. Відповідно треба готуватися до подорожчання тепла і гарячої води».
Завдання номер один — енергоощадливі технології
Тим часом, як завжди буває восени, експерти починають вести мову про обсяги споживання в Україні та власного видобутку газу.
За даними ПАТ «Укргазвидобування» — структури, яка видобуває в Україні левову частку природного газу, — за період із січня по вересень обсяг видобутку зріс на 400 млн. кубічних метрів щодо аналогічного періоду 2016 року.
І становить 11 млрд. кубометрів. За добу в Україні видобувають 42 млн. кубометрів газу.
З точки зору наших перспектив — це, звичайно, мізер. І якби ми почали раніше думати про збільшення видобутку, а не про «вигідні» контракти із «Газпромом», то сьогодні мали би значно менше проблем. Утім навіть таке зростання дає нам певну надію.
Адже до 2020 року Україна планує видобувати 20 млрд. кубометрів власного газу. При нашому нинішньому споживанні у 26 млрд. кубів дефіцит залишається не таким уже й критичним.
Експерти зазначають і про успішні дані з розвідування нових родовищ у північно-західному шельфі Чорного моря, Кілійсько-Зміїного уступу та Крилівського прогину, де нібито знайдено поклади близько 40 млрд. кубометрів газу. І цей газ — теоретично — можна буде видобувати.
До речі, Україна нещодавно піднялася у рейтингу країн із розвіданими запасами газу. Раніше ми перебували на 26-му місці із запасами 0,952 трлн. кубометрів, або 0,5% від світових запасів. А сьогодні Україна займає вже 24-те місце із запасами 1,1 трлн. кубометрів.
Водночас в Україні зростають обсяги споживання газу. Так, за даними Держстатслужби України, у серпні нинішнього року в нас зросли обсяги споживанні газу в порівнянні з серпнем минулого року на 16,6%.
«Без сумніву, такий показник є позитивним для нашої держави, оскільки він насамперед свідчить про зростання обсягів споживання газу підприємствами української економіки, враховуючи закачування у ПСГ. У цей період обсяги споживання газу (прямо та опосередковано) громадським сектором практично не змінилися у порівнянні з минулим роком. А обсяг закачування газу в ПСГ є більшим, ніж у минулому році за вказаний період, але не врахований при визначенні обсягів споживання газу», — коментує цю ситуацію аналітик, екс-уповноважений Президента України з міжнародних питань енергетичної безпеки Богдан Соколовський.
З іншого боку, вказане зростання споживання газу свідчить, на його думку, про невисокий рівень запровадження енергоощадних технологій та про незадовільний темп реструктуризації української економіки, які б мали забезпечити скорочення загальних обсягів споживання газу в нашій державі.
«Безумовно, енергоощадні технології треба запроваджувати всюди — зокрема, у середовищі найбільших споживачів — і в економіці, і в громадському секторі. Все це можна зробити за 3-5 років, за умови, що в державі буде затверджена чітка програма і будуть відповідальні. За такий час ці заходи, разом із нарощуванням обсягів видобутку газу українського походження, мають забезпечити повну «газову» незалежність України. А пізніше, коли така здатність нашої держави (обходитись без імпорту газу) буде забезпечена, ключову роль має відігравати насамперед міжнародний ринок», — резюмує Соколовський.
ВІДЛУННЯ
Москва проти хабу
Реакція російської влади на ідею України створити у себе хаб із транспортування російського газу до Західної та Південної Європи виявилася цілком прогнозованою. Москва проти й устами свого міністра енергетики Олександра Новака оголосила, що цей варіант їй нецікавий.
Як уже писала «УМ», Україна вперше у своїй історії почала здавати свої підземні газосховища, яких у нас суттєвий надлишок, компаніям з інших держав.
Які відчувають гостру нестачу таких інфраструктурних об’єктів. Але Київ хоче йти далі і прагне разом із Євросоюзом розвивати на своїй території логістичні схеми із зберігання та подальшого продажу природного газу його кінцевим споживачам.
Брюссель відповів стриманою згодою, але поставив ряд умов. Однією із яких було перенесення точки продажу газу європейцям із західної на східну границю нашої держави.
«Ця пропозиція є нецікавою і недоцільною, — заявив Новак. — Якщо з’являться якісь комерційні пропозиції, цікаві для «Газпрому», «Газпром» буде готовий до перемовин».
А ТИМ ЧАСОМ
Сховища майже готові
Українські підземні газові сховища накопичили вже 16,264 млрд. кубометрів природного газу. Таким чином, вони заповнені на 52%. За даними ПАТ «Укртрансгаз», за останній робочий день минулого тижня в ПСГ України закачано 56,98 млн. кубометрів блакитного палива. Із них зі Словаччини надійшло 26,09 млн. кубометрів, із Угорщини — 17,07 млн. кубів, із Польщі — 2,33 млн. кубометрів газу.
БЕЗДІЯЛЬНІСТЬ
ГПУ не знайшла…
Нещодавнє підвищення цін на скраплений газ в Україні, коли вартість пропан-бутану за лічені дні піднялася у півтора раза одночасно (!) по усій Україні, відбулося… цілком у рамках закону. Принаймні так вважає Генеральна прокуратура. Навіть попри численні ознаки, які вказують на змову. З’ясувати цю ситуацію вимагав і Президент України Петро Порошенко.
«У провадженні слідчих Генеральної прокуратури кримінальних проваджень за фактом підвищення цін на скраплений газ немає», — написав начальник відділу Генпрокуратури Н. Тєлічко, даючи відповідь на запит. Такої ж думки і Нацполіція.
«До повноважень поліції не належить розгляд питань у сфері ціноутворення скрапленого газу, вчинення заходів, спрямованих на зниження його вартості та підтримки конкуренції на ринку обігу газу. З вищезазначених питань радимо звернутися з відповідним запитом до Антимонопольного комітету України», — повідомив заступник начальника Департаменту захисту економіки Національної поліції України Ігор Звездін.
