Подвійний удар: чим може обернутися для України суперечка Гройсмана з «Нафтогазом»

22.09.2017
Подвійний удар: чим може обернутися для України суперечка Гройсмана з «Нафтогазом»

Малюнок Володимира СОЛОНЬКА.

Днями в енергетичному секторі України виник скандал. Два незалежні члени наглядової ради «Нафтогазу України» — іноземіці Пол Ворвік та Маркус Річардс — подали у відставку.

 

Ще один їхній колега, Чарльз Проктор, ще на початку місяця повідомив, що залишає компанію із 30 вересня. Ці події спричинили вже міжнародну реакцію.

 

Очільник Кабміну Володимир Гройсман також відреагував на подію. Але по-своєму. Звинувативши вітчизняну державну структуру у монополізмі і зловживаннях.

 

І ще мінус два

Незалежні члени наглядової ради НАК «Нафтогаз України» зібрали екстрену прес-конференцію, на якій перерахували причини, які змусили їх написати заяви про відставку.
 
Серед головних причин, які викликали занепокоєння у членів наглядової ради, були втручання уряду в діяльність «Укртрансгазу» і «Укргазвидобування».
 
Як зазначено в листі на ім’я віце-прем’єра Володимира Кістіона, Кабмін втручався в рішення щодо призначень на посади голови правління однієї з компаній та інших працівників, а також у плани здійснення відокремлення (анбандлінга).
 
Проблемою номер два, як випливає з документа, є те, що виконавча влада не надає підтримки щодо корпоративного управління, корпоративної стратегії і змістовного затвердження фінансових планів підприємств групи на 2017 рік.
 
І нарешті, ще одна причина невдоволення — призначення керівників і технічних фахівців, які були звільнені з «Нафтогазу», на посади в уряді.
 
«На мій погляд, ці події суттєво ускладнюють виконання повноважень незалежного члена наглядової ради. Наглядова рада не в змозі працювати так, як це узгоджувалося раніше, а саме, на принципах цілісності, прозорості та справедливості», — написав Пол Ворвік. 
 
Своє невдоволення ситуацією висловив і голова правління «Нафтогазу» Андрій Коболєв. Який, хоча у відставку і не подавав, але обурився заблокуванням, за його словами, призначення головою ПАТ «Укртрансгаз» Павела Юзефа Станчака.
 
«Провівши конкурс разом із наглядовою радою, яка, на жаль, уже майже в повному складі звільнилася, ми обрали, на наш погляд, дуже вдалу людину для того, щоб очолити «Укртрансгаз» у цей період. Людину, яка працювала в PGNiG, особисто виділяла оператора ГТС «GAZ-System»... Наразі призначення заблокувала СБУ, яка не прибирає таємний гриф з «Укртрансгазу», — сказав він. І додав, що в таких умовах призначати Станчака не можна, оскільки це не дозволить йому повноцінно керувати компанією. «Ми не готові йти на створення «сірих зон», як це було за часів роботи Войцеха Балчуна в «Укрзалізниці», — резюмував він.

Удар через Лондон 

Посольство Великої Британії напрочуд оперативно відреагувало на демарш своїх співвітчизників, які працювали у наглядовій раді «Нафтогазу».
 
«Ми вважаємо цих людей досвідченими незалежними професіоналами та тими, хто налаштований на реформування «Нафтогазу». Наглядова рада була ефективною, зокрема, у створенні ключових комітетів, прийнятті рішень щодо кадрових призначень, створенні чіткої системи внутрішнього контролю та розробленні інтегральної стратегії «Нафтогазу», яка закладає основу для майбутнього успіху компанії та її підрозділів. Якщо «Нафтогаз» матиме належну підтримку, компанія може стати справж­ньою історією успіху України», — йдеться у заяві  амбасади у «Фейсбуці».
 
При цьому офіційний Лондон устами своїх представників у Києві ще раз нагадав, що в Україні чиняться перешкоди для реалізації потенціалу та перетворення «Нафтогазу» на прибутковий стратегічний державний актив.
 
«У перспективі важливо, щоби процес призначення майбутніх членів наглядової ради був незалежним і прозорим, щоб уряд України активно підтримував процес реформ, а «Нафтогазу» дозволили рухатися вперед. Це відповідало б зобов’язанням, взятим на себе українським урядом під час Лондонської конференції з питань реформ в Україні у липні цього року», — резюмували у диппредставництві.
 
Ну а найгірше для нас те, що скандал розвивався у доволі невдалий момент: коли Президент України Петро Порошенко перебував з офіційним візитом у США та зустрічався там із першими особами міжнародної політики.

І Гройсман за це ж. Публічно…

Майже водночас із прес-конференцією двох підписантів публічно виступав і очільник українського уряду Володимир Гройсман.
 
Який оголосив свою власну позицію, що, ясна річ, мала збігатися з позицією усього Кабміну.
 
«НАК «Нафтогаз України» повинна бути демонополізована, а до цього повинна утриматися від спроб впливу на ціни», — сказав Прем’єр.
 
І продовжив свою думку. «Монополії завжди намагаються використовувати своє становище, щоб необґрунтовано підвищувати ціни, підвищувати витрати. Я не допущу, щоби будь-яка монополія необґрунтовано хоча б якось наближалася до коректування цін на газ у нашій країні», — сказав він.
 
А тому закликав продовжити реформу «Нафтогазу» і провести анбандлінг НАК, розділивши транспортування і зберігання, видобуток і продаж газу, щоб демонополізувати «монополіста, який сьогодні може диктувати будь-які правила на нафтогазовому ринку».
 
Таким чином публічно Прем’єр-міністр підтримав головні ідеї підписантів листа. Скажімо, про розділення компанії. Нечиста сила, треба розуміти, ховається лише у деталях.
 
«Я гарантую, що на нафтогазовому ринку будуть прискорені реформи так, щоб «Нафтогаз» був сучасною якісною компанією, в якій впроваджені належні принципи корпоративного управління, а не єдиним монополістом у країні, — наголосив голова уряду.
 
— Ми оновимо наглядову раду, зробимо це разом із нашими міжнародними партнерами публічно, щоб привернути до наглядової ради максимально якісні кадри для продовження цієї надважливої і системної реформи». 
 
...20 вересня у «Нафтогазі» намагалися обрати незалежного члена наглядової ради взамін вибулих. Але, на жаль, невдало.
 
Призначене засідання не відбулося через відсутність кворуму. Робоча група номінаційного комітету, який функціонує при Міністерстві економіки, завершила відбір кандидатів на посаду незалежного члена наглядової ради ще минулого тижня.
 
Всього на цю посаду було відібрано п’ятеро кандидатів, а фаворитом вважався Ігор Мітюков. 
 

ДО РЕЧІ 

У державну власність інвестицій не буде
 
Українська газотранспортна система може залишитися без інвесторів і, відповідно, без майбутнього.
 
Але вже не через тиск Російської Федерації, що було завжди найбільшою проблемою нашої ГТС, а через відмову міжнародного енергетичного співтовариства співпрацювати з нашою державою у галузі газопостачання. 
 
Таке рішення може спричинити намагання Кабміну внести ПАТ «Магістральні газопроводи України» в список держкомпаній, які не підлягають приватизації.
 
Про це написав керівник секретаріату Енергоспівтовариства Янез Копач у своєму листі на ім’я віце-прем’єр-міністра України Володимира Кістіона. 
 
«У законопроекті пропонується включити ПАТ «МГУ» в список підприємств, що не підлягають приватизації. Таке включення фактично означає заборону на продаж будь-якого пакета акцій МГУ будь-якому приватному інвестору», — вказує Копач.
 
І зазначає, що залучення Україною партнера до транспортування природного газу було чітко визначено таким, що відповідає стратегічним інтересам нашої країни.
 
«Це допомогло б Україні позиціонувати себе як надійного партнера на європейських ринках природного газу та забезпечити собі перспективу транзиту природного газу після 2019 року [коли закінчиться термін дії контракту між «Нафтогазом» і російським «Газпромом» на транзит російського газу через територію України]», — стверджує Енергоспівтовариство. — Пропонуючи заборонити продаж акцій МГУ третій стороні, законопроект фактично перекреслює таку можливість». 
 
Але відмова від приватизації, на думку Копача, не єдина перешкода у діалозі з Києвом.
 
«Останнім часом ми спостерігаємо, як Міністерство енергетики фактично намагається зберегти контроль за активами з транспортування і зберігання в порушення зобов’язань України по «Договору про заснування Енергетичного співтовариства», — резюмує він.
 

ЦІНОУТВОРЕННЯ

Газ на 19% дорожчий замовляли?
 
Ще одна проблема, яку бачить очільник «Нафтогазу» Андрій Коболєв, — очолювана ним структура може опинитися без 800 мільйонів доларів.
 
Оскільки НАК може втратити фінансування з боку Європейського банку реконструкції і розвитку і Світового банку.
 
За словами Коболєва, в такому випадку «Нафтогаз» може втратити 300 млн. доларів від ЄБРР і 500 млн доларів від Світового банку. 
 
«Також я не впевнений, що, якщо ЄБРР і Всесвітній банк припинять фінансування, «Нафтогаз» зможе залучити кошти в інших донорів. ЄБРР попередив, що, якщо фінансовий план не буде затверджено, то призупинить доступ до кредитної лінії», — додав Коболєв.
 
Проблема стосується вже не демаршів учасників наглядової ради, а затвердження фінплану структури.
 
Кабінет Міністрів раніше не затвердив підвищення тарифів на газ, яке було закладене у фінансовому плані НАК.
 
У проекті фінплану «Нафтогазу» пропонувалося збільшити вартість тисячі кубометрів газу без ПДВ на 931 гривню — до 5873 грн.
 
Тобто з ПДВ вона мала б становити 7047 грн., або ж 7,047 грн. за кубометр. 
 
Нинішня ціна, встановлена на період від 1 квітня 2017 року до 1 квітня 2018 року, для населення становить 6,9579 грн. Таким чином вартість газу для населення могла зрости майже на 19%.
 

А ТИМ ЧАСОМ...

Чек за окупацію
 
Україна продовжує судові суперечки з Російською Федерацією за матеріальні збитки, заподіяні нам агресивним північним сусідом.
 
Так, НАК «Нафтогаз України» і шість її дочірніх компаній подали до Гаазького трибуналу позовну заяву про відшкодування збитків, заподіяних захопленням Російською Федерацією активів групи в АР Крим.
 
Йдеться про 15 родовищ нафти і газу, три перспективні площі покладів нафти і газу, Глібовське підземне газосховище, магістральні газопроводи, 43 газорозподільні станції — в 590 млн. доларів.
 
А також дві морські бурові установки, на які «Нафтогаз» у 2011 році видав «Чорноморнафтогазу» кредит на 800 млн. доларів, а також газ, що зберігався у Глібівському ПСГ.
 
На думку керівництва компанії, збитки групи «Нафтогаз» на сьогодні експерти  оцінюють  у близько 5 млрд. доларів.
 
У «Нафтогазі» також висловили сподівання, що суд може винести рішення у цій справі до кінця 2018 року.
 
Звернутися в Гаагу у НАК змусило відсутність діалогу з Москвою. Адже, як відомо, у лютому 2016 року «Нафтогаз» ініціював переговорний процес щодо втрати своїх активів у Криму, направивши РФ повідомлення про інвестиційний спір у рамках двосторонньої угоди про взаємний захист інвестицій між країнами.
 
Але відповіді так і не дочекалися. І тому в жовтні цього ж року НАК «Нафтогаз України» і її шість дочірніх компаній ініціювали згадане арбітражне провадження проти Російської Федерації.
 
Тоді вартість активів компанія оцінювала не менш ніж у 3 млрд. доларів. 
 
Захистом прав та інтересів групи в цьому процесі займатиметься міжнародна юридична компанія Covington&Burling LLP.
 
Вона має позитивний досвід захисту інтересів клієнтів у процесах проти РФ і російських державних компаній, адже, зокрема, представляла інтереси інвесторів нафтової компанії ЮКОС у суперечці проти РФ і добилася рішення суду про відшкодування 60 млрд. доларів.