Не можна будувати, не маючи iдеї

30.08.2017
«Дайте мені масову газету — і я переверну світ!» — запевняв В. Ленін.
 
Йому дали масову газету, і він перевернув 1/6 світу. Але газета була лише одним із засобів здійснення перевороту.
 
Інший засіб знайдемо у книжці Елізабет Хереш «Таємна справа Парвуса. Куплена революція» (Відень, 2006. Анотацію викладено в статті А. Косюка, Луцьк: «жовтневий переворот 1917 як злочин світового масштабу за планом єврея Парвуса на німецькі гроші... Парвус, Ленін, Троцький і Голодомор...»: «Елізабет Хереш відшукала сенсаційний документ, такий собі план-меморандум підготовки революції в Росії. Написав його Олександр Парвус (справжнє ім’я та прізвище — Гельфант Ізраїль Лазарович). Датовано документ 9 березня 1915 р., він приголомшує, що його мета — організувати хаос, божевілля...» і це було зроблено: деморалізація і розвал армії, саботаж і розбалансування державного управління, промислового виробництва тощо. У морі хаосу сяяла «Іскра».
 
Як стало зрозуміло згодом, вона не так освітлювала дорогу, як обпалювала крила тим, хто міг літати. Залишалася відносна більшість тих, хто був народжений повзати.
 
Для них з’явилася «Правда», яка славила «його величність робітничий клас» і ретельно приховувала правду про катівні НКВС, сотні Сандормохів, Биківень, ГУЛАГів тощо...
 
І раптом оплот світового комунізму розвалився і зник, зник без спротиву і майже безслідно.
 
Проте версія про несподіваність прикриває суть катастрофи імперії зла... Борис Олійник, голова Ради національностей Верховної Ради СРСР у 1989—1991 рр. у книжці «Два роки в Кремлі» пише: «Те, що розвал Союзу був задуманий, — це правда... СРСР — це була модель, яка вичерпала себе...» Слід задуму проглядається в деталях.
 
Наприклад, презентуючи молодого Генсека Горбачова «великій сімці», Маргарет Тетчер казала: «Цьому парубку можна довіряти...»
 
Друга дрібничка з того ж проекту — відомо, що «сценарій» свого похорону «Залізна леді» розписала сама: крім членів парламенту й уряду, персонально мали бути запрошені королева Великобританії Єлизавета ІІ і... Генсек Михайло Горбачов. Мабуть, виправдав сподівання.
 
На зміну моделі Радянського йшла модель Європейського Союзу. І глобалізм.
 
Цілі й основні методи залишалися подібними, змінилися лише інструменти: наприклад, централізоване планування здійснюється не циркулярами, а квотами; залишився кулуарний метод прийняття важливих рішень.
 
Людство, зробивши приголомшливий технологічний прорив, у ментальному плані залишилося в рабовласницькій системі.
 
Замість ганебних ГУЛАГів, колгоспного рабства, закріпачення в промисловості з’явилася наукова система брутальної експлуатації: «...десятки тисяч студентів по Україні навчають, як шахраювати з приватною власністю.
 
Але ж можна направити творчу енергію тисяч молодих людей на розробку нової економічної теорії і на її основі організувати новий спосіб виробництва та розподілу товарів, враховуючи закони природи...» (Михайло Говоруха: «Фізична економія і земельна реформа»). Але ж тоді запрацюють гасла «Свобода. Рівність. Братерство». Очевидно, володарі світу цього не хочуть, а людство до цього ще не доросло.
 
Мозок новонародженої людини — як розкрита книга: одна сторінка заповнена інстинктами «їж, пий, розмножуйся», інша — сторінка інтелекту — чиста і може наповнитися тільки після того, як буде засіяна знаннями відповідного середовища.
 
В одному випадку з немовляти, залишеного в лісі, виростає мауглі, в іншому — козачок-кріпак, потрапивши в середовище інтелектуалів, стає талановитим художником і геніальним поетом-пророком.
 
Цю особливість нахабно використовують лихварі все­світньої влади грошей, культивуючи інстинкт «їж, пий, розмножуйся».
 
Одна лиш цитата може розкрити секрет такої політики: «Ми завжди повинні бути готовими піти від гніву й ненависті гоїв — піти туди, де нас приймуть у надії оживити економіку нашими капіталами <...> але піти ми повинні, якщо це буде по­трібно, не бідними і хворими, а здоровими й багатими. Гроші — це наші ноги. Ми зсуваємо свій центр ваги туди, куди попередньо переведені наші гроші» («Катехизис єврея в СРСР», Ізраїль, 1958 р.)
 
Під час Другої світової війни німці вивозили з України чорнозем ешелонами. Дурні!
 
Сучасні реформатори проводять цю операцію дешевше й ефективніше: за різними схемами зганяють із землі господарів, а «нічийну» землю готують розпродати з молотка пройдисвітам.
 
Банда клептоманів намагається унеможливити розбудову модерної Української держави і в майбутньому; балаболячи про те, як вони піклуються про незалежність України, насправді закріплюють імперський хомут.
 
Йдеться про імплементацію Паризької угоди, згідно з якою, до 2050 р. частка відновлюваних джерел енергії в секторі електроенергетики має досягти 100%! Натомість український урядовий проект «Егергостратегія-35» спирається головним чином на вугілля та атомну енергетику, що означає замороження залежності від російських твелів та російського/«ДНР»-«ЛНР»івського вугілля.
 
Тож коли Європа позбудеться енергетичної залежності від Росії і колапс російської економіки стане можливим, Україна врятує суверена-РФ, віддавши російським енергоносіям свій ринок.
 
Чому ж українське суспільство поводиться так, ніби дало обітницю евтаназії і розходиться лише в тому, кому доручити виконати процедуру: Петі чи Юлі? Може, й справді працює сумнозвісний 25-й кадр?..
 
Кажуть, що гвинтівка, яка висить на стіні, рано чи пізно вистрелить — на те вона й гвинтівка, щоб стріляти! А танками будуть орати? Термоядерною зброєю глушити рибу? Для зла використовують і дивовижні досягнення в електроніці. Те, що зроблено людиною, людина може й зламати.
 
Хакерські атаки на святая святих — сервер Пентагону — серйозне попере­дження. Виявляється, сервер не надійніший за сейф, бо зламується дистанційно, оминаючи охорону.
 
А якщо знайдеться такий собі інженер Гарін, який заблокує державні сервери і буде шантажувати увесь світ? Чіпляючись за світовий «Титанік», Україна може втратити шанс на тривале державне життя.
 
Море глобалізму почало штормити, і в пасажирів з’явилася тенденція пересісти на свою яхту та сховатися в національній гавані.
 
Український човник наразі захищеної гавані не має, й українці прискорено розбігаються світами.
 
Настав час перейнятися питанням: чи є в українському суспільстві стратегічно мислячі авторитетні сили, які б (за прикладом євреїв) не втратили діаспору, дбали б про її згуртування навколо національної ідеї, яку, врешті, треба сформувати (ідею. — Ред.).
 
Діаспора, набравшись досвіду в сталих державах, може стати головною рушійною силою реального національного відродження, а відтак — і розбудови сильної, заможної Української держави. 
 
Анатолій ЛЮДВИНСЬКИЙ
Полтава