Батьківщина в небезпеці! І це дає мені надію на те, що Ви врахуєте лист «маленького українця» в програмі порятунку країни від історичного краху.
Небезпека нависла з двох сторін: ззовні — агресія Росії, зсередини — колаборантська держава.
Маю на увазі словникове тлумачення терміна: «Держава — апарат політичної влади в суспільстві».
В Україні ці суб’єкти мають різні інтереси і діють відокремлено. Наразі про це свідчать два симптоми. По-перше, підігравання Путіну на Донбасі.
Окупований регіон — це небезпечна гангрена на тілі країни.
Гангрена лікується або блокадою, або, при необхідності, ампутацією — в іншому випадку вона загрожує смертю всього організму.
Але саме методику невтручання в перебіг хвороби українцям нав’язують як безальтернативну.
По-друге, капітулянтська політика держави призвела до того, що в голові списку суспільних симпатій опинились маргіналізовані партії.
Небезпечність цих сил у тому, що вони експлуатують винятково соціальні проблеми і тим самим генерують меншовартісні настрої: дайте пільги, субсидії тощо.
А тим часом фахові, освічені, активні кадри, здатні реально припинити руїну й забезпечити необхідний ріст, зневірившись у державі, шукають працедавців деінде за кордоном.
Таким чином сформувалась меншовартісна й держава: дайте грошей, дайте зброю, захистіть нас санкціями, скажіть, що нас ображають.
Держава стала небезпечною для життя суспільства.
Президент з гаранта перетворився на волюнтаристське джерело нестабільності, який ігнорує своїм посадові обов’язки, викладені в ст. 102 Конституції України.
Це висуває на порядок денний включення до статті покарання за її порушення у вигляді автоматичного імпічменту.
Це, поза іншим, відповідатиме українській традиції державотворення, починаючи від княжої доби й Запорозької Січі.
Верховна Рада перетворилася на клуб обслуговування клептократії. Державну яловість вона проявила під час наступу ворога на Авдіївку.
І знову словоблуддя: говоритимемо предметно про введення воєнного стану, якщо ситуація на фронті загострюватиметься... Допоки?!.
Може, коли штурмуватимуть Бровари?! Взагалі ж нагадування зайвий раз про те, що держава Україна є парламентсько-президентською, є догматично безвідповідальним.
Парламент ефективний там, де є розвинуте громадянське суспільство й сталі ідеологічні партії. В Україні наразі немає ні того, ні іншого.
Більше того, база такого суспільства — малий та середній бізнес — постійно придушується й зачищається.
До речі, українцям з їхньою самостійницькою («хатоскрайньою») ментальністю пріоритетним є саме цей сегмент економіки, тобто йдеться про продовження політики нищення українців як етносу...
Шановні провідники! Ситуація настільки критична, що державу може врятувати лише повне перезавантаження, починаючи з Конституції.
Політикум наразі перебуває в стані підготовки до чергових чи дочасних виборів.
Але якщо антиукраїнські сили мають обкатані схеми руйнування країни, то в проукраїнському стані ясності немає абсолютно. Воювати між собою наразі — неприпустима розкіш.
Радикальна самопоміч на всеукраїнському рівні, на мій погляд, є єдиним рятівним шансом не втратити державу.
Закопайте сокиру міжусобних чвар задля розробки комплексного проекту модерної Української держави.
«Маленький українець» пропонує розглянути таке організаційне начало: створення міжфракційно-міжпартійного об’єднання проукраїнських сил із залученням відповідних позапарламентських фахівців як молодого віку, так і старшого, наприклад, таких, як Віктор Ющенко, Володимир Лановий, Юрій Єхануров, Богдан Соколовський, Костянтин Морозов та ін.
Фахівці-державники високого рангу визначать, що нам важливіше мати: журавля в небі у вигляді ядерної зброї чи потужний ракетний щит на суходолі та швидкохідний і маневрений флот для захисту морських берегів.
Що важливіше: мораторій на продаж землі, який лише відтерміновує вирішення проблеми, але не виключає тіньового розбазарювання, чи гарантії розвитку сімейних фермерських господарств, кооперації, дешевих кредитів і пільг тощо.
Тільки зрозуміла фахова програма з означених етапів, термінів та очікуваних результатів може зупинити депопуляцію й деінтелектуалізацію нації й забезпечити сталий розвиток у короткій і довготривалій перспективі.
P. S. Реальні реформатори вже зараз можуть показати серйозність намірів, наприклад, подавши до суду позов на Юлію Тимошенко за державну зраду, що проявилася у заклику не чинити спротив окупації Криму; також на виконуючого обов’язки Президента і Головнокомандувача Олександра Турчинова за халатне ставлення до виконання посадових обов’язків під час вторгнення російських військ у Крим.
Анатолій ЛЮДВИНСЬКИЙ
Полтава
