Космічний трикутник: Європа шукатиме у космосi гравітаційнi хвилi

Європейська космічна агенція (ESA) остаточно схвалила місію LISA (Laser Interferometer Space Antenna, космічна антена лазерного інтерферометра), головне завдання якої — пошук гравітаційних хвиль.

 

Цей проект має стати однією з найбільших наукових програм 2030-х років, повідомляє Бі-Бі-Сі.

 

У рамках місії три ідентичні супутники проекту LISA, розташовані на відстані 2,5 млн. кілометрів один від одного і з’єднані лазерними «плечима», обмінюватимуться лазерними променями.

 

Три супутники реєструватимуть викривлення простору і часу, які виникли через космічні катаклізми, наприклад, злиття велетенських чорних дір.

 

Нещодавно наземні лабораторії США почали вловлювати гравітаційні хвилі, що йдуть від злиття об’єктів, маса яких у 20-30 разів більша за масу нашого Сонця.

 

Відправляючи обсерваторію в космос, вчені сподіваються виявити джерела гравітаційних хвиль, які перевершують масу Сонця в мільйони разів.

 

А також простежити їхню активність до самого краю Всесвіту, доступного для спостереження.

 

Перед нами відкриваються неосяжні можливості пізнання гравітації та принципів її дії.

 

Можливо, навіть знайдуться невеликі похибки в рівняннях Ейнштейна, що досі вважалися бездоганними.

 

«Ми й гадки не маємо, які відкриття нас чекають, але, здається, ми можемо підійти до межі, яка відділяє гравітацію від квантової фізики. Проект може наблизити нас до цієї мети», — розповідає науковий директор ESA, професор Альваро Хіменес Каньєте.

 

Гравітаційні хвилі були одним із прогнозів Загальної теорії відносності. Технологію виявлення цих хвиль розробляли десятки років.

 

Вони є викривленнями у часі й просторі, спричиненими великими зрушеннями.

 

Рухаючись із прискоренням, маси викликають хвилі, які поширюються зі швидкістю світла.

 

Джерела, які можна при цьому виявити, включають чорні діри, що зливаються, і нейтронні зірки.

 

Лазерний інтерферометр гравітаційно-хвильової обсерваторії (LIGO) спрямовує промені у довгі тунелі у формі літери L; гравітаційні хвилі збурюють світло.

 

Виявлення гравітаційних хвиль відкриває перед людством кардинально нові можливості для вивчення Всесвіту.

 

На засіданні в Мадриді Комітет ESA з наукових програм ухвалив рішення — надати програмі LISA статус однієї з флагманських місій агенції.

 

Це є запорукою паралельного проведення галузевих досліджень для пошуку найкращого способу розробки місії.

 

Коли вчені відзвітують про результати і стане зрозумілим принцип розподілу обов’язків у розробці супутників між державами-членами ESA, Комітет може зібратися знову для формального «затвердження» проекту.

 

На цьому етапі місія стане реальністю — почнеться виробництво самого обладнання.

 

Роль і внесок міжнародних партнерів — це одне з нагальних питань, яке необхідно вирішити якомога швидше.

 

Свого часу проект LISA планували розподілити порівну між Європою та США.

 

Потім, 2011 року, американці відмовилися від участі з посиланням на фінансові труднощі.

 

Європа ж продовжила розробки — і торік навіть запустила космічний прототип для тестування ключових технологій.

 

Але після того, як лабораторії у США підтвердили існування гравітаційних хвиль, американці прагнуть повернутися в проект. І їх можна зрозуміти.

 

Попередній болісний розрив змусив ESA обмежити будь-яку подальшу участь міжнародних партнерів до 20 відсотків, щоб знову не залишитися біля розбитого корита.

 

Приблизна дата запуску супутників LISA — 2034 рік. Однак процес обіцяють прискорити і здійснити запуск 2030 року, і пов’язано це з величезною цікавістю до науки про гравітаційні хвилі.

 

На тому ж засіданні Комітет з наукових програм також формально схвалив космічний телескоп PLATO, завдання якого — виявляти нові планети.

 

Цей телескоп пройшов етап відбору ще 2014 року (ось скільки часу забирають усі стадії затвердження космічної місії). Запуск PLATO заплановано на 2026 рік.