Прикриваючись політикою: казахстанський шахрай-олігарх шукає захисту в Європі, виставляючи себе «опозиціонером»

Сьогодні не вся та інформація, яку нам подають як істину, є нею насправді.

 

Особливо у політичному контексті, де встановити причинно-наслідкові зв’язки подій чи знайти правду апріорі не просто.

 

Проте нічого неможливого немає, особливо там, де факти красномовніші за слова. 

 

Наприклад, факт викрадення 7,5 млрд. дол. із БТА Банку казахстанським банкіром Мухтаром Аблязовим — незаперечне підтвердження найбільшого фінансового шахрайства, яке, здавалося б, неможливо завуалювати.

 

Проте на тлі політичної діяльності втікача-олігарха ця справа ніби відходить на інший план.

 

Тож і з’являються заяви Мухтара Аблязова про те, що міжнародна кримінальна справа, заведена на нього судами трьох країн СНД і декількох країн Європи, — не що інше як політичний тиск.

 

Попри все, він «випадково» не назвав один із видів своєї діяльності — фінансування тероризму в інших країнах.

 

А це тягне ще на одну «політичну справу» — за організацію екстремістської діяльності.

 

Парадоксально, що сьогодні Мухтар Аблязов продовжує свою діяльність, прикриваючись гаслом боротьби за права людини в Казахстані.

 

Незважаючи на судові справи, ігноруючи правосуддя, він прагне вийти сухим із каламутної води злочинної діяльності.

 

Так, державна рада Франції у грудні 2016 року відмінила указ про екстрадицію М. Аблязова в Росію через побоювання, що Москва видасть його Казахстану.

 

Адже, як вважають у Європі, там його судитимуть за «опозицію владі».

 

У кримінальній справі, яку зараз розглядає суд Астани без присутності головного обвинуваченого, про політичну складову злочинної діяльності олігарха немає жодного слова. 

 

Відомо, що першою жертвою підпільної злочинної-політичної діяльності Мухтара Аблязова, став Бішкек, який найбільше постраждав від політичних амбіцій колишнього казахстанського банкіра.

 

Вийшовши на волю в грудні 2016 року, олігарх зізнався, що ще в 2005 році фінансував революцію в Киргизстані. 

 

«У період з 2003—2005 рр. я жив у Москві. На початку 2005 року я фінансував опозицію в Киргизстані, щоб сприяти падінню режиму там. Для мене було важливо, щоб хоч в одній із пост­радянських республік почався демократичний процес, і вони провели правильні реформи», — заявив М. Аблязов.

 

Але забув сказати, що його фінансове втручання у внутрішні справи іншої держави обернулося тоді сотнями жертв і зруйнованою економікою внаслідок безладів у країні.

 

Період фактичного безвладдя, який тривав близько півроку, супроводжувався мародерствами і розгулом злочинності, країну одночасно залишили великі іноземні інвестори.

 

Унаслідок цього було відкладено найбільший для Киргизстану проект — будівництво двох великих гідроелектростанцій на річці Нарин і створення виробництва алюмінію.

 

Але цього злочинному олігархові здалося замало.

 

Його втручання прослідковується у безладах, які були в Киргизстані в 2010 році.

 

Він фінансував міжетнічні зіткнення на півдні республіки, коли тільки за два дні біженцями стали близько півмільйона етнічних узбеків.

 

Саме від М. Аблязова йшли грошові потоки для тих, хто закликав киргизів убивати своїх сусідів іншої національності.

 

Олігарх же став головним фінансовим донором і для політичної опозиції.

 

Він передавав кошти для підкупу учасників мітингів проти тодішнього президента Курманбека Бакієва.

 

Більше того, на його гроші закуповували зброю для тих, хто штурмом брав президентський палац і будівлю уряду.

 

Економіці Киргизстану було знову завдано нищівного удару, від якого країна не може досі оговтатися і відновитись.

 

Фінансовий слід М. Абля­зова простежується й у заворушеннях, які сталися в Іссик-Кульській долині Киргизстану в 2013 році.

 

Тоді майже на весь сезон на перлині туризму країни — озері Іссик-Куль бізнесмени залишилися без заробітку: туристи просто не приїхали.

 

Сьогодні експерти, які займаються питаннями Центральної Азії, не заперечують можливість участі Мухтара Аблязова і в подіях у 2005 році в Узбекистані, у Ферганській долині.

 

Тоді численна група екстремістів напала на військове містечко Андижана і захопила безліч одиниць стрілецької зброї.

 

Провокатори серед багатотисячного натовпу мітингуючих тоді також закликали до скидання президента Іслама Каримова, що в результаті призвело до зіткнень з владою і жертв серед мирного населення.

 

Аблязовський «політичний» слід простежується і в Росії.

 

Минулого року Московський суд засудив до 7,5 року ув’язнення відомого націоналіста, колишнього лідера руху проти незаконної імміграції (ДПНИ), одного з лідерів забороненого націоналістичного руху «Росі­яни» Олександра Поткіна (Бєлова).

 

Поткін був спільником Мухтара Аблязова і допомагав йому відмивати гроші вкладників БТА Банку, а водночас закликав до екстремістської діяльності, провокував міжетнічну агресію між росіянами та казахами.

 

Схоже на те, що Мухтар Аблязов не цурається у своїй дестабілізуючій діяльності жодних методів і використовує різні засоби, щоб підірвати внутрішньополітичну ситуаціюі вже не лише в одній країні, а в декількох.

 

А тому його побоювання бути виданим «за політичні погляди» небезпідставні і залишаються тільки справою часу.