У Польщі будують перший у світі завод, який вироблятиме харчовий білок із ріпаку

Перший у світі біопереробний завод постане в Польщі на Нижній Сілезії неподалік міста Вроцлав, повідомляє сайт EkoNews.

 

Тут перероблятимуть ріпак, причому не тільки на олію, яку використовують у хімічній промисловості та для виробництва екологічного біодизелю, а ще й видобуватимуть із рослини цінний харчовий білок.

 

Ідея такого підприємства належить ученим із міста Лодзь.

 

Вони вже мають на її реалізацію близько 20 млн. злотих, а нещодавно ще й заручилися підтримкою солідного інвестора з олієпереробної галузі.

 

«Через два роки в Журавині запрацює пілотний біопереробний завод, який дозволить виробляти ріпакову олію в промислових масштабах», — повідомив представник товариства «Група Вілмар».

 

Ця фірма, яка спеціалізується не переробці олійних рослин, власне, й інвестувала в засновану вченими з Лодзі фірму NapiFeryn BioTech.

 

Окрім капіталу, «Вілмар» також надає технологічну допомогу.

 

Співпраця двох підприємств має завершитися появою на світовому ринку нового польського рослинного білка. 

 

Біотехнологи з Лодзя вже запатентували метод отримання споживчого білка з ріпаку після вижимання олії.

 

«Наші напрацювання є доброю новиною для виробників харчових продуктів, бо вони отримають доступ до білка, що є альтернативою сої», — каже директор товариства NapiFeryn BioTech доктор Магдалена Козловська.

 

«Ріпак є найпоширенішою оліємісткою рослиною в Польщі. Його збори становлять 2,2—2,3 млн. тонн щороку. Ми є четвертим за обсягами виробником ріпаку в Євросоюзі. І це в той час, коли майже 100% сої і продуктів із неї походять з імпорту, головним чином з Аргентини та Парагваю», — зазначила Козловська. 

 

У свою чергу, доктор Пйотр Внуковський додає, що ріпаковий білок може бути поживною складовою багатьох харчових продуктів, зокрема печива, макаронів, солодощів, напоїв тощо.

 

«Зиск із цієї технології отримають також виробники олії. Вони зможуть «витискати» більше доходів із насіння ріпаку, виготовляючи з нього олію і натуральний функціональний білок», — наголошує Внуковський.

 

Комерційний потенціал фірми NapiFeryn BioTech помітили кілька великих польських фондів, які спеціалізуються на інвестуванні в перспективні стартапи, тобто проекти на початковій стадії.

 

Зокрема гроші в екологічний білок Мade in Poland уже вклав фонд Impera Alfa.

 

Сама ж спілка NapiFeryn BioTech упродовж цього року дошліфовуватиме свою технологію та розширюватиме свою науково-дослідницьку групу.

 

У Лодзькому університеті створили окремий напрям, студенти якого вже співпрацюють із фірмою.

 

У Лодзі формується щось на зразок науково-дослідницького та виробничого осередку для розвитку нового напрямку в біотехнології.

 

Поляки цілком серйозно беруться за завдання стати монополістом з постачання харчового білка на європейському ринку.

 

Цю новину можна було б вважати локальною, польською, якби несподівано в Україні знову не активізувалися дискусії про вирощування ріпаку в промислових обсягах.

 

Наразі це пов’язано з оголошеними планами уряду Володимира Гройсмана будівництва в Чорнобильській зоні першої в Україні потужної електростанції на сонячних батареях, яка вироблятиме до 2,5 тис. мегават електричної енергії.

 

У зв’язку з цим пропонується «вбити двох зайців» — на розчищених під сонячну електростанцію ґрунтах також вирощувати ріпак.

 

Не відомо, чи має уряд якісь свої плани на ріпак, чи, можливо, він стане сировиною для біопереробного заводу в Польщі.

 

Можливо, є якісь закулісні переговори про постачання в майбутньому цієї сировини до Польщі.

 

Звичайно, ліпше було б використовувати сировину на вітчизняних підприємствах, бо виробник кінцевої продукції збирає вершки, а постачальник сировини отримує крихти з цього пирога.

 

Саме так сталося з українською деревиною, яку правдами і неправдами вивозять за кордон.

 

Польща вийшла на четверте місце в світі за обсягами експорту меблів — після Китаю, США та Італії.

 

Наш сусід щороку продає у світі меблів на 9-10 млрд. доларів, зроблених, до речі, з української деревини, а нам залишаються «місячні» пейзажі від вирубаних лісів.