Монументальність гобелена: дослідницькі мотиви у творчості Євгенії Липовецької

17.05.2017
Монументальність гобелена: дослідницькі мотиви у творчості Євгенії Липовецької

Євгенія Липовецька. (Фото з власного архіву.)

На черговому мистецькому святі, влаштованому Музеєм гетьманства, — виставці текстильної композиції та гобелена «Від неба до землі» ніжинської майстрині Євгенії Липовецької, не було особливого бажання ділити експозицію на просто текстиль і гобелени.
 
Світ, який явила художниця, настільки відразу захоплював, буквально забирав у якісь незбагненні далі, що думати про суто технічні тонкощі не хотілося. 
 
«Єднання»... Може, цей філософський твір, що перегукується з девізом виставки, і є ключовим?
 
Бандурист, який, за задумом автора, немов проступає з панорами українського лісостепу, з його невеликими узвишшями, байраками, хатинками в оточенні садків...
 
Обов’язкову для гобелена яскравість і виразність форм поєднано з монументальністю. І це невипадково.  
 
За плечима в 29-річної художниці не тільки закінчене з дипломом із відзнакою Ніжинське училище культури і мистецтв імені Марії Заньковецької (спеціальність «Декоративно-прикладне мистецтво»), а й Київський державний інститут дизайну та декоративно-прикладного мистецтва імені Михайла Бойчука (спеціальність «Монументально-декоративний живопис»). 
 
І цей ненав’язливий і дуже природний монументалізм неважко завважити в «Пісні літньої ночі» (постать мавки чи польової русалки), «Різдвяному сні» (янгол) тощо.
 
Ба навіть у невеликих за розміром роботах є цей вивищений і гіперболізований центр, який відразу «чіпляє» вас, змушує зупинитись і дивуватись, як за допомогою ткацького верстата можна було досягти такого ефекту («Чарівна птаха»).
 
Особисто в мене ненароком виникла асоціація з наскельними розписами Сахари, де вражають неймовірно великі силуети мисливців чи пастухів і малі, мов комахи, газелі, буйволи, гепарди... Якщо це збіг, то він грає на користь пані Євгенії.
 
Адже прадавні художники інтуїтивно мали бездоганний смак і випадкового нічого не робили.
 
Невдячна справа — описувати словами образотворче мистецтво. Й  обмовка про можливий вплив давнини на творчість майстрині також невипадкова.
 
Після училища вона ще встигла закінчити Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г.Короленка за спеціальністю «Образотворче мистецтво» і, між іншим, перемогти у Першому міжнародному українсько-канадському конкурсі дослідницьких робіт студентів. Дослідницьких — ось що цікаво.

  • Богдан Поліщук: сценограф, який став режисером

    Про Богдана Поліщука сьогодні більше відомо як про художника-сценографа, або як художника-ілюстратора. Ще навчаючись у Національній академії образотворчого мистецтва, він разом зі своєю майбутньою дружиною Оленою Рачковською (нині – Поліщук) започаткував Незалежний Театральний журнал «Коза». >>

  • Польський композитор Кшиштоф Пендерецький помер у віці 86 років

    Знаковою подією для культурного життя Києва був останній приїзд до України 29 вересня 2018-го Кшиштофа Пендерецького, який за диригентським пультом представив свій монументальний твір Credo (1997-1998) за участі польських солістів і українських хорів та оркестру. >>

  • Третя «ГРА»: продовжують змагатися 28 вистав із 9-ти міст

    У Міжнародний день театру Національна спілка театральних діячів оприлюднила лонг-лист учасників третього Всеукраїнського театрального фестивалю-премії ГРА. Із 83 заявлених гравців експерти визначили 28 кращих. Саме вони продовжать боротьбу за національний театральний Оскар. >>

  • У культури відбирають 7 мільярдів

    Українське кіно не фінансується державою з нового року. Ще на Львівському книжковому форумі у кінці вересня 2019-го, тепер уже ексміністр культури Володимир Бородянський переконував видавців, що треба вибороти право отримувати з держбюджету гроші на закупівлю книжок для бібліотек. >>