Перебиваються «Мівіною»

21.02.2017
Перебиваються «Мівіною»

89-річний Павло Тараненко скаржиться, що до чиновників додзвонитися неможливо, і дійти до їхніх кабінетів чоловік не в змозі, бо слизько. (Фото автора.)

Мешканці будинку №2, що на вулиці Алмазній у Полтаві, довгий час не мають змоги користуватися газовими плитами. За їхніми словами, 30 січня вдосвіта один чоловік ішов додому й, почувши запах газу, проявив пильність і викликав аварійну газову службу. Представники останньої, виявивши витік голубого палива, перекрили один зі стояків у будинку, в результаті чого люди й залишилися без природного газу.
«На кожному поверсі чотири квартири. Так от, у трьох із них є газ, а в четвертій, кутовій, немає, — розповідає 80-річна Валентина Букреєва, котра мешкає на 3-му поверсі. — Образливо, що є служби, які зобов’язані відремонтувати прорив газової труби, — і при цьому ніхто й пальцем не поворухне. ЖЕК киває на ПАТ «Полтавагаз», а останній, у свою чергу, — на ЖЕК. Вони між собою ніяк не розберуться, де чия зона відповідальності, а ми повинні страждати. І це при тому, що регулярно платимо за всі комунальні послуги, — ви ж знаєте, що пенсіонери — найсовіснішi платники. У запасі маю трохи продуктів: картоплю, крупи (на 1,5 тисячі гривень пенсії особливо не розженешся), можна б щось приготувати, так нема на чому. Раз попросилася до сусідки з 87-ї квартири і зварила на її плиті борщ. До того ж ходжу до неї, аби закип’ятити чайник. Але ж це не вихід зі становища, бо в кожного з нас індивідуальний газовий лічильник. Мало того, що в квартирі холодно (вище 14 градусів температура не піднімається), так ще й з’їсти гаряченького не маєш змоги. А я така людина, що все беру близько до серця. Тож оце вже аж у депресію впала. Я в Полтаві народилася і все життя провела тут (10 років пропрацювала на швейній фабриці й ще 30 — на заводі «Знамя»), але такого безладу в державі, як оце зараз, не пригадаю. Раніше, за тих же комуністів, якби поскаржився на те ж газопостачальне підприємство, то дали б «прикурити». А тепер скільки не жалійся — ніякого толку».
«Як обходжуся без газу? — відчинивши двері квартири, перепитує 82-річна Лілія Руденко. — Три дні сиділа й чекала, що газову трубу відремонтують, — у нас же не зона АТО врешті-решт. Саме перед тим, як газ відключили, у мене був день народження, тож три дні доїдала те, що наготувала. А тоді діти принесли мені маленьку електроплитку. Півгодини чекаєш, поки вода на ній закипить. Електрообігрівачем підігріваю у квартирі, бо холодно, тепер додалася ще й електроплитка — можете собі уявити, скільки доведеться за електроенергію заплатити. Знаєте, я просто обурена. У мене ось цілий список телефонів, за якими зверталася, — і все безрезультатно. Телефонувала й до міськвиконкому, й до ЖЕКу, й до ПАТ «Полтавагаз» — скрізь секретар бере трубку й посилає далі. На тому все й закінчується. Я зрозуміла, що марно кудись звертатися — скрізь непробивна стіна». 
89-річний Павло Тараненко говорить, що, відколи не стало газу, в основному перебивається «Мівіною», й показує мені її запаси. Літнього чоловіка рятує електрочайник: залив окропом «Мівіну», чайком запив — у такий спосіб і перехитрив голод. 
«Зять приніс сухий спирт, тож кладу кілька кружалець його на конфорку й запалюю — таким чином можна приготувати яєчню, — гірко посміхається Павло Іванович. — Отак і виживаю. Донька купила кип’ятильник, тож міг ним ті ж таки яйця зварити (усе-таки хоч якась різноманітність у їжі), але вчора проґавив, і той згорів. Оце, скажу вам, де б не жив — такого «чуда» ніде не було. Я приїхав до Полтави в 1995 році з Риги — потягнуло на малу батьківщину. А тепер як роздивився, куди повернувся... До чиновників додзвонитися неможливо (до того ж і не дійду до їхніх кабінетів, бо слизько). Це ж яку совість потрібно мати, щоб, знаючи, що люди сидять без газу, спокійно спати. Висновок такий: простій людині неможливо в цій країні чогось добитися. Думаю, пробити цю стіну байдужості вам також не під силу».
Головний інженер ПАТ «Полтавагаз» Олександр Чухрай повідомив, що про згадану ситуацію знає: «Там будинкова система газопостачання в аварійному стані. У зв’язку з тим, що обслуговування її не проводили, й виникла аварійна ситуація. Мабуть, ви знаєте, що подібний випадок стався й по вулицi Алмазна, 5, де льодова брила, впавши на газопровід, пошкодила його. Проте, розумієте, межа нашої відповідальності закінчується стіною будинку, а будинкові газові мережі перебувають на балансі КП «ЖЕО-2». Ми готові йти назустріч і обслуговувати їх, але ж керівництво ЖЕО-2 не підписує договору про співпрацю. Такий договір — це насамперед безпека жителів, та цього чомусь ніхто не розуміє».
Однак у ЖЕКівського керівництва своє бачення ситуації. Начальник КП «ЖЕО-2» Олександр Ландар пояснює, що, згідно з рішенням Полтавської міської ради, в обов’язки житлово-експлуатаційної організації входить лише обслуговування внутрішньобудинкових систем тепло-, водопостачання та водовідведення. Водночас газові мережі ЖЕК не обслуговує у зв’язку з тим, що це роботи підвищеної небезпеки. У штаті ж житлово-експлуатаційної організації немає відповідних спеціалістів. Відсутні й економічні підстави, оскільки згадані види робіт не підкріплено тарифом. Саме тому, за словами Олександра Миколайовича, про газові мережі навіть усередині будинку мають дбати обслуговуючі організації, які постачають природний газ, — це, до речі, чітко визначено законом.
«Річ у тім, що газові трубопроводи в межах будинку не стоять на балансі ані в ЖЕКу, ані в ПАТ «Полтавагаз». Але «Полтавагаз» хоче нав’язати їх ЖЕКу», — вносить ясність Олександр Ландар.
Заступник начальника ЖЕО-2 Михайло Лукін додає: «Ми керуємося постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, «Про затвердження кодексу газорозподільних систем», в якій у графі «Порядок визначення межі балансової належності та експлуатаційної відповідальності» констатують: «Якщо до газорозподільних мереж підключено газові мережі, які не належать жодній особі та через які природний газ розподіляється суб’єктам ринку природного газу, такі газові мережі у встановленому законодавством порядку мають бути передані в користування оператору газорозподільних мереж, до газорозподільних систем якого підключені зазначені газорозподільні мережі». І ще одне: «Локалізацію та ліквідацію аварійних ситуацій внутрішньобудинкових систем газопостачання та дворових газо­проводів побутового споживача, які можуть призвести до нещасного випадку, здійснюють аварійно-диспетчерськi служби оператора газорозподільних мереж цілодобово та за його рахунок».
«Тобто якщо газові мережі нічийні, ПАТ «Полтавагаз» має взяти їх на баланс і обслуговувати, — коментує начальник ЖЕО-2. — Натомість газопостачальне підприємство хоче зобов’язати нас узяти ці мережі на баланс, а тоді укласти з ним договір про обслуговування. Щоб не сталося соціального вибуху, ми пішли на укладення одноразового договору про виконання ремонту трубопроводів за адресами: вулиця Алмазна, 2, а також вулиця Великотирновська, 20, де склалася подібна ситуація, й готові заплатити. Проте ПАТ «Полтавагаз» схиляє нас до укладення сумнівної угоди, придуманої його спеціалістами. Тобто, по суті, хоче заробити, не маючи на це юридичних підстав. А задля досягнення своїх цілей робить заручниками мешканців будинків. Аби захистити останніх, ми готові піти на будь-які поступки. Але не на порушення закону».