Рибні багатства Азовського моря масово грабують російські браконьєри
Російські браконьєри масштабно грабують рибні багатства Азовського моря на окупованому узбережжі Херсонщини. >>
Імпорт як зброя: мита на азотні добрива з Росії можуть врятувати українську хімічну промисловість
01.02.2017
Хіміки сподіваються, що їх від російської експансії захистить влада, а не громадські активісти. (Фото з сайта groupdf.com.)
В Україні таки готуються запровадити антидемпінгові мита на азотні добрива, вироблені у Російській Федерації, — попри тиск російських лобістів у нашій державі.
Антидемпінгові мита на імпорт сечовини (карбаміду) та суміші сечовини і нітрату амонію коливатимуться від 4,19% до 31,84%.
Постанова, навколо якої нині ламають списи захисники українського ринку та прихильники широкої торгівлі з Росією, має вступити у дію 28 лютого нинішнього року і діяти упродовж п’яти років.
Місія Москви — знищити українського конкурента
Мінімальне мито планується запровадити для підприємства «Куйбишевазот» із міста Тольятті — 4,19%. «Новомосковська акціонерна компанія «Азот» (Тульська область) та «Невинномиський Азот» зi Ставропольського краю поповнюватимуть наш держбюджет, додавши до своєї відпускної ціни ще 18,78%.
Всі інші російські експортери додатково платитимуть по максимуму — 31,84%.
Проти такої ініціативи виступає цiла низка лобістів, серед яких Міністерство аграрної політики і продовольства України.
Відомство підготувало свої зміни до «Митного тарифу України», які передбачають нульову ставку податку на ввезення до нашої держави мінеральних добрив азотної групи.
На думку експертів, такі зміни означатимуть швидку і неминучу загибель вітчизняної хімічної промисловості.
З усіма обставинами, що звідси випливають: зменшення кількості робочих місць, закриття заводів, загострення соціальних проблем, особливо в містах, де розміщені підприємства і де обидва члени сім’ї працюють на хімічному заводі.
До 70% собівартості добрив становить ціна природного газу. А вона у нашій державі є вищою, ніж у Російській Федерації.
Тож тамтешні виробники і намагаються витіснити українських конкурентів із українського ж ринку, демпінгуючи своєю продукцією.
Тобто, продаючи добрива, як вважають експерти, за ціною, нижчою від їх собівартості. Що робить будь-яку конкуренцію з продукцією українських хіміків неможливою в принципі.
А до чого призводять демпінгові дії іноземного експортера, відомо не лише спеціалізованим аналітикам: спершу експортер «душить» свого головного конкурента із числа вітчизняних виробників, а потім, отримавши ринок у своє розпорядження, піднімає ціну, як йому заманеться. Роблячи її значно вищою за ринкову й отримуючи таким чином надприбутки.
Як уникнути «добривної» війни
Таку загрозу враховує Мінекономрозвитку. «З огляду на те, що Російська Федерація є основним постачальником добрив в Україну (80-90% від загального обсягу), імпорт добрив за демпінговими цінами ставить українських аграріїв у небезпечну залежність від їхніх поставок у майбутньому», — повідомляє МЕРТ.
На думку урядовців, у випадку торгівлі з Російською Федерацією варто пам’ятати не лише про суто економічні чинники.
Тут чи не на першому місці стоїть політика. Варто згадати лише наші періодичні торговельні війни: «газові», раніше — «кондитерські», «м’ясні» і «молочні».
Які зрештою переросли у військовий конфлікт, — із залученням важкого озброєння, численними жертвами... Тож у такій ситуації будь-яка торгівля з країною-окупантом несе в собі додаткові ризики, які виходять за традиційну комерційну логіку.
У МЕРТ погодилися і заявили: «Також висновки розслідування свідчать про те, що імпорт російських добрив в Україну за демпінговими цінами завдає шкоди вітчизняним виробникам хімічних добрив та несе загрозу продовольчій безпеці України».
За даними минулого року, імпорт російських азотних добрив зріс із 31% до 51%. «Тренд зрозумілий: половину українського ринку займуть російські добрива.
Це означатиме, що кожна друга гривня за закуплені добрива надійде російським виробникам.
При цьому за рік обсяги виробництва цього виду продукції впадуть на 34%», — повідомила директор із маркетингу, стратегічного аналізу і планування компанії «Ostchem» Марія Беззубова.
За її словами, якщо загороджувальні мита не запровадять, Фонду з безробіття доведеться підраховувати, як ряди безробітних поповнять тисячі людей. Наприкінці грудня стало відомо, що «Сiверськодонецький Азот» планує одночасно скоротити 1700 працівників. Ці наміри є прямим наслідком незахищеності українського ринку від засилля дешевих російських добрив.
Європа свій ринок для Росії вже закрила
Від позиції українського уряду, який довго наважувався на захист вітчизняного ринку, залежить доля 100 тисяч працівників хімічної галузі, а також продовольча безпека цілої країни.
Адже якщо ми дозволимо росіянам повністю контролювати наш ринок добрив, то в будь-яку мить постачання добрив iз РФ можуть припинитися — і ми станемо свідками чергового торговельного протистояння, «добривної» війни.
А враховуючи важливість агропромислового комплексу України для ВВП держави, надходження валюти до країни, завдяки якій тримається стабільність гривні, подібний вид торговельної війни може мати наслідки, не співмірні з раніше баченими.
І «сирна», «м’ясна», навіть «газова» війни можуть здатися нам дитячими іграшками.
До речі, свої ринки від російської експансії вже закрили понад 20 європейських країн.
Москва намагалася зачистити собі дорогу на європейський ринок, але програла судові позови. І ще важливий момент: український ринок влада планує захистити саме від російських виробників.
Для експортерів з інших держав жодних обмежень на постачання своєї продукції до України запроваджувати не планується.
«Азотні добрива — єдиний сегмент, де Україна не просто забезпечувала свій агарний сектор, а й була постачальником на світовий ринок, — каже експерт Сергій Рубан.
— Потенціал зберігся досі, але після зупинки виробництв у Горлiвці та Сiверськодонецьку суттєво обмежився. Та, незважаючи на це, українські підприємства можуть виробляти: 1,8-1,9 млн. т/р. аміачної селітри (100-120% поточних потреб українського ринку); 2-2,3 млн. т/р. карбаміду (250-300% поточних потреб українського ринку); близько 550 тис. т/р. КАС без урахування дрібнотоннажних виробництв, що працюють за технологією розчинення твердих компонентів +150 тис. т/р. (110-150% поточних потреб українського ринку)».
На думку аналітика, не слід забувати і про те, що добрива є стратегічною сировиною для України.
«Держава має інструментарій впливу на національного виробника (аж до націоналізації підприємств). Чи має вона аналогічний інструментарій щодо іноземних постачальників — питання риторичне. Це вже сфера національної безпеки», — каже експерт.
Чи зуміє українська влада таки побачити потенціал своєї хімічної галузі, надати їй поштовх для розвитку, захистити наш ринок, а заодно і весь продовольчий сектор, ми побачимо вже до кінця нинішнього місяця.
А ТИМ ЧАСОМ...
«Дайте нам змогу працювати!»
Як повідомили у прес-службі черкаського «Азоту», із завершенням відвантаження продукції сільгоспвиробникам в осінній період ПАТ «Азот» зупинив окремі цехи на капітальні ремонти.
Зазвичай ремонти цехів проводять у літній період. Але вимушеність ремонтів узимку обумовлена насиченням українського ринку мінеральними добривами імпортного виробництва, конкурувати з якими вітчизняним хімікам важко.
Хіміки звертались до Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана, в Міністерство економічного розвитку й торгівлі з проханням якомога швидше ввести мита на карбамід і КАС (карбамідно-аміачну суміш), а також збільшити діючі мита на аміачну селітру й дати українським хімікам шанс вижити.
Російські виробники другий рік неприкрито демпінгують на українському ринку й таким чином поступово витісняють усіх вітчизняних виробників.
Якщо ситуація не зміниться найближчим часом, Україна ризикує залишитися без свого виробництва мінеральних добрив. При цьому десятки тисяч працівників хімічних заводів поповнять лави безробітних.
Черкаські хіміки сподіваються, що врешті-решт уряд зрозуміє всі ці ризики, прийме відповідні рішення й буде вжито невідкладних заходів iз тим, щоб дати можливість їм працювати.
Адже українські підприємства з виробітку мінеральних добрив без проблем можуть самостійно забезпечити потреби вітчизняних аграріїв.
До речі, всю вироблену продукцію у 2016 році черкаський «Азот» відвантажив винятково для потреб вітчизняних аграріїв.
