У Києві урочисто підняли державний прапор
Після підняття прапора глава держави урочисто присвоїв почесні найменування низці підрозділів Збройних сил України, Національної гвардії та Державної прикордонної служби. >>
Колишніх героїв не буває: у Києві вшанували розстріляних під час Січневого повстання
25.01.2017
Пам’ятний хрест героям Січневого повстання 1863 року. (Фото Василя Арюшенка.)
Біля Косого капоніра в Києвi 22 січня зібралася велика юрба українців, поляків, литовців та білорусів з нагоди річниці Січневого повстання.
На стіні, навпроти входу до музею, є меморіальний хрест на честь розстріляних ватажків повстання 1863 року.
Борців за національно-визвольну боротьбу стратили 154 роки тому під стіною цієї фортеці, яка на той час була для них в’язницею.
І ось тепер їхнi нащадки, відспівуючи полеглих молитвою, зачитали текст присяги повстанців, згадали ті буремні часи, віддавши належне пам’яті героїв.
Усі офіційні особи: і посол Польщі пан Ян Пєкло, і посол Литви пан Марюс Януконіс, і голова Печерської РДА столиці пан Сергій Мартинчук — зазначили символічність події, яка відбувалася у День соборності України та у третю річницю перших полеглих за ідеали свободи на Майдані в Києві, також інтернаціоналістів. Найвища людська цінність — свобода — завжди окроплена кров’ю.
Саме про це розповідала оновлена експозиція Національного історико-архітектурного музею «Київська фортеця».
Прямуючи до відреставрованих тюремних камер, можна прочитати 815 прізвищ загиблих під час Січневого повстання.
Поляки не тільки виділили музею кошти, а й залучили талановитих фотографів та колекціонерів для відтворення у київських казематах духу тих часів: за суворий режим Косий капонір називали «Київським Шліссельбургом».
Як зазначив провідний історик Валерій Філімоніхін, один з аспектів Січневого повстання ще має бути ретельно досліджений.
Йдеться про діяльність 3-го відділення царської російської канцелярії, а саме про списки учасників повстання, загиблих, ув’язнених, відправлених до Сибіру на каторгу, в яких прізвища українців, поляків, литовців, білорусів. І цей масив інформації потребує вивчення.
Світлій пам’яті героїв минулого та сучасності було присвячено повстанські пісні того часу в прекрасному виконанні хору «Світич» Ніжинського держуніверситету ім. Миколи Гоголя, лауреата багатьох міжнародних конкурсів.
Козацтво не даремно асоціюється у нас із шаблею та піснею — енергетика української (та й польської) пісні якщо не кличе до бою, то вчить ніжно і палко любити свою землю.
