Із появою у великому футболі відеорефері (а новий президент ФІФА Джанні Інфантіно обіцяє, що вже на ЧС-2018 судді у своїй роботі будуть послуговуватися відеоповторами) у грі «номер один», без сумніву, настане нова ера.
Уже не за горами час, коли скандалів та розмов щодо необ’єктивної та упередженої роботи представників футбольної Феміди значно поменшає, а команди-невдахи вже не зможуть списувати свої невдачі на третіх осіб.
Нещодавно, анонсуючи запровадження у найближчому майбутньому відеоповторів, технічний директор ФІФА Марко ван Бастен заявив, що керівники світового футболу мають іще одну революційну ідею, котра запропонує футбольному світу відмовитися від такого поняття, як «офсайд».
«Котел без редуктора»
Лише згадка про можливість втілення такого нововведення перетворила футбольну громадськість на котел, у котрого вийшов з ладу редуктор тиску.
Намагаючись пояснити недолугість відмови від «положення поза грою», окремі експерти вилили на геніального в минулому голландського форварда тонни бруду.
Звісно, далеко не всім сподобалася новина про можливість проведення офсайдної реформи, яку ван Бастен оголосив на весь світ.
Зрозуміло, що озвучена ван Бастеном ідея руйнує всі старі стереотипи й уявлення про футбол. Вочевидь, що від такої метаморфози у багатьох «закипають мізки».
Як свідчить знаний італійський наставник Карло Анчелотті, без офсайдів футбол перетвориться на зовсім інший вид спорту.
Його ж колега — німець Юрген Клопп додає: «Футболу зміни не потрібні». Нервують і арбітри.
Знаний британський рефері Грем Полл каже:
«Без офсайдів гра перетвориться на одні лише закидання, закидання й ще раз закидання м’яча до чужих воріт. Її взагалі ніхто дивитися не буде».
Можливо, й справді, без офсайдів футбол перетвориться на регбі, де не буде місця умілим, технічним та креативним виконавцям.
Утім лише згадка про радикальні зміни футбольного «регламенту» у старої гвардії викликала неймовірну тривогу.
Не дивно, адже набуті ними за десятки років діяльності професіональні навички можуть втратити свою актуальність; коли ж мова заходить про щось нове, немолодий організм традиційно важко ставиться до новаторських ідей, шалено протестуючи й відбиваючись від необхідності навчатися заново.
Але ж чи винен технічний директор ФІФА, котрого спробували виставити в ролі футбольного «профана», що саме йому випало артикулювати новинки, над якими у штаб-квартирі світового футболу розмірковували не один рік.
Зрештою, відмова від положення поза грою може бути лише частково й, скажімо, «офсайдне» правило могло б не розповсюджуватися на штрафний майданчик.
«Оживити» та нівелювати
Хай там як, а ідею зі скасуванням «положення поза грою» озвучував іще попередник Інфантіно — Йозеф Блаттер, тож робити в цій історії ван Бастена крайнім, здається, взагалі не варто. Загалом, пропозиції щодо відмови від офсайдів критикують постійно, щойно вони виходять на поверхню.
Цього разу причиною її появи Марко ван Бастен називає бажання футбольних функціонерів «оживити» футбольні матчі, в котрих значно слабший суперник робить ставку на відверто захисну модель гри, відмовляючись від будь-яких атакувальних дій та нівелюючи своїми діями креативні маневри опонента.
При цьому не слід забувати, що саме офсайд у багатьох випадках є причиною спірних суддівських моментів, від яких страждають безпосередні учасники футбольних баталій.
Не буде перебільшенням i той факт, що проблемні офсайди є однією з головних причин спорів та суперечок, що виникають під час, а також після гри.
Зрештою, у футболі все йде до того, що зовсім скоро за допомогою відеорефері вдасться мінімізувати вплив так званого суддівського фактору на результат поєдинку.
Обговорюючи можливість застосування «електронного ока», в ФІФА постійно хвилювалися про те, аби від цього не постраждала динамічність футболу.
Зупинки для вирішення спірних офсайдів можуть, і справді, загальмувати ігровий процес, адже за наявності нових технічних можливостей у футболістів постійно виникатиме спокуса опротестувати суддівський вердикт.
Не виключено, що бажання уникнути подібної офсайдної тяганини й змушує ФІФА розмірковувати над можливістю відмови від «положення поза грою».
Цікавою й неоднозначною виглядає ситуація, в якій суддівська бригада зараховує взяття воріт з офсайду.
Власне, в цей час мільйони телеглядачів завдяки відеоповторам бачать помилковість прийнятого арбітром рішення, але уникнути відчуття паралельної реальності все ж не можуть.
До речі, коли діти у дворах та на спортивних майданчиках без лайсменів та суддів ганяють м’яча, гра від цього футболом називатися не перестає й, можливо, виглядає навіть цікавіше й веселіше, ніж окремі матчі на найвищому рівні.
По суті, «положення поза грою» — це штучний додаток до професіональної версії гри номер один у світі, останнім часом навколо якого лише й ширяться скандали.
Можливо, спочатку як експеримент, але, як каже ван Бастен, було б дуже цікаво подивитися на гру без офсайдів.
