Радом, де вам раді!

У Радомі завжди вирувало життя і вирішувалися питання державної ваги.Ще донедавна місто було центром воєвод­ства, але після адміністративної реформи 1990-х втратило цей статус. Радом міг тихо перейти у «тінь столиці» і розгубитися від таких раптових змін. Адже активне життя з нього, здавалося б, відтепер перемістилося за сто кілометрів на північ — до Варшави, радомці подалися до столиці в пошуках роботи та інших швидкостей, а місто потроху ставало провінційним «спальним районом». Однак треба знати радомців: вони мають характер і нікому не дозволять себе зневажати.«Сила — у влучності!» — девіз цього міста, адже тут понад півстоліття виробляють зброю (нині — це найбільший військовий холдинг у Європі), але ніколи не вдаються до неї, навіть коли треба відстояти власні права. 

...Саме тут, на радомських вулицях, зародився дух польської свободи. Гданськ і «Солідарність» з’являться пізніше, а тоді, у червні 1976-го, у Радомі спалахнули перші в країні протести проти комуністичної влади. Влада вирішила накинути народу зашморг захмарних цін — і оголосила про суттєве здорожчання основних продуктів харчування. Але не врахувала, що сила народного гніву так сколихне суспільство. Люди, яким увірвався терпець, масово вийшли на вулиці, ввірвалися в кабінети владних вельмож, викидаючи з їхніх холодильників небачені делікатеси. «Народ голодує, а ви тут жируєте?!» — кричали обурені протестанти. На підмогу збентеженій владі з Варшави прибули озброєні загони поліції. І хоч учасниками протестних акцій були переважно працівники фабрики зброї, однак жодного пострілу на вулицях Радома не пролунало. Варшава категорично заборонила натискати на курок своїм спецпідрозділам, а протестувальники теж не наважилися стріляти у своїх співвітчизників. Рішення про підвищення цін тихенько зам’яли. Однак чіткий сигнал для комуністичної влади пролунав: з думкою людей слід рахуватися.

Сьогодні жителі Радома є повноправними господарями свого життя і свого міста: у всіх сенсах. Досвід місцевого самоврядування, який тут успішно і послідовно впроваджують, вартий наслідування. Кожен житель Радома може подати ідею — як вдосконалити інфраструктуру або зробити культурне життя рідного міста насиченішим. І — отримати шанс на втілення свого задуму. Триста проектів проходять щороку процедуру відкритого голосування, і найдоцільніші (на думку громадської ради) дістають фінансування з міського бюджету. Кількість їх щороку збільшується: 15 — 20 — 25. Уся інформація відкрита: ви завжди простежите, як відбувалося голосування, який проект переміг, як використовують кошти на його реалізацію. Щороку міський бюджет Радома передбачає на такі проекти 5 мільйонів злотих (майже 35 млн. гривень).

Таким чином, з ініціативи радомців ремонтують школи, облаштовують дитячі майданчики, створюють театральні майстерні, будують велосипедні доріжки. Наприклад, 2015-го переміг проект будівництва астрономічної обсерваторії. У Радомі! Містечку з населенням триста тисяч. А наступного року — у рамках цих-таки громадських проектів — радомці сподіваються отримати для обсерваторії телескопи. А також заснувати навчальні курси з надання першої медичної допомоги, створити Мобільний музей історичних велосипедів. До яких із проектів будуть прихильні зорі — покаже час.

Місто, де витає дух художника Мальчевського і драматурга Ґомбровича, де люблять джаз і театральні імпрези, не може нікого залишити байдужим. І ці родзинки місцева влада нині активно культивує, заохочуючи до Радома туристів. Тут навіть колишню електростанцію задіяли... для культури, створивши на її місці Мазовецький центр сучасного мистецтва. А назву залишили — «Електровня». Автором ідеї центру-музею, який відкрили 2015 року, був відомий кінорежисер Анджей Вайда. У ньому є кілька виставкових залів, сучасна медіатека, комп’ютерна зала, книгарня і кінотеатр із надсучасними технологіями. Наприклад, кінозал з таким унікальним 4D форматом, як у радомській «Електровні», є ще тільки в Берліні і в Джорджа Лукаса, автора «Зоряних воєн». У центрі організовують тематичні лекції, культурні імпрези, мистецькі майстер-класи.

Якщо ви приїдете до Радома, вам неодмінно порадять відвідати музей славетного польського художника Яцка Мальчевського з розкішною картинною галереєю.Тут зібрані твори багатьох талановитих польських майстрів пензля. У місті організовують фестиваль вуличних митців, Свято хліба, проводять одне з найбільших авіашоу в Європі. А в жовтні тут можна потрапити на міжнародний театральний фестиваль видатного польського драматурга Вітольда Ґомбровича, а також на фестиваль джазу, який є знаковою подією культурного життя Радома. 

Прогулянка вуличками міста — це можливість на кожному кроці побачити щось особливе. Вишукані костели і монастир. Старовинний замок, який планують повернути до життя. Єдиний у Польщі пам’ятник Леху і Марії Качинським, які загинули в авіакатастрофі під Смоленськом. Крамничку з вином, куди свого часу любив вчащати Шарль де Голь. І під час прогулянки є великий шанс почути... українську мову. Радом — місто студентів.Тут діють десять вищих навчальних закладів, із найвідоміших — Академія економіки і філія Варшавського університету. Є і приватні виші. Щороку, каже віце-президент міста Кароль Семік, до Радома на навчання приїжджає 30 студентів з України. Офіційно в місті зареєстровано майже три тисячі українців. А в Мазовецькому воєводстві, до якого належить Радом, проживає 19 тисяч вихідців з України.

Українські абітурієнти переважно обирають економічний або сільськогосподарський напрям. Навчання і проживання у Радомі значно дешевше, ніж, скажімо, у Варшаві. Наприклад, у медичному вузі польської столиці навчання коштує 40 тисяч злотих, у Радомі — 5 тисяч. 

Завдяки прямому авіасполученню між Львовом і Радомом, який влітку цього року започаткувала варшавська авіакомпанія SprintAir, щомісяця Радом відвідують майже 600 гостей з України. Нині влада сконцентровує свої зусилля на розвиткові туристичних принад Радома. Тут будують новий стадіон, розвивають готельну і ресторанну галузь. І щиро запрошують гостей на власні очі переконатися: навіть такі «нерозкручені» туристичні центри, як Радом, мають велику притягальну силу. Бо його сила — у влучності! 

 

ВАРТО ВІДВІДАТИ

 

P.S. Автор висловлює вдячність за допомогу в організації поїздки Закордонному осередку Польської туристичної організації в Україні.