Сни про бюджет: за що саме проголосувала Рада о 5 ранку

Не від великої любові до свого законотворчого мистецтва, а лише від небажання пролонговувати робочий тиждень, народні депутати в ніч із вівторка на середу таки прийняли Держбюджет-2017.

Вікопомне голосування мало місце о 4.53 ранку. «За» проголосували 274 депутати.

«Проти» — 37 нардепів. Утрималися 35, не голосували 22 народні обранці.

Повністю усунулися від голосування «Батьківщина» та Опозиційний блок, мотивуючи це тим, що вони не задоволені підходом до фінансування медицини та нарахування пенсій.

Голосуванню передували короткі дебати, а також тривала робота бюджетного комітету, яка проходила за зачиненими дверима. До парламенту на момент голосування приїхали Президент України Петро Порошенко, а також екс-Прем’єр Арсеній Яценюк, однак перед депутатами вони не виступали.
 

Основні цифри
 

Кабінет Міністрів України очікує збільшення доходів держбюджету приблизно на 17%, до рівня 706,3 млрд. грн. Із цієї суми 17,1 млрд. грн. планується виручити від приватизації держпідприємств. Витрати зростуть приблизно на 15%, до 775,3 млрд. грн. У новому бюджеті передбачено збільшення граничного розміру держборгу на 14% — до 1,7 трлн. гривень. При цьому Україна планує отримати 86 млрд. грн. зовнішніх позик. Зростання ВВП закладено на рівні 3%.
 

В Україні в наступному році планують тричі підняти мінімальну пенсію: з 1 січня до рівня 1600 гривень, з 1 травня — 1684 грн., з 1 грудня — 1762 грн. Крім того, наступного року тричі зміниться розмір прожиткового мінімуму: з 1 січня 2017 року — до рівня 1544 грн., з 1 травня — до 1624 грн., а з 1 грудня — до 1700 грн. Для малозабезпечених сімей розмір державної соцдопомоги збільшиться на кожну дитину віком до 13 років на 250 гривень, а на кожну дитину віком від 13 до 18 років — на 500 гривень.
 

На нацбезпеку та оборону в бюджеті передбачено 129,3 млрд. гривень, або 5% від ВВП. МВС отримає 46 млрд. грн. На Національну поліцію піде 15,5 млрд. грн. Бюджет Міноборони в 2017 році зросте на 15% — до 64 млрд. грн. Із них приблизно 6,3 млрд. передбачено на зброю і техніку, на забезпечення діяльності Збройних сил України та підготовку військ — 51,9 млрд., на лікування і реабілітацію військових — 1,92 млрд.
 

На Верховну Раду нардепи передбачили майже мільярд. Держ­управлінню справами пропонують виділити 1,717 млрд. (з них 100 млн. — на реставрацію Маріїнського палацу). Міненерговугілля отримує 2,621 млрд. грн., більша частина цієї суми передбачена на держпідтримку шахт. 
 

Держкомтелерадіомовлення отримає 1,379 млрд. грн. Мін­інформполітики може розраховувати на 251,8 млн. грн., основна частина яких передбачена на виробництво і трансляцію телерадіопрограм та поширення національної інформпродукції. Тим часом Міністерство культури матиме  3,354 млрд. грн. З них півмільярда піде на розвиток вітчизняного кіно, 647,35 млн. — на підтримку національних театрів, 12,3 млн. — на музей Небесної сотні і архів Українського інституту національної пам’яті.
 

Найбільш відчутний приріст у грошах у Мінагрополітики. На аграріїв передбачені 7,432 млрд. грн. Міністерству молоді і спорту виділять 1,692 млрд. грн., приблизно на 19% більше, ніж у нинішньому році.
 

Щодо решти держструктур, то фінансування НАБУ збільшать на 58%, до 773,556 млн. грн. Агентство із запобігання корупції отримає 577,819 млн. грн. замість 486,452 млн. Спеціалізована антикорупційна прокуратура — 105,43 млн. замість 74,89 млн. На СБУ виділяється 6,005 млрд. грн., із них 11,460 млн. — на Антитерористичний центр. Фінансування Служби зовнішньої розвідки майже не змінилося — 950,040 млн. проти 952,587 млн. грн. у бюджеті-2016.
 

Підводні камені
 

Проте економічний експерт Андрій Новак переконаний — ухвалений парламентом Держбюджет на 2017 рік є документом для піару провладних сил, але аж ніяк не головним фінансовим документом країни. Починаючи від показника інфляції і закінчуючи прогнозом росту ВВП, цей кошторис не відповідає реальному стану речей, зазначив Новак.
 

«Між першим і другим читанням законопроекту відбулася важлива подія, яка, безумовно, вплине на показник інфляції — націоналізація «Приватбанку». Банк потребує докапіталізації, як мінімум, на 116 млрд. грн. А це держава може виконати за допомогою великої емісії гривні і збільшення держборгу. Це означає, що показник інфляції буде вищим», — зазначає Новак. 
 

«У бюджеті на цей рік було заплановано 17 млрд. доходів від приватизації, а отримано на сьогодні біля 100 млн. На наступний рік знову закладено 17 млрд. Цю статтю виконати нереально. Особливо враховуючи те, що основний об’єкт, від продажу якого уряд хоче отримати прибуток — Одеський припортовий завод, вартість якого держава знизила з 450 млн. дол. до 150 млн. Тому ця стаття в повному обсязі може буде віднесена до дефіциту бюджету», — вважає він.
 

Також нереалістична стаття щодо доходів від закону про спецконфіскацію в сумі 10 млрд. грн. Адже конфіскація майна і фінансових активів відбувається надзвичайно довго: суди, апеляції тощо. Багато часу займає встановлення суми, отриманої злочинним шляхом. Один із таких прикладів — знаменита справа екс-прем’єра Павла Лазаренка, по якій ще 12 років тому американський суд виніс рішення про конкретні суми, отримані незаконно. Але жодного долара Україна не побачила. Цю суму також можна зарахувати до дефіциту, вважає Новак. 
 

Отож, до запланованого дефіциту в 77,5 млрд. грн. можна сміливо додати ще 27 млрд. Тим часом якщо уряд захоче перекрити всі борги, то єдиний шлях до цього полягатиме у девальвації гривні. Тому закладений показник курсу гривні 27,2 до долара теж, вочевидь, не відповідає дійсності. Що стосується ВВП, то прогноз його росту на 3% малоймовірний. Головні партнери України — МВФ і Світовий банк — знизили його до 2-2,5%. 
 

Інший фінансовий аналітик — Олександр Охріменко — зазначає, що головне джерело зростання доходів бюджету — це збільшення акцизних зборів, що автоматично спричинить ріст цін на спиртне, тютюн, паливо, а потім і на інші товари. «Інфляція розкрутиться до 15-16%, в результаті бюджет виконаємо, але тільки номінально», — каже він.
 

А економіст Іван Нікітченко вважає, що насправді зростання соцстандартів не буде, бо нова мінзарплата у 3200 грн. — це, радше, міра для детінізації економіки.

«Через те, що «мінімалку» відв’язали від прожиткового мінімума, помітне зростання доходів виявиться тільки у найбільш низькооплачуваних працівників. Пенсія і прожитковий мінімум збільшиться на 10%, тобто трохи вище інфляції». Тоді як головним недоліком бюджету Охріменко назвав нереальний прожитковий мінімум — 1600 грн. «Очевидно, що за такі гроші людина прожити не може», — каже він.