Новий документальний фільм «Перестройка» зняли двоє черкащан — Захар Колісниченко та Андрій Чернега.
Це кіно не про перебудову часів Михайла Горбачова. Воно про те, як «совок» пройшовся людськими долями українців, водночас затопивши 200 сіл у долині Дніпра, де ці люди жили з діда-прадіда.
Після постанови Ради Міністрів СРСР 5 березня 1954 року, якою було затверджено будівництво Кременчуцької ГЕС та утворення Кременчуцького водосховища, у 1956-1959 роках тисячі родин стали вимушеними переселенцями. Вони й назвали своє переселення «перестройкою».
Адже цих людей змусили розібрати свої хати, перевезти їх на гору, вище води, і там будувати. Про все пережите й згадують у кінострічці очевидці тих трагічних подій. Спогади — щемливі до сліз.
«Я сам з уманського краю, і коли вперше побачив Кременчуцьке водосховище, то в один момент зацiкавився, як відбувалося його створення i чи варте воно було того? Так народилася ідея фільму», — розповідає «Україні молодій» Захар Колісниченко, один з авторів стрічки.
Зйомкам фільму передувала робота в архівах, пошуки тих, хто на собі відчув трагічне переселення, влаштоване КПРС на чолі з Микитою Хрущовим. «Щоб зафіксувати історію з вуст самих постраждалих, які разом згадують, як їхні села пішли під воду, побували в багатьох населених пунктах на обох берегах Дніпра», — говорить Захар Колісниченко.
Робота над фільмом велася з середини минулого літа. А здійснити проект стало можливим у рамках програми «Студії живої історії», яка реалізується приватною установою «Інша освіта» у партнерстві зі Спілкою MitOst e.V. та за дружньої фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини.
У травні нинішнього року Україна вдруге після каденції Президента Віктора Ющенка вшанувала на урядовому рівні пам’ять свого видатного державника Симона Петлюри, вбитого сто років тому в Парижі рукою московського найманця єврея Шварцбарда. >>
У Кракові на Раковицькому кладовищі невідомі пошкодили могилу українського письменника, науковця та професора Богдана Лепкого: із надгробка викрали барельєф письменника. >>
Для Українського національного пантеону Кабінет міністрів визначив місце – його планують побудувати на території Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» в Києві. >>
Після тривалої, копіткої реставрації дослідники презентували унікальні деталі жіночого костюму — головний убір та пояс, які датуються останньою чвертю VI ст. до н.е. >>