Новий документальний фільм «Перестройка» зняли двоє черкащан — Захар Колісниченко та Андрій Чернега.
Це кіно не про перебудову часів Михайла Горбачова. Воно про те, як «совок» пройшовся людськими долями українців, водночас затопивши 200 сіл у долині Дніпра, де ці люди жили з діда-прадіда.
Після постанови Ради Міністрів СРСР 5 березня 1954 року, якою було затверджено будівництво Кременчуцької ГЕС та утворення Кременчуцького водосховища, у 1956-1959 роках тисячі родин стали вимушеними переселенцями. Вони й назвали своє переселення «перестройкою».
Адже цих людей змусили розібрати свої хати, перевезти їх на гору, вище води, і там будувати. Про все пережите й згадують у кінострічці очевидці тих трагічних подій. Спогади — щемливі до сліз.
«Я сам з уманського краю, і коли вперше побачив Кременчуцьке водосховище, то в один момент зацiкавився, як відбувалося його створення i чи варте воно було того? Так народилася ідея фільму», — розповідає «Україні молодій» Захар Колісниченко, один з авторів стрічки.
Зйомкам фільму передувала робота в архівах, пошуки тих, хто на собі відчув трагічне переселення, влаштоване КПРС на чолі з Микитою Хрущовим. «Щоб зафіксувати історію з вуст самих постраждалих, які разом згадують, як їхні села пішли під воду, побували в багатьох населених пунктах на обох берегах Дніпра», — говорить Захар Колісниченко.
Робота над фільмом велася з середини минулого літа. А здійснити проект стало можливим у рамках програми «Студії живої історії», яка реалізується приватною установою «Інша освіта» у партнерстві зі Спілкою MitOst e.V. та за дружньої фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини.
Нинішня 28-ма геноцидна, терористична, руйнівна війна московії проти України — це війна цивілізацій, світоглядів, ідентичностей, війна за українські та загальнолюдські демократичні, морально-духовні цінності. >>
На зберігання та для проведення комплексної експертизи Національний музей історії України отримав древній скарб: його правоохоронці вилучили під час спроби нелегального продажу. >>
У Національному заповіднику «Софія Київська» презентували вагоме двокнижжя (загалом 1700 аркушів) другого тому видання «Місто Конотоп у матеріалах Генерального опису Лівобережної України 1765–1769 років». >>