У Києві анонсували чергову боротьбу з диверсантами
Рада оборони Києва не виключає загрозу нових ракетних атак, а також проникнення розвідувально-диверсійних груп ворога до столиці. >>
Еколог Віталій Токарчук: Сміттєзвалище під Києвом загрожує страшною екологічною катастрофою
16.11.2016
Мертва зона полігона.
Сьогодні в нашій країні на полігонах захоронюють 95% сміття! Для запобігання сміттєвої екологічної катастрофи питання відходів необхідно розглядати глобально.
Особливо це стосується великих міст. І хоч чиновники запевняють, що у Києві порівняно з іншими містами справи дещо кращі, але ж є й населені пункти, які розташовані в безпосередній близькості від звалищ.
Недаремно ж на пленарному засіданні Київської міськради 27 жовтня депутатами було прийнято рішення «Про вирішення проблемних питань, пов’язаних з експлуатацією полігона твердих побутових відходів №5 у с. Підгірці Обухівського району Київської області».
У Київраді хочуть до жовтня 2018 року закрити цей полігон. Нагадаємо, що його було введено в експлуатацію у 1986 році й наразі там «поховано» 6,4 млн. тонн відходів.
Через декілька днів після «доленосного» засідання Київради, яка просто рясніла райдужними обіцянками щодо перспектив «п’ятого» (це і перезатвердження договору, і пересипка полігона, і відновлення роботи обладнання з переробки токсичних речовин, і т.п.) я зустрівся з Віталієм Токарчуком, котрий очолює Підгірецьку земельно-екологічну комісію вже понад 20 років.
Як мешканець села й громадський активіст, він поділився бідами й турботами своїх земляків i був більш песимістичний, ніж столичні «київрадівці».
Вода в криницях отруєна ще з 1990-х
— Віталію Захаровичу, як давно до вашого села прийшло це екологічне лихо?
— Ця біда сталася ще в 90-тi роки. Десь у 1992-93 роках уже не можна було пити воду з колодязя. Вже тоді треба було думати, як нам будувати свердловини, аби забезпечити людей водою.
Адже найбільшою проблемою є фільтрат, тобто коли йдуть опади й просочуються через усю цю масу твердих побутових відходів, вимивається усяка нечисть, яка там є, ще й утворюючи сполуки. Фільтрати — це отруйна рідина, яка при потраплянні у воду (наземну чи підземну) — все заражає!
— Зараз у криницях вода також непридатна для вживання?
— У навколишніх селах, що поблизу полігона: Підгірцях, Креничах та Романкові (усі вони входять до Підгірцівської сільради, й у цих селах загалом 1150 мешканців) — немає жодної «нормальної» криниці. Люди не можуть брати звідти воду навіть для поливу!
— А як же ви виходите зi становища?
— У нас по всіх селах зроблений водопровід, й беремо воду зi свердловин із глибини 100-110 метрів. У кожному селі свої свердловини й водонапірна башта, й вода йде практично у всі двори місцевого населення. Якщо ж у когось вода не заведена в двір, то на вулиці є загальна колонка.
Наприклад, у Підгірцях три свердловини, у Креничах — дві, у Романкові — одна, якими опікується Підгірцівське комунальне підприємство, що створене при сільській раді. Перша свердловина побудована в 1996 році, друга — в 2001-му, інші в 2003-му, 2007-09 роках, а остання в 2012 році.
— Хто на все це давав кошти?
— На будівництво свердловин гроші виділяла Київська міська держадміністрація. У нас із ними є угода про соціальний розвиток сіл, згiдно з якою вони повинні нам давати кошти на будівництво не лише свердловин, а й доріг, об’єктів інфраструктури (побудованi хороша школа та дитячий садочок).
— Фактично це виглядає, як «відкупні» для місцевих жителів від держави...
— Якоюсь мiрою... Вони частково виконували свій обов’язок згідно з договором, який було укладено ще в 1986 році, щодо обслуговування нашого полігона №5. У ньому було сказано, що конкретно повинна зробити КМДА за те, що ми дозволили й виділили їм землю під полігон. Цей договір був перепідписаний у 1993 році й діяв до 2001 року. Після цього іншого договору з КМДА підписано не було!
— І з того часу вони вам не «допомагають»?
— Допомагають, але... без договору. Майже на все, що в них щороку просимо для потреб громади та соціальний розвиток (на дороги і т. п.), — гроші виділяють.
Хотів би підкреслити, що згiдно з даними Київської обласної санепідемстанції (СЕС), вода у наших колодязях містить кишкову паличку, збудники ентеровірусних інфекцій (це множинна група гострих інфекційних захворювань. — Ред.), що в... 265 разів перевищують норматив!
— Як багато машин у день звозять «добро» на полігон i звідки?
— Щоденно заїжджає близько... 250 сміттєвозів! І, в основному, всі авто з Києва. Якщо брати за обсягом, а за рік у столиці накопичується 1,2 мільйона тонн сміття, то дві третини непотребу везуть саме сюди, на полігон №5!..
— А за останні два тижні, після оптимістичної заяви КМДА, кількість машин зменшилася?
— На жаль, ні! До речі, нагадаю, що, згідно з проектною документацією, звалище повинно було працювати лише в 1986—1997 роках. І все. Щоправда, з 1997 року допускався залишковий резерв у кілька років, максимум до 01.01.2003 полiгон мав би бути закритий, оскільки повністю вичерпав свій резерв.
Полігон зараз працює незаконно
— Тож на сьогодні полігон працює незаконно. Документації на продовження його роботи в нас немає (мені відомо, що її не розробляли жоднi інститути чи науково-досліднi організації). Більше того, землю, виділену під нього, 63,7 га, було надано (ще 1984 року, згідно з розпорядженням №50-Р Ради Міністрів УРСР) у постійне користування Державному комунальному підприємству «Київспецтранс».
На сьогодні це підприємство вже двічі змінювало свою форму власності: було акціонерним, потім стало приватним товариством. А земля, як була в постійному користуванні, так і залишилася, і фактично в державній власності й належить Обухівській райдержадміністрації. Проте до цього часу земля не оформлена належним чином!
— А були якісь акції протесту з боку місцевого населення?
— Були, але на них ніхто не звертав уваги. Люди вже втомилися жити в цьому жахітті!.. Спершу сміття викидали у природний яр, глибиною більше 60 метрів, дно якого вимостили плівкою. І коли відходи пiднялися до рівня землі — мала відбутися рекультивація. Тобто не пізніше 2003 року все те «добро» мало бути закрите шаром землі й законсервоване.
Зараз же сміття височіє над поверхнею землі на 21 метр!.. Село ж Креничі розташоване лише за триста, а Підгірці — за п’ятсот метрiв від полігона. Уявляєте цю «картину»?!
Вітри, які продувають усю ту бридку масу, несуть смердючий запах на наші нещасні села. Доходять «аромати» навіть до Ходосіївки Києво-Святошинського району, яка розташована набагато далi (за вiсiм кілометрiв вiд смiттєзвалища).
До слова, на це село припадає ще й найбільше отруйних стоків із фільтратів. Ця гидота потрапляє в річку Сіверка, яка через ще одну невелику річечку впадає у Дніпро. І не дай Боже, якщо станеться прорив дамби, яка оточує й утримує фільтрати (а їх накопичилося 600 тисяч кубометрів), то буде отруєний увесь Дніпровський басейн!..
— А де ж фільтрат «зберігається»?
— Утворилося кілька штучних озер (розташованих біля гори зі сміттям), в яких зберігається отруйна рідина. Фільтрат повинні переробляти, та й є чим. Адже біля одного з «озер» є навіть німецька установка PAL Rohхem потужністю 80 кубометрів на добу. Тож, аби переробити весь накопичений фільтрат, треба не менше восьми років щоденної роботи.
Установка очищає «жижу» й частину вже очищеної води скидає у так званий Марусин яр. Тверді частки, які залишаються після переробки, пакуються у мішки, й десь повинні утилізуватися. Та останні три роки «німець» взагалі не працював; нещодавно привезли запчастини з Німеччини, але установка лише трохи попрацювала. Тож фільтрат зараз не переробляється взагалі!
— Які площі цих усіх штучних шкідливих утворень?
— Тверде сміття накопичили на двох «чергах-горах»: одна площею дев’ять (висотою 21 метр), інша — сім гектарів (заввишки 10 метрів). Також на виділених під полігон 63,7 га розташовані і «озера», і обладнання, яке там стоїть, i всі допоміжні інфраструктури.
Дорогий, але мертвий «італієць»
За даними інституту гігієни та медичної екології імені О. Морзєєва, у 4% зразків ґрунту навколо полігона концентрація свинцю, цинку в 1,5 раза перевищує фонові значення.
Тим часом побудовано ще одну установку з переробки фільтрату — VOMM (італійську), проектна вартість якої у 2007 році становила 74 млн. грн., які видiлила КМДА. І хоча її ввели в експлуатацію в 2008 році, пропрацювала вона аж... два дні! Адже переробка фільтрату була б «золотою», бо для роботи «машинi» потрібно на добу близько 2 тис. кубометрів газу. Фактично гроші викинуто на вітер, бо й донині «італієць» стоїть мертво.
— Який негативний вплив фіксують медики?
— Зросла чисельність найрізноманітніших захворювань у селян. І з кожним роком присутність полігону відчувається все більше. Адже не вирішують такі проблеми, як утилізація токсичного фільтрату; тверде сміття не пересипають двадцятисантиметровим шаром глини чи супіщаного ґрунту (а це потрібно робити через кожних 1,5-2,5 метра); не вкривають відкоси з боків, що дає можливість вітрам продувати смердючу масу. Людям у навколишніх селах практично немає чим дихати, вони змушені постійно закривати вікна. Інколи навіть у школі, що розташована в центрі Підгірців, відміняють уроки фізкультури.
Деякий час пiдкидав хмизу у вогонь цього року й Київський сміттєспалювальний завод «Енергія», що на Харківському масиві. Після спалювання в них залишається попiл, так вони його безплатно на наш полігон возили (ще й гроші «полігонникам» платили), аби лише десь подіти. То деякий час попелом (замість глини) сміття й пересипали. А після цього, як піднімався вітер, діти масово починали хворіти ангіною, кашляти. Й ми категорично порушили питання, щоб припинили возити сюди цю «пересипку».
— До речі, поблизу полігону є ще ж i «дачники»!?
— І чимало. Фактично в нас землевласників майже 10,5 тисячi, адже неподалік полігона (за 300-400 метрiв) близько 60 садових товариств! Ці землекористувачі — в основному кияни, i багато з них на своїх дачних ділянках постійно проживають. Адже в більшості садових товариств проведено газ i водопровід.
Циганське питання
— Чув про «циганську» проблематику...
— Так, навколо полігона, в охоронній зоні, проживають близько 600 циган (із них 200 — діти): в наметах та «норах-землянках». І це проблема, яку КМДА практично не вирішує. На полігоні циган використовують для збору паперу, пляшок, металу й т.п. «Сталкери» збирають усе те «добро» в мішки й тут же здають їх за однією ціною (мінімальною), а господарі «зони» — далі, уже за зовсім іншою.
Крім того, цигани йдуть у наші магазини по харчi, й, зрозуміло, несуть бруд, захворювання... Минулого року було кілька смертей (були й убивства), в тому числі померли новонароджені немовлята від відкритої форми туберкульозу. І на сільраду дається завдання ховати «ромів» за наш кошт i нашими зусиллями...
Громада сіл, що входять у Підгірцівську сільраду (та й жителі Ходосіївки), категорично за те, щоб полігон було закрито. Хоча ми розуміємо, що дівати сміття з Києва зараз нікуди. Та, на жаль, ні КМДА, ні міськрада не займаються питанням відкриття полігона в іншому місці. З 01.01.2018 року, згідно з конвенцією європейської екологічної ліги, відкрите захоронення сміття (без переробки) буде заборонено!.. І незрозуміло, чому столичне керівництво поводиться інертно. Думаю, те, що вони намітили (з 01.10.2018 року цей полігон №5 планують закрити й законсервувати), є черговою нереальною справою... Адже над відкриттям іншого полігона вони не працюють.
— А чому ви так думаєте?..
— Та я запитав недавно заступника голови КМДА Петра Пантелєєва: «Хто працює над цим питанням і в якому місці збираються відкрити новий полігон?» Він не відповів. Разом iз ним тут були й представники київської облради, які відкрито зізналися, що до них iз цими питаннями КМДА не зверталася: «Ми не знаємо, над чим вони працюють».
Також запитав Пантелєєва про неоформлення землі, на що він мені вiдповiв: «Це земля громади міста Києва». Я апелював йому: «Почекайте, покажіть, а на якій підставі ця земля передалася киянам!? Де документи, в яких вказано, що наша сільрада передає землю столичній громаді?» Зараз є лише єдиний документ — акт постійного користування ПрАТ «Київспецтрансом».
Ще ми з односельчанами цікавилися: «А коли ви будете будувати сміттєпереробний завод, який було обіцяно ще вашими попередниками — Черновецьким та Поповим?» Наша сільрада вже давним-давно готова відвести 12 га під нього поблизу полігону. У нас є державні реєстраційні акти на цей клапоть землі, яку ми можемо передати фірмі, що будуватиме завод.
Фактично ми виступаємо ініціаторами зведення смітєпереробного підприємства. Звичайно, що нам ще треба провести громадські слухання й переконати людей у необхідності цього заводу, який буде не шкідливий, адже працюватиме за німецькою чи шведською технологією (адже подібні працюють навіть в центрі Вiдня).
Але ж усе це повинно йти, в першу чергу, від КМДА! Бо вони є власником сміття i повинні гарантувати (спираючись на Кабмін), що інвестовані в завод кошти буде повернуто після того, як він запрацює.
