Наша пісня

26.10.2016

 
Газета «Україна молода» — це моя газета. Передплачую її щорічно, здається, відтоді, як вона почала виходити. Чекаю завжди газету, читаю і знаходжу в ній відповіді на всі запитання, що хвилюють. Лише одного не можу ніде прочитати — коли закінчиться війна на сході України? Коли перестануть гинути найкращі її сини?
Надсилаю на ваш розсуд один зі своїх віршів.
 
Ромашки з волошками в рідному краї
І щедра й багата прадавня земля —
Я кращого дива у світі не знаю,
Ніж милі для серденька квіти в полях.
Блакитна волошка — тендітна і ніжна,
У погляді скромнім — сама чистота,
А поруч — ромашечки, цвіт білосніжний,
Узявшись за руки, бредуть у житах.
Вони заквітчали мою Україну,
В барвистий віночок навіки сплелись.
І маки... як душі отих, хто загинув
За землю вкраїнську... тепер і колись.
І я не прошу більш нічого для себе,
Лиш хочу, щоб завжди отак і було:
Під мирним і сонячним, лагідним небом
Ромашки й волошки цвіли за селом.
 
Ганна ПОНОМАРЕНКО, фармацевт, пенсіонерка
с. Наумівка, Корюківський район, Чернігівська область