Наша пісня

26.10.2016

 
Газета «Україна молода» — це моя газета. Передплачую її щорічно, здається, відтоді, як вона почала виходити. Чекаю завжди газету, читаю і знаходжу в ній відповіді на всі запитання, що хвилюють. Лише одного не можу ніде прочитати — коли закінчиться війна на сході України? Коли перестануть гинути найкращі її сини?
Надсилаю на ваш розсуд один зі своїх віршів.
 
Ромашки з волошками в рідному краї
І щедра й багата прадавня земля —
Я кращого дива у світі не знаю,
Ніж милі для серденька квіти в полях.
Блакитна волошка — тендітна і ніжна,
У погляді скромнім — сама чистота,
А поруч — ромашечки, цвіт білосніжний,
Узявшись за руки, бредуть у житах.
Вони заквітчали мою Україну,
В барвистий віночок навіки сплелись.
І маки... як душі отих, хто загинув
За землю вкраїнську... тепер і колись.
І я не прошу більш нічого для себе,
Лиш хочу, щоб завжди отак і було:
Під мирним і сонячним, лагідним небом
Ромашки й волошки цвіли за селом.
 
Ганна ПОНОМАРЕНКО, фармацевт, пенсіонерка
с. Наумівка, Корюківський район, Чернігівська область

  • Запах реваншу

    Українська делегація , разом з британцями і грузинами розпочинають боротьбу проти повернення російської делегації в ПАРЄ >>

  • В Україні влітку справжній ягідний рай, однак навіть цього не вміємо використати

    Заїхав якось до Полтави. Під готелем бабці продають малину-смородину-ожину за якісь копійки, майже задарма. Вийди - й купи! Ніт! В готелі на сніданок: манго, папайя, маракуйа... Влітку!!! В Полтаві!!!!! І нікого не бентежить, що те манго зі смаком прошлогоднього силосу. >>

  • У Києві на залізничному вокзалі людей грабують роми

    Це таки мало колись статися. Пару годин тому у мене таки витягли гаманець. На залізничному вокзалі у Києві, з рюкзака, який я, як мені здавалось, пильнувала весь час. Бо багато їжджу, читаю весь час про пограбування, розумію, що стати жертвою на вокзалі – це лише питання часу >>

  • Хто є хто,

    Після проголошення незалежності українців переконали в тому, що тільки приватна власність зробить їх щасливими і багатими. >>

  • Представник від народу

    — Ти що, знову нализався? — просто за порогом перед Максимом, як гранітний постамент, виросла нестандартна фігура дружини Катрі. >>