Останнім часом європейці забули про Брекзит, мігрантів та інші нагальні проблеми.
У всіх на вустах абревіатура CETA, якою позначають угоду про вільну торгівлю між ЄС та Канадою. Угода є головною темою політичних дискусій на телеканалах, а мітинги та демонстрації проти неї прокотилися більшістю країн-членів ЄС.
Всеохопне економічне та торговельне порозуміння ЄС—Канада (СЕТА) було узгоджене 2014 року. Ним передбачено відміну майже всіх митних зборів та позатарифних бар’єрів, як і лібералізацію в торгівлі та послугах між Євросоюзом та Канадою.
Тимчасове застосування угоди, яке стосується торговельних відносин, мали схвалити всі країни-члени ЄС. Інакше окремі положення угоди, зокрема її інвестиційна частина, діяти не будуть.
Угода викликала багато суперечок та протестів як у політичних колах, так і серед населення. Адже йдеться не лише про Канаду, бо ця країна має угоду про вільну торгівлю зi США, а значить, через неї до Європи хлине потік американських товарів.
Побоювання стосуються послаблення прав європейських роботодавців та працівників, стандартів захисту довкілля, безпеки харчових продуктів та підсилення впливів на європейському континенті великих американських та міжнародних корпорацій.
Якщо простішими словами, то харчові продукти з Америки просто дешевші, оскільки тамтешні фермери отримують більші дотації та мають вищу продуктивність праці.
Як наслідок, частина європейських сільськогосподарських виробників просто не витримає конкуренції і збанкрутує.
Стосовно безпеки продовольчої продукції, то в Америці значно ліберальніші вимоги стосовно генетично модифікованої продукції, яка витіснить iз європейського ринку традиційні місцеві продукти.
Вважають, що епідемія ожиріння в Америці викликана не в останню чергу генетично модифікованими харчами.
Частина європейських країн проігнорувала протести власного населення, схилила голову під тиском Брюсселя і ратифікувала угоду. Але добрим європейським Робін Гудом виступила Бельгія, точніше її франкомовна частина Валлонія.
Позавчора було оголошено, що Бельгія не підпише угоду про вільну торгівлю між Євросоюзом та Канадою, адже на це не погоджується регіональна влада Валлонії. Саміт ЄС—Канада 27 жовтня, де мали підписати договір, можливо, скасують.
Із таким результатом закінчилися переговори між бельгійським прем’єром Шарлем Мішелем та регіональними лідерами цієї країни. Так тримільйонна Валлонія фактично поховала сумнівну угоду з Канадою.
Мотиви спротиву пояснив глава парламенту Валлонії Андре Антуан: «Ми не хочемо, щоб американські товари проходили транзитом через канадські філії, аби опинитися тут, у Європі. Ніхто з нас не хоче впускати «троянського коня».
У п’ятницю до Валлонії на прохання голови Єврокомісії Жан-Клода Юнкера прибула на переговори канадський міністр торгівлі Христя Фріланд (українка за походженням). Але нічого, крім гіркого розчарування, Канада з тих переговорів не отримала.
Після переговорів у Бельгії Христя Фріланд відверто заявила: «Виглядає очевидним для мене і Канади, що Євросоюз тепер не спроможний завершити укладання міжнародної угоди навіть iз такою країною, як Канада». Прямий натяк, що зi США — тим більше.
Експерт Андре Сапір вказує, що раніше суд у Німеччині також розглядав угоду з Канадою: «Існують заяви та попереднє рішення Конституційного суду Німеччини, в яких ідеться про певну кількість нез’ясованих моментів, і вони досить схожі на те, про що каже уряд Валлонії. Отже, валлонська влада говорить політичними термінами, а Конституційний суд Німеччини висловлюється, звичайно, юридичними і конституційними термінами».
13 жовтня німецький Конституційний суд відхилив юридичну скаргу з вимогою активістів переглянути угоду про вільну торгівлю між ЄС та Канадою, водночас оголосивши про деякі умови, включно з можливістю виходу Німеччини з угоди.
