На чемпіонаті Європи з трекових перегонів українська збірна виборола повний комплект нагород

26.10.2016

П’ять років українські трековики не здобували золотих нагород на континентальних першостях. Перервала ж «чемпіонське мовчання» луганська велогонщиця Любов Басова.
 
Примітно, що саме їй належало й попереднє європейське «золото», котре вона принесла Україні на ЧЄ-2011 в Апельдорні, вигравши індивідуальний спринт.
 
На континентальному форумі, котрий цього року приймав французький Сен-Кантен, вихованка Сергія Базіна тріумфувала в іншій дисципліні — різновиді того ж таки спринту— кейріні.
 
Як розповів «УМ» наставник Басової, новоспечена чемпіонка Європи неабияк хотіла реабілітуватися за холостий медальний виступ на Іграх у Ріо-2016. А ще — довести вітчизняним функціонерам, що український велотрек вартий державної уваги.
 
Після Лондона Басова пішла в декрет, а на трек повернулася лише за рік до бразильської Олімпіади.
 
Кваліфікаційний відбір вона про­йшла семимильними кроками, за півроку назбиравши необхідні для участі в Іграх рейтингові очки.
 
У Бразилії Любов дуже близько підійшла до олімпійського п’єдесталу, проте, за словами Базіна, піднятися вище п’ятого місця їй завадила відсутність змагальної практики.
 
При цьому на міністерській колегії виступ жіночої трекової збірної в Ріо, попри високий результат Басової в кейріні, визнали незадовільним, тож лідерці національної команди було що доводити функціонерам.
 
«Якщо з Олімпіадою не вийшло, то на ЧЄ потрібно їхати й перемагати», — такими словами мотивував свою вихованку іменитий вітчизняний спеціаліст.
Підбадьорювали Басову на ЧЄ й інші речі. «За тим, що відбувається в міністерстві, федерації, країні, спокійно спостерігати не можна», — каже Базін.
 
До того, як почалася війна на сході України, тренер та його підопічна мешкали у Луганську, нині ж вони живуть у Львові. Завдяки небайдужим людям їм якось вдається триматися на плаву, проте, як каже Сергій Миколайович, без підтримки держави в процесі підкорення високих спортивних вершин не обійтися.
 
«Велосипед не оновлювався вже близько десяти років. Харчування, котре має спортсменка, також недостатнє. Загалом, і мені, як тренеру, й самій спортсменці доводиться нести великі витрати, тоді як зарплатою в п’ять тисяч гривень їх не покрити», — каже Базін.
 
Водночас тренер наголошує: «Ми здібні й готові для того, аби боротися за олімпійські медалі в Токіо-2020. Потрібно лише, аби про нас пам’ятали». А перемога на ЧЄ-2016 — своєрідний привіт можновладцям.
 
Напевно, з тієї ж серії й подвійний медальний успіх ветерана трекового спорту — 34-річного Андрія Винокурова, котрий у Сен-Кантені виграв «срібло» в кейріні та «бронзу» — в спринті.
 
Нагадаємо, що на згаданій раніше міністерській колегії керівник спортивного відомства Ігор Жданов заявив, що надалі спорт вищих досягнень фінансуватиметься за пріоритетним принципом. Здається, на ЧЄ українські трековики чітко заявили, що вони варті уваги.