На онлайн-аукціоні виставили викрадені у Львові понад півстоліття тому портрети Хмельницьких

18.10.2016
На онлайн-аукціоні виставили викрадені у Львові понад півстоліття тому портрети Хмельницьких

Розанда Хмельницька і бирочка, що дала змогу відразу впізнати картину.

У вересні на онлайн-аукціоні Violity  був ви­став­­лений лот  «Знахідка з горища». Його власник — користувач із ніком tudasuda156. Стартова ціна — 1 гривня. Упродовж нетривалого часу ставка зросла до 26 тисяч гривень. Як з’ясувалося трохи згодом, на аукціон виставили вкрадені з львівського музею картини...
 
Ще 8 лютого 1960 року з Національного музею ім. Яна ІІІ у Львові було вкрадено дві картини розміром 11х15 см: Тимоша і Розанди Хмельницьких, мали номер 24 (період феодалізму). Ці полотна перейшли до музею з колекції Владислава Лозинського після його смерті. 
 
Крім двох «допоміжних» портретів, у музеї ще висіло зображення Богдана Хмельницького, були виставлені його зброя та карти походів. Коли в музеї розповідали про героїчні походи Богдана
 
Хмельницького, то згадували і його сина Тимоша, який у 1652 році одружився з молодшою дочкою молдавського господаря Васілє Лупу — Розандою. Як відомо, насправді Розанда не дуже хотіла виходити заміж за Тимоша, тому Богдан Хмельницький був змушений навіть посилати військо, щоб отримати згоду. Шлюб Хмельницьких тривав недовго, оскільки у 1653 році Тимош помирає.
 
Напередодні похорону Розанда народила двох хлопчиків-близнюків. Опісля, у 1962 році, Міністерство культури дало наказ про те, щоб втрачені портрети Хмельницьких списали. Упродовж 56 років картини були вилучені з музейного обігу. Де вони, що з ними — ніхто не знав. 
 
І ось ці картини 11 вересня цього року з’явилися на аукціоні. Завідувач Палоццо Бандінеллі, охоронець фондової групи «Живопис» Львівського історичного музею Сергій Богданов розповів «УМ», що з ним сталася сенсаційна ситуація. До нього зателефонував реставратор і сказав, що на одному з аукціонів з’явилася робота з їхнього музею.
 
На полотні були бирочки Національного музею імені Яна ІІІ у Львові, який у 1940 році був об’єднаний із музеєм історії міста Львова в один — Львівський історичний музей. На картині була зображена жінка у східному одязі — Розанда.
 
Виявилося, що колекціонер, який виставив картину на аукціон, мав також і портрет Тимоша. До нього звернувся директор Львівського музею з проханням повернути картини. Відповідь була позитивною, власник без будь-яких заперечень погодився віддати картини.
 
Про винагороду чи покарання ще нічого не відомо. Це царина СБУ та адміністрації музею.
 
Уже 17 вересня Сергій Богданов їздив на експертизу в Кропивницький, де були присутні представники СБУ, кілька слідчих, а також представниця Художнього музею — Ткачук Тетяна. Експертиза підтвердила, що роботи є оригіналом, але вони зазнали певних змін. 
 
У першу чергу слід зауважити про стан збереження цих робіт: вони довгий час зберігалися у вологих умовах, десь на даху. Через перепади температури та вологу дубові дошки, на яких написано портрети, деформувалися, це «потягнуло» ґрунти і фарбовий шар.
 
На картинах з’явився кракелюр, сітка тріщин ґрунтового походження. Це спровокувало численні дрібні осипи з втратами авторського фарбованого шару. Най­страшніше те, що на портреті Розанди кракелюр — із піднятими краями. 
 
Багато пошкоджень зазнали і рамки. Як тільки картини буде повернено до музею, їх буде відправлено в реставраційні майстерні. Роботи потрібно почистити, закріпити ґрунти, лако-фарбовий шар.
 
Також, якщо вдасться, слід усунути деформованість дерев’яної основи. Обов’язково потрібно відреставрувати рамки, адже саме вони представляють цінність. Рамочки по­сріблені, але виглядають, як позолочені, оскільки покриті жовтим лаком. До речі, автор картин невідомий, але слід зауважити, що їм більше ста років.
 
Колекціонер, який виставив картини на аукціон, живе поблизу Кропивницького. Він розповів, що заробляє на життя, купуючи недорогі твори мистецтва і продаючи їх. Як саме ці картини потрапили до нього, замовчує. Каже, що перейшли в успадкування від померлого родича, а потім їх перепродали… Сергій Богданов не вірить у цю історію і називає її «романтично-фантастичною».
 
Незважаючи на це, охоронець фондової групи «Живопис» вдячний колекціонеру за те, що він не зняв бирочок, адже без них розпізнати ці картини було б складно.
 
Невідомо, хто вкрав портрети. На думку Сергія Васильовича, це була несвідома крадіжка, бо в 1960 році роботи не були досить цінними, та й антикварний ринок тоді був розвинутий не дуже добре.
 
Зараз ці картини перебувають у Худож­ньому музеї міста Кропивницький. Директор музею та охоронець підписали документи, які засвідчують це. Сергій Богданов поклав роботи у вітрину, яку було закрито і поставлено під сигналізацію. 
 
Щоб полотна доставили у Львів, потрібно підготувати багато документів.