Потрібна психологія переможця

Шість офіційних матчів поспіль національна збірна України не знала радості перемог. Вигравати «синьо-жовті» перестали ще за попереднього наставника Михайла Фоменка, співпраця якого з ФФУ завершилася після  Євро-2016. Не одразу прийшов успіх до української збірної й після зміни керманича. 

Перш ніж відсвяткувати тріумф у позавчорашньому матчі проти команди Косова, у відборі на ЧС-2018 підопічні Андрія Шевченка розписали дві «мирові» — з Ісландією та Туреччиною.

«Не виграти ми просто не мали права, інакше можна було б попрощатися з надіями на вихід із групи», — сказав після розгромної перемоги (3:0) над косоварами Андрій Шевченко. За кілька днів до зустрічі з вітчизняними футболістами новачок європейської футбольної сім’ї зазнав принизливої поразки від хорватів — 0:6, тож на гру з українцями збірна Косова виходила в статусі якщо не «хлопчиків для биття», то, точно, в ролі аутсайдера секстету І. 

Однак, попри комфортний рахунок, назвати легкою здобуту нашими збірниками довгоочікувану перемогу аж ніяк не можна. Вдруге викликаючи футболістів до табору національної збірної, Шевченко обіцяв у спарених поєдинках проти Туреччини/Косова застосувати широку ротацію. Проте після нічиєї в Коньї головний тренер збірної України не став варіювати складом, зробивши ставку в матчі проти косоварів на перевірених у грі з турками виконавців. «Те, що гра складалася для нас не зовсім так, як хотілося, певно, пов’язано з накопиченою втомою після матчу з Туреччиною. Вводити нових футболістів у стартовий склад після доволі непоганої гри, проведеної в Туреччині, було б неправильно і ризиковано», — пояснив свій вибір Шевченко.

На тлі, по суті, порожніх трибун стадіону «Краковія» в Кракові, де наша команда приймала збірну не визнаного нами Косова (місцева влада дозволила присутність на арені лише 1000 вболівальників), дії українських футболістів часом аж занадто нагадували «тренування з підвищеною відповідальністю». Здається, саме відсутність максимальної зібраності тривалий час не дозволяла підопічним Шевченка матеріалізувати свою ігрову перевагу. Зрештою, розпечатати ворота суперника форварду іспанської «Гранади» та української збірної Артему Кравцю допоміг рикошет. У неспокійній обстановці шанувальникам «синьо-жовтих» довелося чекати й другого голу, адже їхні візаві не просто сиділи в ешелонованій обороні, а доволі непогано ходили в контратаки. 

Однак вищий клас нашої збірної все ж дався взнаки. Поява на лівому фланзі півзахисту української команди «вінгера» луганської «Зорі» Олександра Караваєва стала справжньою несподіванкою для суперників, які дозволили свіжому гравцю організувати друге взяття воріт збірної Косова. Можна сказати, що гол Андрія Ярмоленка скасував інтригу в матчі. А влучний удар Руслана Ротаня, котрий поставив крапку в поєдинку, лише підтвердив передматчеві припущення про різний ігровий рівень української та косівської збірних.

Вочевидь у матчах відбору ЧС-2018 новачок великої європейської сім’ї продовжить своє знайомство та адаптацію до нових футбольних реалій. Натомість команда Шевченка й надалі боротиметься за своє потрапляння на «мундіаль». У гостьовому поєдинку проти турків «синьо-жовті» продемонстрували доволі пристойний рівень гри, який, до слова, дозволив українським футболістам повести в поєдинку — 2:0. Проте брак у нової омоло­дженої команди Шевченка «психології переможця» не дозволив їй захистити переможний результат. «Нам потрібно навчитися правильно розподіляти сили по ходу поєдинку й уміти контролювати м’яч. У цьому плані є певні проблеми, через які ми втрачаємо багато сил. Усюди повинна бути раціональність, i цей компонент ведення гри нам належить освоїти», — наголосив очільник збірної України. 

 

ТАБЛО