Як живий!

У самому центрі Тернополя, на історичній вулиці Валова, з’явився незвичайний пам’ятник. У темну пору доби і здалеку необізнаним перехожим навіть може видатись, що то спинився на мить якийсь дуже високий чоловік міцної статури. Саме таким і був за життя відомий не лише в регіоні історик, археолог, мистецтвознавець та громадський діяч Ігор Герета, якому вже посмертно було присвоєно звання почесного громадянина Тернополя. А ще він був символом місцевої патріотичної інтелігенції в її найкращому вираженні. 

Усе своє життя (1938—2002) Ігор Петрович пропрацював у Тернопільському обласному краєзнавчому музеї. Неоціненним є його вклад у створення таких значимих об’єктів, як музей-садиба Соломії Крушельницької у селі Біла під Тернополем, музей-садиба Леся Курбаса в Старому Скалаті Підволочиського району, історико-меморіального музею політв’язнів, картинної галереї обласного краєзнавчого музею. Як археолог Герета відкрив близько сотні пам’яток старовини, найбільш знаковою серед яких є могильник Черняхівської культури (IV — III ст. н. е.) у Чернелеві-Руському Тернопільського району.

Особливої уваги заслуговує громадська та політична діяльність Ігоря Герети, що розпочалася з участі в українському дисидентському русі 1960-х років. Наприкінці 80-х він доклався до створення першої в Тернополі опозиційної організації «Тернове поле», відтак — Товариства української мови та «Меморіалу» імені В. Стуса. А після здобуття Україною незалежності став співзасновником Народного руху України та членом його Великої Ради. Також у 1991-му створив у Тернополі Інститут національного відродження України, який нині названо його ім’ям. І все це — лише окремі віхи з величезної і багатогранної діяльності людини, яка справді заслужила такий пам’ятник у серці рідного міста.