Повний бак «на шару»

На роздуми «про своє, жіноче, про бензин» мене наштовхнула розмова з товаришем — власником невеличкої кав’ярні на Лівому березі столиці. Сиділи якось на веранді за чашкою чаю, неспішно говорили про вибір першої в житті машини. Богдан уже півроку бігав, шукав, дивився, але все не міг визначитися.

— Може, ти на електромобілі подивишся? У центрі часто їх бачу, і просто на дорозі, і на заправках. — запропонувала я. 

І тут почалося! Хлопець просто вибухнув:

— Електромобіль? Нізащо? Він повзе, як черепаха. Заглохну серед дороги і що? Півдня на заправці стирчати? Всього-то користі від такої машини, що повітря не псує. А мені робоча машина потрібна, розумієш?

Інформацію, як виявилося, Богдан почерпнув із кількох статей в безкраїй мережі інтернет. Матеріали свідчили: вчені створили диво техніки, яке їздить на електриці, але диво це недопрацьоване, тому для нашого з вами повсякденного життя зовсім не придатне. Може, десь, колись, у прекрасному майбутньому (років так через 200) людство масово пересяде на електромобілі. Але не зараз. Зовсім не через агресивний опір нафтових магнатів, що ви. Просто вчені гальмують. І технології якось мляво розвиваються...

Суперечку з товаришем ми тоді зам’яли. А питання у мене залишилися, бо не вірилося, що прагматичні українці купуватимуть електромобілі тільки з великої любові до природи.  

Цікаво, що перший електромобіль — білий кабріолет із написом «Їздимо на електриці» — в Києві з’явився 8 років тому! Привіз його Олександр Туз — людина, яка фактично запустила «електрорух» у нашій країні. А сьогодні по місту роз’їжджають десятки машин, що не дають токсичних викидів: європейські оригінали (дорогущі «люкси» Tesla; лідер продажів у всьому світі Nissan Leaf і співтовариші), китайські аналоги (відома Selena плюс різні ноу-нейми) і навіть звичайні «Жигулі», у яких бензинові нутрощі замінили на електричні.

Наш співрозмовник — співвласник компанії «Емобіліс» Максим Прасолов — пересів на електромобіль Renault Fluence у лютому минулого року. На запитання «чому?» — дивується. Мовляв, невже потрібні якісь пояснення?

«Через три роки найбільші виробники на зразок Mercedes, Toyota, Nissan почнуть масово випускати електромобілі на нових шасі, з батареями, що дозволяють без підзарядки проїхати 300 кілометрів, і це буде реальним ринком. Ви ж ціни на бензин бачили? — «прозоро натякає» мій співрозмовник. — А в мене не йдуть гроші на паливо ВЗАГАЛІ! І на оливу теж. І на таку страшну річ, як сальники, якщо ви розумієте, про що я. То — один раз на 30 тисяч кілометрів», — бентежить Максим.

Намагаюся зрозуміти, в чому підступ. Електрика хоч якихось грошей коштує, нехай навіть копійки. Енергія ж не з неба падає?

— Я заряджаю машину на заправці недалеко від будинку. І нічого за це не плачу. Прошу, щоб «залили повний бак», і все. За рішенням Київради, до 2020 року заправка та паркування електромобілів по місту безплатна, — пояснює співрозмовник.

— А «повний бак» — це скільки?

— Це повний заряд батареї (такий, як у мобільному телефоні, тільки побільше). У моєму випадку — 150-160 кілометрів пробігу. Для порівняння, водій у міському циклі в середньому проїжджає 80 кілометрів за день. «Бак» — це кілька днів без необхідності заправлятися.

— Щодо маршруту дім—робота—магазини все зрозуміло. А що ви робите, якщо потрібно їхати у відря­дження в інше місто?

— Я регулярно їжджу до Одеси, до Львова, і жодних проблем! Відстань велика, але по дорозі є заправні станції. Поїв, відпочив і можна рухатися далі. А найближчим часом, сподіваюся, у нас з’являться швидкі заправки, які заряджатимуть електромобілі за півгодини. 

— Чи не боїтеся застрягти десь посеред дороги, коли несподівано сяде батарея? Інтернет рясніє такими страшилками.

— Проблема надумана. Ні у мене, ні у знайомих такого не траплялося. Для початку, коли ви стоїте в пробці, на світлофорі, витрата енергії відсутня, немає «холостого ходу». Другий момент. У вас є індикатор заряду батареї, який показує, на скільки кілометрів вистачить вашого «бака». Використовуючи таке нескладне пристосування, як навігатор, ви можете сміливо прорахувати, куди вдасться доїхати. Паралельно виникає дуже корисна навичка тайм-менеджменту. Власники електромобілів не будують зайвих маршрутів, а починають чітко прораховувати час.

Звісно, заправка — це добре. Але що робити, якщо її поруч немає, а запас електрики наближається до нуля? Як радять власники «транспорту майбутнього», потрібно елементарно кинути переноску з квартири, будинку чи хоч сараю — будь-якого місця, де є звичайна розетка на 220 вольт. І заряджати машину, як мобільний телефон. Виходить довше, ніж на заправці, але завжди доступно.

— Навантаження на домашню електромережу приблизно як від електрочайника, я перевіряв. Машина повністю заря­джається за 6-7 годин, за цей час бере максимум 18-20 кіловат.

Ми прикинули, що, за середніми розцінками, зарядити батарею на 160 кілометрів коштуватиме цілі... 20 гривень! Якщо тариф пільговий, то можна вкластися в 10-12 гривень.

Показники електромобіля Renault Fluence гідні: розгін до 60 кілометрів на годину за 3-6 секунд, а потім плавно набирає швидкість до 100. Межа швидкості — 120 км / год, база — від 70 до 100. Це однозначно ідеальна машина для міста. На світлофорах і в пробках заряд не витрачається, за день пробіг невеликий... На такій машині спокійно можна їхати до бабусі в село, на дачу, до друзів на шашлики. Якщо в будинку є звичайна електрична розетка, вночі батарея зарядиться, і вранці у вас буде «повний бак». А ось «дикунами» на море або в глухі мальовничі місця вже не поїдеш. Від пенька переноску не кинеш!

Те, що є в світі, і те, що можна реально купити в Україні, — це, як кажуть в Одесі, дві великі різниці. Великим виробникам наш ринок не особливо цікавий, тому сьогодні варіантів кілька. Або укласти угоду з вітчизняною компанією, яка береться добути машину «з-за бугра», або віддати гроші фахівцям, які переробляють традиційні моделі на електромобілі.

Сумно, але найдешевші варіанти двомісних електрокарів-ліліпутів в Україні поки не продаються. А в Китаї їх уже повним ходом збувають по 3-5 тисяч доларів! Реклама обіцяє «надійність і комфорт», але що реально отримує клієнт за цю суму — поки незрозуміло. Скептики, ясна річ, пророкують «дохлу» батарею на мізерний пробіг і швидкість велосипедиста. Але хто знає...

У категорії «дуже дешево» можна вторгувати новий п’ятимісний електромобіль Daewoo Matiz (60 кілометрів на одній зарядці), який віддають за 15 тисяч доларів. Аналогічні недорогі китайські автомобілі коштують від 12 до 16 тисяч доларів, але за ці гроші вони або дійсно повільно їдуть (пікова швидкість 50 кілометрів на годину), або невпевнено почуваються далеко від розетки (батареї вистачає на 40-50 кілометрів, це хіба що на ринок по картоплю і назад). За таких же «китайців», але трохи вживаних, в інтернеті просять 8 тисяч доларів.

Електромобіль ЗАЗ Sens 60 (на одному заряді можна проїхати 60 кілометрів) пропонують за 17 тисяч доларів, а схожий на нього, як брат-близнюк, ЗАЗ Sens 150 (пробіг на одному заряді 150 кілометрів) — уже за 26 тисяч!

Досить бюджетний електромобіль Kia Soul EV (запас ходу 200 кілометрів, ціна 36 тисяч доларів) став автомобілем року 2015 Норвегії. Перший серійний електромобіль корейської компанії вразив журі практичністю, комфортом і безпекою для навколишнього середовища.

Купити через українських посередників старий електромобіль Nissan Leaf (справді класний сімейний хетчбек, 5 місць, пробіг на одній зарядці 170 кілометрів) можна за 25 тисяч доларів. Ціна на новий — удвічі вища. 

Красуня Audi TT electro — відома модель у виконанні українських технічних геніїв — продається за 41 тисячу доларів. А стати володарем шикарного Lamborghini, переробленого під електромобіль, можна за 48 тисяч доларів. Як ділиться головний активіст електроруху в Україні Олександр Туз, цілий відділ електромобілів заводу «Титан» переробляє модні та історичні автомобілі на електротягу. Часто це простіше і дешевше, ніж замовляти авто, від самого початку спроектоване з електромотором.

Електромобіль класу люкс Tesla Model S кілька років поспіль визнається кращим авто в світі (і серед машин з ДВС у тому числі). Він розганяється до 100 км/год за 5,4 секунди, розвиває швидкість  до  200 км/год, може проїхати  на одному заряді батареї 500 кілометрів! Ну і ціна відповідна — від 90 до 150 тисяч доларів. Щоб купити цю модель, потрібно чекати в черзі кілька місяців!

Ми всі знаємо, що у звичайній мобілцi акумулятор iз часом менше тримає заряд і швидше розряджається. Очевидно, що батарея автомобіля буде «радувати» власника чимось подібним. Адже так? Експерти пояснюють, що йдеться про кількість циклів роботи батареї, але з телефоном порівнювати складно.

— Автомобільна батарея розрахована в середньому на 3-5 тисяч циклів, це близько 300 тисяч кілометрів. А чи багато двигунів внутрішнього згоряння здатні відпрацювати такий ресурс? Ні! І навіть якщо ви будете багато їздити, то більше 50 тисяч кілометрів на рік навряд чи «набігаєте». Значить, батареї вистачить років на 10, а тоді все нове буде, і дешевше, і довговічніше, — прогнозує Максим Прасолов. 

 

ДЕТАЛЬ