Новий навчальний рік: огляд цифр і впроваджень у шкільній сфері

01.09.2016

Ось і продзвенів шкільний дзвоник, розпочинаючи новий навчальний рік. Цьогоріч за парти сіли 393,7 тис. українських першокласників, повідомила міністр освіти та науки України Лілія Гриневич. При цьому, за словами чиновниці, в селах першачками стали більше 123 тис. дітей, що становить 31,3% від загального числа першокласників. До слова, у 2015 році в перший клас пішли 414 тис. дітей. 
 
Більше 17 тис. шкіл та 15 тис. дошкільних закладів в Україні відчинили свої двері. Втім не обійшлося й без втрат. За інформацією пані Гриневич, майже 170 українських шкіл закрили через малокомплектність — кількість учнів у цих школах не перевищує 25 дітей. На їхню зміну стало нове явище в українській освіті — опорні школи, але про них згодом.
 
За літо Міністерство освіти здійснило рекордну кількість нововведень і оновлень у шкільній навчальній системі, як і, до речі, виділило на це рекордну суму державного фінансування — за два роки з 2014-го витрати на підготовку до навчального року зросли майже вшестеро і у 2016-му сягнули 1,1 млрд. грн.
 
І це лише у столиці. Загалом виділені державою кошти — майже 45 млрд. грн. на середню освіту у всеукраїнському масштабі пішли на реформування навчальної програми для молодшої школи і вдосконалення системи безпеки у школах і дитсадках, про що вже писали раніше в «УМ», утеплення та ремонт, заміну вікон та обладнання шкіл і дитсадків, закупівлю книг, транспорту та функціонування опорних шкіл.
 
Тепер детальніше. У МОН України спростили шкільну програму, «розвантажили» учнів 1 — 4-х класів й осучаснили навчальні програми: наприклад, відмінили оцінки і читання на швидкість, зменшили обсяг домашніх завдань, відтермінували вивчення таблиці множення, ввели написання есе і творів-роздумів, внесли до курсу літератури імена сучасних письменників тощо — все, аби розвивати особистість і власний погляд у дітей. А вчителям заборонили червону ручку і надали їм право вирішувати, скільки часу потрібно для вивчення тієї чи іншої теми.
 
Облаштувати систему безпеки у школах і дитсадках вирішила київська влада: у столиці обладнали заклади камерами відеоспостереження і тривожними кнопками, відповідно витративши на це понад 30 млн. грн. Водночас місто виділило 700 млн. грн. на будівництво 2 шкіл і 5 дитсадків і реконструкцію існуючих навчальних осередків.
 
Згідно з повідомленням заступниці голови Київської держадміністрації Ганни Старостенко, майже 140 млн. грн. у столиці витратили для підготовки до осінньо-зимового періоду, на 69 млн. грн. замінили вікна і на 49 млн. грн. відремонтували їдальні і харчоблоки, в школах і дитсадках було оновлено обладнання кухонь, а також закуплено новий інвентар і ретельно перевірено стан та якість фахівцями Держпродспоживслужби столиці. 
 
На підручники Кабмін виділив понад 270 млн. грн., утім подекуди закупівлі підручників ще не скрізь завершені. Зокрема, у Хмельницькій та Рівненській областях ще не встигли повністю запастись книгами для 4—7-х класів, зазначила Лілія Гриневич, звинувачуючи у затримці видавництва.
 
А Київ продовжує низку оновлень: замість паперових книг учні зможуть користуватись електронними. Київська міська рада планує на 5 млн. грн. закупити електронні гаджети з інформацією для учнів 5-х класів. Пізніше в них планують завантажити інформацію для учнів старших класів, а також інші інтерактивні програми, зазначила заступниця Віталія Кличка Ганна Старостенко.
 
Щодо транспортного питання, то віддалені села вже практично забезпечені автобусами, на які бюджет у цьому році виділив понад 640 млн. грн. «Процес закупівлі вже завершено. Придбано 123 шкільнi автобуси», — заявила керівник відділу Інституту модернізації змісту освіти МОУ Галина Наконечна. 
 
У рамках оптимізації з 1 вересня почали роботу 134 опорні школи. Вони є проектом розбудови сільської шкільної системи. Це реформовані селищні малокомплектні школи, де є безкоштовний інтернет, нові класи фізики, математики, хімії, біології, мультимедійний комплекс, відремонтовано спортзали і кабінети, встановлено пластикові вікна й утеплення.
 
Туди звозитимуть дітей із навколишніх місцевостей. На це виділили 200 млн. грн. із держбюджету, до того ж агенція США з міжнародного розвитку Western NIS Enterprise Fund надала фінансування на розвиток інфраструктури опорних шкіл в Україні на суму 250 тис. дол. У рамках проекту також організовано спеціальний навчальний курс для вчителів і директорів опорних шкіл про інноваційні методи освіти й управління навчальним закладом, зазначила Ярослава Джонсон, президент і головний виконавчий директор агенції.