Більше того, навколоолігархічна челядь, яку Порошенко розставив на високі державні пости, не менш переконливо продемонструвала абсолютну нездатність осмислити рівень завдань, що стоять перед країною, і особисту відповідальність за їх виконання.
Днями в цьому сенсі відзначився міністр фінансів Олександр Данилюк, який офіційно заявив, що має намір скасувати стипендії окремим категоріям студентів.
Чесніше було б визнати, що він має намір повністю позбавити студентів стипендій, залишивши їх тільки аспірантам і докторантам.
Що ж стосується його міркувань про соціальну підтримку учнів і студентів із числа дітей-сиріт, дітей-інвалідів I-III групи, дітей, позбавлених батьківського піклування, та дітей із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям», із передачею цих функцій Мінсоцполітики, — так це до питання власне стипендій не має ніякого відношення.
При цьому міністр фінансів не спромігся пояснити студентам і їхнім батькам, як без стипендії здобути освіту в країні, де більшість сімей не справляється навіть з оплатою комунальних платежів за грабіжницькими тарифами Порошенка—Яценюка—Гройсмана.
«Ми пропонуємо поміняти підхід до виплати стипендій. У порівнянні з іншими європейськими країнами Україна — унікальна країна. Стипендії отримують практично всі, — зазначив він і додав: — Можливо, є люди, які більше їх потребують — найменш захищені верстви населення. Ті ж пенсіонери або інваліди, наприклад».
Що можна пояснити такому, вибачте на слові, міністру, який не бачить різниці між студентськими стипендіями, пенсіями і соціальною підтримкою інвалідів.
Більшість міністрів нинішнього уряду, сформованого Порошенком і Яценюком за участю малограмотного Гройсмана, становить життєво і професійно деформована публіка, яка вважає, що гроші «утворюються» в результаті відкатів, біржових спекуляцій або поборів із тих, хто торгує на базарі, а не в результаті створення в державі потужної економіки.
Коли йдеться про конкурентні переваги, вони відразу думають, що це про «Рошен», а не про Україну.
Наша країна поки ще входить до елітного клубу держав, здатних будувати космічні ракети і літаки, випускати складну високотехнологічну та наукомістку продукцію, країна, що стала кадровим донором IT-компаній усього світу і поки що зберегла потенціал фундаментальної науки, найближчим часом може все це втратити безповоротно.
Міністрам, які збираються скасувати стипендії для студентів, варто було б поцікавитися середнім віком інженерно-технічних і наукових працівників на провідних підприємствах і в наукових центрах країни.
Конкурентоспроможність держави Україна сьогодні й у майбутньому визначатиме в першу чергу наша здатність розвинути конкурентні переваги, які поки ще не втрачено. Без цього наша країна ніколи не стане успішною та процвітаючою.
Уряд України має думати не про те, як скасувати стипендії студентам, а про те, як їх збільшити для спеціальностей, від яких залежить наше просування в пріоритетних напрямах.
Держава повинна піти на системні заходи щодо стимулювання збільшення прийому на роботу молодих фахівців пріоритетних спеціальностей на стратегічні підприємства та в ефективні наукові центри, аж до компенсації таким підприємствам середньої зарплати молодого спеціаліста в перші два-три роки роботи.
Я впевнений, що нинішній войовничий примітивізм у владі, породжений Порошенком і його ставлениками, закінчиться, так само як закінчилася ера тотальної криміналізації Януковича. Головне, щоб не було пізно.
Чим раніше підуть із влади руйнівники майбутнього, тим більше шансів на успіх залишиться у країни і кожного з нас.
Андрій СЕНЧЕНКО, український політик
і громадський діяч
