У Криму триває судовий процес над заступником голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтемом Чийгозом, якого звинувачують в організації масових заворушень під час мітингу 26 лютого 2014 року біля Верховної Ради Криму. Тоді в сутичках і тисняві між двома мітингами (акція на підтримку територіальної цілісності і контрмітингом від партії «Русское единство» на чолі з Сергієм Аксьоновим) загинуло двоє людей.
Чергове судове засідання в Криму зранку у вівторок 9 серпня не принесло жодних результатів — суд пішов на обід.
Однак, за інформацією адвоката Чийгоза Миколи Полозова, суд затвердив запропонований прокурором порядок дослідження доказів: допит потерпілих, допит свідків, матеріали справи, вивчення речових доказів. Водночас Полозов подав касаційну скаргу на рішення суду проводити засідання по справі Чийгоза у режимі відеоконференції.
Сам Ахтем Чийгоз відмовляється визнавати провину через розмитість пред’явленого обвинувачення. Російський правозахисний центр «Меморіал» визнав Ахтема Чийгоза і ще двох фігурантів інкримінованої справи «26 лютого» Алі Асанова і Мустафу Дегерменджи політв’язнями — вони залишаються під вартою до 8 жовтня.
Окрім того, участь у «масових заворушеннях» інкримінують ще трьом кримським татарам, котрі перебувають на поруках під домашнім арештом: Ескендеру Кантеміру, Арсену Юнусову й Ескендеру Емірвалієву.
Тим часом Україна намагається визволити ув’язнених у Росії Станіслава Клиха і Миколу Карпюка, направивши Москві повторний запит про їх екстрадицію, повідомили у Міністерстві юстиції. 26 травня чеченський суд засудив українців до 20 та 22,5 року позбавлення волі за інкриміноване їм російським обвинуваченням убивство 30 військовослужбовців і замах на життя ще 15 солдатів, учинене ними в складі загону «Вікінг» у Грозному взимку 1994-95 року.
За словами першого заступника міністра юстиції Наталії Севостьянової, всього близько десяти запитів було направлено Росії щодо екстрадиції українських політв’язнів. «На сьогодні близько 10 (запитів. — Ред.). Ми і по Савченко починали цей процес, але, на щастя, процедура проходила на дипломатичному рівні, за участю Президента, це вирішило питання швидше. Тому що РФ вибірково підходить до того, які норми виконувати», — зазначила Севостьянова.