Вуха, лапи і хвости в законі

Відтепер забороняється використовувати тварин у кориді, також забороняється використовувати ведмедів та вовків на мисливських випробувальних станціях як приманки для мисливських собак. Під заборону потрапили дельфінарії, які не мають природної морської води та всі пересувні виставки диких тварин, вирубка дуплистих дерев і видобуток піску, гравію в річках та інших водоймах у зоні біосферних заповідників. Заборона регулюється відповідним законом з охорони біорізноманіття. 

 

«Пересувні звіринці — це справжні філії пекла для тварин, — розповіла зоозахисниця з Дніпра Маріанна Мірошниченко. — Наші активісти неодноразово проводили пікети проти незаконного та негуманного використання диких тварин. Адже дорослі та діти неодноразово ставали свідками сцен жорстокого поводження з тваринами, яких утримують у пересувних звіринцях тiльки заради наживи».

 

Нагадаємо, до цих пір неодноразово в Україні фіксували випадки жорстокого поводження з тваринами у пересувних зоопарках, коли зоозахисникам доводилося не тільки рятувати постраждалих братів наших менших, а й шукати для них нових власників. Так, голова Миколаївського міського Товариства захисту тварин Муза Махова досі не може забути, як рятували трьох ведмедів-бранців у селі Грушівка Первомайського району. Через відсутність відповідного закону міліція закрила й без того формальне ведення справи про жорстоке поводження з тваринами. Тепер же є надія, що подібні факти правоохоронцi розглядатимуть ретельнiше. Також шокувала свого часу мешканців України історія маленького ведмежати Балу, який упродовж кількох років поспіль жив у тісній клітці приватного зоокутку однієї з баз відпочинку в Запорізькій області.

 

Багатьох тварин, які постраждали від людської жорстокості, відправляють на лікування до реабілітаційного центру Національного природного парку Синевир. За словами керівника цього центру Ярослава Бундзяка, найменшим ведмежатам, яких довелося виходжувати фахівцям його парку, ледь виповнилося чотири місяці.

 

За словами зоозахисників, поки що на території України ще залишається досить багато тварин (у тому числі й тих, що занесені до Червоної книги), яких утримують у жахливих умовах. Досi власникам часто вдавалося уникати відповідальності через відсутність законних підстав для покарання за подібні дії. Тепер же з’явилася надія, що справа зрушиться з мертвої точки.