Бурштин і паралельна реальність

07.06.2016
Після невеликого затишшя бурштинова тема знову сколихнула наш інформаційний простір. У селі Обище біля Олевська відбулася сутичка місцевих старателів із заїжджими, які претендували на 10 гектарів бурштиноносних надр. Навіть папери, підписані всіма відповідними органами, кажуть, привезли.
 
Як дізналися журналісти «Житомирського кур’єра», у 2014 році ці землі — 30 га — відписав собі і своїй рідні колишній начальник управління Геокадастру (який до цього був офіцером міліції), а пізніше перепродав їх. І хоча прокуратура оскаржила законність цих операцій і хоче повернути їх у державну власність, нові «хазяї» вирішили в терміновому порядку заявити, хто в домі господар.
 
Але поліщуки з їхніми аргументами не погодилися. Наслідок — троє нападників побували в лікарні, 4 авто без номерів розбиті та перевернуті. Причому авто не з дешевих — кожен джип на кілька сотень тисяч доларів потягне. Хотіли, кажуть, ще й спалити, але побоялися, що вогонь перекинеться на їхні хати.
 
Усе це до болю нагадує події дворічної давності, коли під Сарнами люди Володимира Продивуса на чолі із самим екс-депутатом спробували встановити свої правила і наштовхнулися на спротив. Так само були і поранені люди, і побиті машини, і навіть вилучена зброя та затримані нападники. Яких, утім, на другий же день відпустили.
 
Офіційно ніхто за той інцидент покараний не був. І справу поступово зам’яли. Володимир Продивус навіть виступив у деяких ЗМІ з «роз’яснюючим» інтерв’ю, де переконував, що поліщуки його самі попросили приїхати і «врегулювати питання із бурштином».
 
Очевидно, буде спущено на гальмах і цю справу. Бо, попри те, що правоохоронці затримали 9 осіб, вони досі фігурують у поліцейських протоколах як «невідомі». Хоча, як резонно кинув мені один знайомий, який «у темі»: «поліції «пробити» машини по номеру мотора — раз плюнути. А не хочуть — або самі «в долі», або команди нема».
 
Місцеві ж кажуть, що приїжджі були чи то з Києва, чи то й із Криму (мовляв, забрали в одного із приїжджих паспорт із сімферопольською пропискою). Хоча й тут складається враження, що кажуть вони набагато менше від того, що знають. Бо відчувають, що це їхня війна, і журналісти їм у цьому навряд чи допоможуть. «Ви приїдете, напишете і поїдете, а нам тут жить», — їхній аргумент.
 
Узагалi бурштинові війни — це паралельний світ, куди простому смертному краще не потикатися. Тут крутяться шалені гроші, перед якими важко встояти. Тут іде постійний броунівський рух налагодження системи допуску і збуту, в який втягнута і поліція, і митниця, і «свої люди», які є у кожній справі. І якщо якась ланка із цієї системи вибуває, на її місце одразу знаходиться інша.
 
І навіть введення Національної гвардії у поліські райони стабілізувало ситуацію лише на короткий час. Бо за тиждень старателі почали домовлятися і з Нацгвардією. Більше того: кажуть, що, ввійшовши у смак, ті почали виставляти свої ціни, плюс — половина видобутого. І що інформація про те, що двох бійців Нацгвардії у Дубровиці затримали на гарячому при отриманні 300 доларів за дозвіл — це лише вершина айсберга.
 
Днями сесія Дубровицької райради прийняла звернення до очільника поліції Хатії Деканоїдзе з проханням вивести спецпідрозділи з території, бо вони почали перевищувати повноваження. 
 
У цього звернення може бути й інша причина — бурштинники були готові перечекати, доки пристрасті стихнуть, але згортати промисел не збиралися. Бо за цей час вони, як казав один iз житомирських старателів в ефірі «Шустер-live», скуштували ікру, з’їздили на відпочинок і відчули «приємну шершавість коміра Бенджаміна Франкліна». А гроші мають здатність закінчуватися.
 
Тому градус внутрішньої напруги в бурштинових районах сягає критичної межі. Ситуація в Обищі — лише один iз прикладів, який потрапив на шпальти. А скільки лишається поза ними? Минулої п’ятниці бурштинники у Рокитному на Рівненщині пікетували райвідділ поліції, вимагаючи повернути конфіскований квадроцикл. У суботу в селі Жадень Дубровицького району була стрілянина, постраждав поліцейський автомобіль. І всі намагаються дізнатися, «коли там у Києві дадуть «добро?».
 
А в Києві тим часом готують пакет законопроектів, які покликані легалізувати бурштиновий промисел. Є команда закрити це питання до 15 липня і над цим плідно працює спеціальна робоча група на чолі з Іриною Геращенко. Втім, судячи з настроїв, які панують на бурштинових територіях, ставлення до цих законів більш ніж скептичне.
 
Люди переконані, що навіть за існування найкращих законів знайдуться тіньові схеми, які очолять ті, хто і зараз править бал. І знову буде переділ, який встановить нові, але більш-менш, зрозумілі правила. І люди сподіваються, що цей переділ буде останнім. Хоча б на деякий час. Тому закону таки чекають.
 
Але й відступати вони не збираються. Тому, якщо умови їм не сподобаються або видадуться несправедливими: буде війна. Бо не можна у голодного вовка, який відчув смак крові, забирати здобич. 
 
Є й інший сценарій — фантастичний. Це — коли питання видобутку бурштину очолить таки держава. І що саме вона встановить прозорі, однакові для всіх, правила гри, з пріоритетом екологічної складової, із максимальними надходженнями від промислу в місцеві бюджети, які дозволять Поліссю стати одним із регіонів iз найбільш розвиненою інфраструктурою. Теоретично це можливо. Практично? Щось я останнім часом перестаю вірити в казки. 
  • Мед Шевченківський та Бандерівський

    Це всіма нами улюблений мед, який був зібраний на пасіках землі Великих Українців. Шевченківський мед був зібраний в Моринцях, Бандерівський – в рідному селі Степана Андрійовича – Старому Угринові. >>

  • Садистська росія

    В мені говорить біль. Але ми знали, що росія саме така, садиська та абсолютно скотська, і попереджали про це. >>

  • Чи Америка візьметься всерйоз

    У кожного воїна, громадянина і вищого військово-політичного керівництва держави повинна бути усвідомлена впевненість у обов'язковій перемозі України. І що для такого потрібно ще пройти тернистий шлях війни у єдності, консолідації та непримиримості до війни. >>

  • Відродження національної єдності

    Я спробував дати країні консолідуючу політику національної єдності. Відродження національної єдності. Я думав, що таким чином запропонував щось фундаментальне, навіть якщо воно потребує часу. Інші політики пропонували популістські заходи… >>

  • Терор проти окупантів

    Уявіть собі, що спостерігаєте таку сцену. В кафе заходять двоє чоловіків. Чекають кілька хвилин, поки до них долучається третій. Той підсідає за їхніх столик. Розмова на трьох триває кілька хвилин, поки до стола не підходить ще один, який раптом розстрілює трьох співрозмовників і тікає. >>

  • Про Єрмака

    Єрмак непрямо, але успішно, завдяки величезному впливу, сварив Україну з Заходом. Звідси гальмування з підтримкою. >>