ГМОфобія: висновки фахівців проти емоційної антиреклами

02.06.2016

Генетично модифіковані організми (ГМО) — організми, чий генотип штучно змінили за допомогою методів генної інженерії. Зміни вносять цілеспрямовано: наприклад, у випадку з сільськогосподарськими культурами це роблять для підвищення врожайності, стійкості до шкідників, поліпшення смаку і поживних цінностей продуктів.
У 2015 році генетично модифіковані культури склали 99 відсотків зібраного у США урожаю цукрового буряку, 94 — соєвих бобів, 94 — бавовни і 92 — кормової кукурудзи. У світі 12 відсотків орних земель зайнято саме гм-культурами. 

Тридцятирічний пошук компромату

Із сімдесятих років минулого століття учені прискіпливо вивчають потенційні ризики, пов’язані з використанням ГМО. Щоб з’ясувати це питання, американські академії наук, техніки і медицини організували наймасштабніше на сьогодні дослідження майже дев’яти сотень наукових статей, опублікованих за останніх тридцять років, на тему впливу гм-культур на організм людини і довкілля. Аналіз статей проводив два роки комітет із півсотні учених, дослідників і фахівців від сільського господарства й біотехнологій. Документ рецензували 26 незалежних експертів. І ось нарешті роботу закінчили: 400-сторінковий звіт опублікували у відкритому доступі, а всі супровідні документи — на спеціально створеному сайті. За підсумками дослі­дження, в сотнях наукових робіт не знайдено жодних (!) ознак негативного впливу продуктів з гм-культур на здоров’я людини. Вживання продуктів з гм-культур ніяк не корелює із захворюваннями раком, ожирінням, діабетом, хворобами шлунково-кишкового тракту, захворюваннями нирок, аутизмом і алергіямт.

Впливає. Позитивно

Не встановлено тривалого підвищення захворюваності після масового поширення продуктів харчування з гм-культур у США і Канаді в дев’яності роки. Більше того: виявлено певні свідчення стійкого опосередкованого позитивного впливу ГМО на здоров’я людей через скорочення кількості інсектицидних отруєнь і підвищення рівня вітамінів серед населення країн, що розвиваються. 
Окрім впливу на здоров’я, були ретельно проаналізовані ще два важливі аспекти вживання ГМО-культур: це вплив на довкілля і значення для фермерських господарств.«Ви­користання стійких до комах і гербіцидів культур не зменшує загальну різноманітність флори і фауни, а стійкі до комах культури інколи збільшують її», — такий висновок дослідження в частині впливу ГМО на довкілля. Одне з поширених побоювань щодо ГМО, що штучні гени проникнуть в дику природу, теж виявилося безпідставним. Хоча дослідження показало, що цей процес можливий, але не вдалося виявити жодних несприятливих наслідків від перенесення генів. Врешті-решт, аналіз урожайності й прибутковості фермерських господарств теж не виявив яких-небудь тривожних тенденцій. Корпорації продають фермерам гм-культури за підвищеною ціною і забороняють розводити їх самостійно, оскільки ті захищені патентами. Але збитки з лишком компенсуються підвищеною врожайністю й іншими перевагами, які отримують фермерські господарства. 

«Без ГМО» — шахрайство

Учені ніяк не можуть знайти хоч які-небудь ознаки шкоди ГМО, але громадська думка все одно негативно сприймає генну інженерію. Більшість населення США, ЄС та інших країн побоюється, що продукти з ГМО становлять загрозу для здоров’я. Цією помилкою активно користуються виробники продуктів харчування, які просувають свої товари з позначкою «Без ГМО», у тому числі куховарську сіль та інші продукти, які не мають ні найменшого відношення до генетично модифікованих культур. Така позначка стала маркетинговим інструментом диференціації на ринку. Регулятори ринку і законодавчі органи теж вимушені прислухатися до громадської думки, тому використання ГМО в сільському господарстві досить жорстко регулюється. «Це емоційне питання, а не наукова проблема», — говорить Філ Лемперт, аналітик харчової промисловості. Тому навряд чи опублікований звіт Genetically Engineered Crops: Experiences and Prospects (2016) підведе остаточну риску в суперечці прибічників і противників ГМО.