Учений зі світовим ім'ям, засновник і президент Міжрегіональної Академії управління персоналом, голова правління Всеукраїнського благодійного фонду «Милосердя» 50-річний Георгій Щокін потрапив до лікарні внаслідок побиття. Як повідомив «УМ» керівник центру громадських зв'язків столичної міліції Дмитро Андрєєв, напад вчинили четверо невідомих, озброєних дерев'яними палицями-кийками. Сталося це позавчора на початку 12-ї години дня. Від нападу пана Щокіна не змогли захистити навіть двоє охоронців, які разом з президентом МАУП потрапили до лікарні.

Маршрутні таксі стають дедалі небезпечнішим видом транспорту, адже рідко який тиждень нині вони не фігурують у зведеннях Державтоінспекції. Минулий тиждень не став винятком, відзначившись аж двома ДТП за участю маршруток — на Рівненщині та в Криму.

Банк Швеції вчора оголосив прізвища лауреатів Премії з економічних наук ім. Альфреда Нобеля за цей рік. Вона заснована вже після смерті Нобеля, але за своєю значимістю прирівнюється до Нобелівської премії.

У суботу в Афганістані відбулися перші демократичні президентські вибори. Інтерес до них був надзвичайний. З 10,5 мільйона мешканців країни з правом голосу до виборчих дільниць з'явилися більше 10 мільйонів. І не побоялися при цьому погроз талібів влаштувати терористичні замахи, не побоялися вистоювання у довжелезних чергах, в яких вони гаяли час, вигукуючи: «Демокрасі, демокрасі!».

Минулої суботи 13 млн. австралійців обирали прем'єр-міністра, парламент та одну третину верхньої його палати — Сенату. Джон Говард, один із найближчих союзників США у війні в Іраку, утримався при владі й залишився на четвертий термін голови уряду. За тривалістю перебування на цій посаді він є другим в історії Австралії. Також і правляча ліберально-національна коаліція залишилася при владі, здобувши щонайменше 85 зі 150 парламентських мандатів, повідомила агенція «Франс Пресс».

Чи можна знову потрапити в зону впливів Росії, ставши членом НАТО та ЄС? Республіки Прибалтики сподівалися, що парасолька НАТО та Брюссель стануть гарантами від повторення такого сценарію, тому докладали всіх можливих зусиль потрапити в ці організації. Але підступна доля та нерозбірливі виборці інколи підносять сюрпризи. На парламентських виборах, які відбулися у Литві минулої неділі, переконливу перемогу здобула популістська Партія праці російського мільйонера Віктора Успаських, яка була створена спеціально «під вибори» рік тому. «Трудовики» набрали 28,6 відсотка голосів, повідомила вчора Центральна виборча комісія Литви. П'ятивідсотковий виборчий бар'єр проходження до Сейму Литви подолали також коаліція соціал-демократів та соціал-лібералів (20,6 відсотка), консерватори (14,5 відсотка), коаліція відправленого у відставку шляхом імпічменту президента Роландаса Паксаса (11,42 відсотка) та «Союз лібералів і Центру» (6,6 відсотка). Загалом за 141 депутатський мандат змагалися 1252 кандидати, які репрезентували 17 політичних партій та виборчих блоків.

«У «темниках» було вказано: обов'язково акцентувати на тому, що Янукович сидів поруч iз Путіним, — розповіла мені приятелька з ТБ. — Він що, тримав Путіна за ....., що на цьому так важливо наголошувати?!». Переглянувши російську пресу, стає зрозумілим, що не Янукович Пітуна, а Путін Януковича, а на додачу ще й Кучму тримав. Російський президент, запрошуючи високих київських гостей у підмосковну резиденцію Ново-Огарьово буцімто на святкування дня народження (келейне святкування і запізніле: день народження минув 7 жовтня, а випити на своє 52-річчя Володимир Володимирович більше нікого з високих гостей не запрошував), уже знав: він заявить про підтримку Москвою спадкоємності влади в Україні. Він не вельми симпатизує Януковичу, але за «підписки» Леоніда Даниловича той став єдиною наразі силою в Україні, яка робить Путіну те, що жінки роблять чоловікам, і задоволений Путін, за відсутності альтернативи і наполегливості люблячих киян, згодився. Ось як описує «новоогарьовський процес» російська газета «Коммерсантъ», якій не пощастило отримати «темника» з київської вулиці Банкової: «Спершу з машини вийшов Кучма. Він вийшов і поцілував Путіна кудись у шию. За ним до російського президента підійшов Віктор Янукович... і старанно зробив те ж саме, силкуючись скопіювати всі рухи душі старшого товариша. Це було непросто, позаяк Янукович значно вищий за Кучму. Але йому вдалося».