«Ми летітимемо над прірвою ще рік»

Сучасні політичні екзерциси — круті віражі, обтяжені трагічними подіями Донбасу, приправлені убогістю життя та непередбачуваністю реакції суспільства на наслідки різних реформ. І в цьому коловороті відчуттів, іноді приреченості, інколи безвиході, країні потрібно жити й вижити. Зрозуміло, що найвразливішою сферою в нас уже котрий рік залишається соціальна. Вона дбає про зарплати, пенсії, допомогу малозабезпеченим та надає опіку біженцям зі сходу. Й усе це на тлі складнощів у підтвердженні статусу біженця більшості із 1,7 млн. внутрішньопереміщених осіб (ВПО), дефіциту Пенсійного фонду — 145 млрд. грн., застиглій економіці.

Словом, таку ситуацію, що в ній опинилася Україна і переважна більшість її населення, годі було й у найжахливішому сні побачити. Потрібні складні, непопулярні, проривні рішення. Необхідний постійний чесний відкритий діалог iз власним народом, якщо хочете, з указкою біля дошки. Власне, наразі так себе позиціонує нинішній міністр соціальної політики Андрій Рева, інтерв’ю з ним пропонуємо нашим читачам.

Податком обклали «найбагатших» — пенсіонерів

— Андрію Олексійовичу, ваші ідеї-пропозиції щодо вирішення чималої низки найболючіших проблем у соціальній сфері викликали чималий резонанс у суспільстві. Одні обурюються, інші приречено погоджуються, мовляв, іншого виходу немає. Однак зазначають, що таким чином міністр соцполітики готує суспільство до непопулярних рішень…

— А що, ми повинні брехати, що піднімемо пенсії? У нас дійсно проблема. І ми повинні відверто говорити з суспільством про те, що відбувається. Розумні люди все зрозуміють. Так, вони будуть невдоволені, але зрозуміють. Увесь бюджет Пенсійного фонду — 257 млрд. гривень, iз них 145 — дотація з державного бюджету. Тобто Пенсійний фонд — банкрут. Але пенсії ми виплачуватимемо, незважаючи ні на що.

Уявіть собі, як ми виглядаємо, коли МВФ нам каже: «От скажіть, будь ласка, коли минулого року ви хотіли різко знизити єдиний соціальний внесок (ЄСВ) — iз 38 до 22 відсотків і ми вас запитували про ефект, ви знали, що у вас ця дірка утвориться?». «Знали». «Про що ви тоді думали, коли приймали таке рішення?»

Яка у нас тоді була теорія? Чим нижчі податки, тим краще їх платять. Розраховували на те, що якщо знизимо податки, то всім стане соромно їх не платити, бізнес почне платити їх — iз радістю, зразу надходження до держбюджету збільшаться, і ми перекриємо таким чином дефіцит ПФ. І за цей час фонд оплати праці зріс аж на 9%. Це при тому, що ми знизили єдиний соціальний внесок на 16%. Діра у 145 мільярдів актуальна, як і раніше. У цій ситуації потрібно було поводити себе чесно: знизивши ЄСВ, одночасно підвищувати пенсійний вік. Тоді це було б збалансоване рішення. А то в нас же як? Був дефіцит ПФ 80 млрд. гривень, ми вирішили, що його треба терміново скорочувати. Знайшли «найбагатших» — пенсіонерів і наклали на них податок 15% ПДФО. Потім подумали про те, хто у нас найбідніший. Виявилося, великий бізнес — знизили ЄСВ і віддали йому 65 млрд. гривень. Отримали 145 млрд. дефіциту і стали чекати, що великий бізнес нам їх ось-ось поверне. Він, звичайно, нічого не повернув. А потім нам потрібно пояснити МВФ, що у нас із головою все нормально.

До підвищення пенсійного віку ми не готові

— А які пропозиції щодо латання дірок ПФ ви озвучили експертам Фонду, котрий нещодавно вкотре вивчав нашу ситуацію?

— Давайте розглянемо можливі варіанти. Перший: взяти і повернути назад розмір ставки ЄСВ. Але хто тоді до нас буде серйозно ставитись? Про яку стабільність податкової системи й інвестиції може йтися? Варіант другий: підвищення пенсійного віку. За моїми розрахунками, ми за п’ять років фактично покрили б увесь дефіцит Пенсійного фонду. Це також можливий варіант, але чи готові сьогодні суспільство, парламент і ми самі до таких дій? Звичайно, ні. І коли ми говоримо про підвищення пенсійного віку, ми повинні розуміти, що це крайній крок, на який варто іти тоді, коли ситуація вже дійсно «аварійна». Тому на сьогодні питання про підвищення пенсійного віку немає ні в програмі уряду, ні в програмі Президента, ні в програмах політичних партій.

У результаті ми пропонуємо МВФ третій варіант. У нас 26 млн. дорослого працездатного населення. Із цієї кількості 16 млн. зайнятого. Пенсіонерів у нас 12,5 млн. І от із цих 16 млн. зайнятих єдиний соціальний внесок платять приблизно 10 млн. осіб. Значить, потрібно збільшити кількість платників, ввести мінімальний ЄСВ для найхитріших, відв’язати перший тарифний розряд від мінімальної зарплати і подумати над створенням стимулів для сплати ЄСВ. Це першочергові кроки, що необхідні для ліквідації дефіциту Пенсійного фонду.

Накопичувати з позиченого?

— Ви також неодноразово зазначали про необхідність початку пенсійної реформи вже з нового року, але також заявляєте і про те, що не на часі введення її другого рівня — накопичувальної системи. Чому?

— Накопичувати можна тоді, коли в нас є зайве. Що ми зараз можемо накопичувати? Якщо в нас зайвого немає, то ми споживаємо все те, що є. А коли ви споживаєте і вам не вистачає та ви ще й позичаєте, а в цих умовах кажете: «Тепер я частину того, що позичив, буду відкладати». То як на нас можна реагувати, знову так само: «У вас проблема з головою?». Так званому експертному середовищу, яке дуже ратує за створення накопичувальної системи, плювати на те, що після цього буде.

— Чому? Чиї вони, ці експерти?

— Це лобісти, і кожен iз них має свій інтерес. Однак вони вважаються експертами. Це агентства, фонди. У них уже слина виділяється лише при думці, що гроші з Пенсійного фонду підуть і їм — на фондовий ринок. Отак і лобіюються чужі інтереси. Тільки не наші, й на тому рівні пенсіонери нікому не потрібні.

Реєстр ВПО — це просто

— Ще одна тема, що набила оскому, — створення реєстру вимушено переміщених осіб. Ви взялись за розгрібання завалів, під якими сховані натяки на ці реєстри ще з перших днів. На якому етапі зараз створення списків ВПО і чи взагалі можливо реально порахувати вимушено вибулих із власних домівок людей?

— Сьогодні є доступні й прості способи контролю за переміщеними особами, тим більше Державна прикордонна служба не тільки по периметру держави контролює виїзд громадян, а й на лінії розмежування. Тому, якщо нам треба взяти інформацію про ту чи інші особу, ми можемо звернутися до Державної прикордонної служби, і нам повідомлять, що ця людина виїхала на неконтрольовану територію. Далі набирає чинності 60-денний термін. Якщо протягом 60 днів особа не повертається, тоді можна скасовувати цю довідку. Тобто є можливість електронного контролю, не змушуючи людей ходити кудись, створюючи їм додаткові життєві проблеми. Наразі фахівці працюють над створенням і правильним адмініструванням реєстру ВПО. За нашою пропозицією, власником реєстру буде мінінстерство, як це визначено законом, а адмініструватиме — Пенсійний фонд. Зауважте, 80% переселенців — це пенсіонери. Решта для реєстрації будуть звертатися в органи соціального захисту населення. Вони подаватимуть туди документи в паперовому вигляді, органи соцзахисту передаватимуть їх до Пенсійного фонду, а той вноситиме в електронний реєстр. При веденні електронного реєстру Пенсійний фонд буде обмінюватися даними з Державною прикордонною службою. Остання, у свою чергу, при перетині особою лінії розмежування бачитиме, що та отримує пенсію або соціальні виплати і, відповідно, інформуватиме, якщо вона покине територію України. Якщо особа не повернеться на територію, підконтрольну Україні, у визначений законом строк, дія довідки переселенця буде припинена. На створення реєстру знадобиться місяць-два. Реально до 1 вересня ми повинні його запустити. Але поки будемо запускати, треба щось робити з тими, хто сьогодні не отримує виплати.

Кола на бюджетній воді

— Як вийти із замкненого кола: дефіцит бюджету — кредити МВФ — падіння рівня життя людей?

— Ми будемо падати ще рік. Це об’єктивно. Можна сьогодні поміняти уряд, міністрів, але реальна економічна ситуація буде погіршуватись ще цілий рік. Проблема в тому, що цей рік потрібно прожити. І максимально пом’якшити для людей цей перехідний період. Оце наше завдання — не допустити, щоб соціально-економічна ситуація вийшла з-під контролю, забезпечити стабільність і проведення всіх заходів, пов’язаних iз реформуванням як енергетичного сектору, так і Пенсійного фонду та системи соціального захисту населення. І те, що ми зараз будемо впроваджувати вінницький досвід надання послуг населенню через створення «прозорих офісів» по всій країні — це також один із елементів поліпшення рівня життя країни. Принаймні зменшення бюрократичної тяганини при вирішенні простих життєвих питань.