Коли місяць тому на музичних каналах з'явився кліп «Тільки дощ» від НеДілі, а 16 червня було презентовано його сольник, думалось, що це — черговий «проект на стороні», які так популярні останнім часом. Думалось, бо сам виконавець — Едуард Приступа (він же Діля), один з учасників ТНМК — не коментував свій сайд-проект як розрив із гуртом, з яким, нагадаємо, познайомився мало не вічність тому, у 94-му. Діля: «Над сольним проектом я почав працювати приблизно два роки тому, але це не заважало моїй основній роботі у складі групи ТНМК. Просто ліричні пісні є моїм самовираженням і ще одним боком творчості. З часом роботи над проектом ставало дедалі більше. З’явилися концерти і, відповідно, графіки виступів мої і групи ТНМК почали перетинатися. Коли ми обговорювали це з хлопцями з «Танкiв», постало питання, що робити далі в подібних ситуаціях. Тоді було вирішено зіграти останній спільний концерт, який і відбувся 18 вересня». Отож на початку жовтня Діля вже офіційно заявив про вихід із «Танків».
Насправді кліп на «Тільки дощ» і «мальований» Діля якнайкраще підходять до осінньої меланхолії і сприймаються «на ура» навіть неприхильниками ТНМК, але ж це не той, вiдомий нам досі Діля, з полуницями від Гриця і хіп-хопом від Іво Бобула. Саме тому Діля тепер називається Не-Діля, а на запитання «УМ» про таку несумісність між досі улюбленим хіп-хопом та лірикою, говорить, що, по-перше, тому і «Не» той Діля, до якого звикли, по-друге: «Якось нас із Росавою попросили зімпровізувати і написати якусь пісню нашвидкоруч. І, коли за десять хвилин була готова «Безмежний світ», я зрозумів, що це саме та пісня, яку мені зовсім не хочеться комусь дарувати, як це було досі, продавати, або відкладати в довгий ящик».
Проект, звісно, не відбувся б, якби не було у ньому братів Решетько — Кіма і Тимофія — Антона Бєлка (бас-гітара), Міші Баньковського (гітара), Олександр Муренко (барабан), в деяких піснях бек-вокали співала Росава, вона ж допомагала з англомовними треками і просто підтримувала... Діля планує також зйомки кліпу на спільну з Росавою пісню «Вий, мій ранок». А композицію «Знову сама» зі свого нового альбому Едік написав, коли вони з Росавою розійшлися... І взагалі, яку пісню Ділі-new не візьми, всі насичені затишно-закоханою тематикою, наче домашній бісквіт — коньяком, чогось такого одинокого і романтичного справді не вистачало в нашому шоу-бізі. Едуард розповідає, що його пісні народжувалися після одного погляду на повний місяць, вдиху-видиху теплого осіннього повітря чи пляшки пива, купленої вночі, — словом, романтика форевер!
Уже в три роки Діля почав наспівувати мелодії: батько Едіка був музикантом, а відтак вдома постійно звучали джазові мелодії і диско 70-х. Музична освіта для виконавця починається з 81-го, коли у свої шість вступив до однiєї з музичних шкіл Харкова. З 1992 по 1995 паралельно з навчанням і заняттями музикою займається боксом. Закінчив музичну школу по класу фортепіано, потім — технікум легкої промисловості (технік-механік з молочного оснащення). У 1994 р. вступає до харківського музичного училища ім. Лятошинського (естрадно-джазовий вокал). У 1997р. ТНМК стає переможцем фестивалю «Червона рута». Увійшов до складу групи ТНМК як сесійний клавішник та вокаліст. У тому ж році виступає там соло, але безуспішно. У 1999 р. працював на «ЧР» педагогом-консультантом з вокалу, там познайомився з Росавою, яка перемогла в номінації «поп-музика». Пізніше він стає її продюсером і автором пісень «Обійми», «Ой, де ти?», «На волю небеса». Зріст — 1 метр 75 сантиметрів. Характер — вкрай непередбачуваний. Знак Зодіаку — Діва в рік Кота.
Усе життя я соромилась співати. І на те були всі підстави: відчувала, що неправильно відтворюю мелодію, голос здавався якимсь «глухим», нецікавим. Але парадокс у тому, що з дитинства саме спів надзвичайно вабив мене: весь вільний час я слухала музику. Можливо, та любов передалася від тата. Він самостійно вивчився грі на декількох народних інструментах, завжди натхненно співав у колі друзів. >>
Ось уже півтора місяця найпопулярнішим музичним хітом в Україні є Державний Гімн. Ще ніколи не звучав він так часто і так масово. Його виконанням були позначені трагічні передранкові години 30 листопада та драматична ніч 11 грудня. Він палко лунав із вуст кожного, хто приходив на Майдан. З ним зустрічали Новий рік півмільйона українців. >>
Раніше, ще до середини грудня, на Майдані раніше суворо дотримувалися традиції щогодини співати «Ще не вмерла». Чоловіки знімали шапки і разом із жінками прикладали руки до серця, виконуючи Гімн України. Новий закон Майдану всім настільки сподобався, що заради виконання Гімну переривалася будь–яка робота, розмова, дискусія. >>
У Японії, коли дитина йде до школи, вона знає 300 народних пісень. В Україні навіть не кожен студент може підтримати своїм голосом співочу компанію. У школах на «народознавство», де б мали вчити звичаї та обрядові пісні, виділяється одна година на тиждень, і то не всі вчителі ставлять перед собою мету розспівати молоде покоління. >>
Для тих, хто не сприймає фольклор у чистому вигляді, музиканти подають етномузику у сучасних обробках. Буває, слухаєш якусь рок–ватагу з роззявленим ротом від захоплення, і навіть не підозрюєш, що цю пісню музиканти привезли з експедиції з Полтавщини чи Карпат. >>
Здається, лише ці корифеї українського рок–панку знають, що таке справжні «танці». У далекому 1987 році квартет молодих зухвалих хлопців уперше вийшов на фестивальну сцену Київського року–клубу і зіграв так, неначе знав, що на наступну чверть століття місце легенд українського року вже їм забезпечено. >>
