Усе це пiар-лайно мало з’явитися на вулицях українських мiст i сiл. (Фото Василя ГРИБА.)
Не встигли з'ясуватися всі обставини виготовлення багатотисячних тиражів антиющенківської агітації, виявлених у суботу у видавництві «Новий друк», власником якої є син лідера НДП Валерія Пустовойтенка, як сталося нове «літературне НП». Позавчора ввечері, знову ж таки завдяки анонімному телефонному дзвінку, депутати-«нашоукраїнці» дізналися про новий склад з таким самим брудом, який розміщений на території Національного виставкового комплексу «Експоцентр України» (колишня ВДНГ). Сотнями тонн «чорного піару» влада впирає на нібито «американське» походження кандидата від опозиції.
Брехливе чтиво зберігалося на складі 56-го павільйону виставки, та коли народні обранці разом із помічниками приїхали на місце і зайшли до приміщення... їх зачинили. До того ж ще й підперли двері автонавантажувачем. За словами народного депутата Євгена Жовтяка, коли ізольовані парламентарії зателефонували колегам з «Нашої України», вже через 20—25 хвилин до складу прибули, але не з «НУ», а депутати неіснуючої парламентської більшості, в основному з Партії регіонів. Серед них і Геннадій Самохвалов, який цього ж дня з парламенської трибуни звинувачував Ющенка у неправильному веденні передвиборчої кампанії, пропонував зняти кандидатуру, а також закликав до чесної агітації. Та коли цей полум'яний оратор побачив брудну роботу своїх колег, слів у нього забракло. Виникає питання: як «регіонали» встигли приїхати на місце швидше за «нашоукраїнців», якщо зачинені депутати їм не дзвонили? Відповідь одна: їх попередили відповідальні за склад особи.
Цікавим фактом є й те, що виставковий комплекс підпорядковується ДУСі (Державне управління справами), аморфному утворенню Адміністрації Президента. Саме тому пан Жовтяк схильний вважати, що до вироблення цієї поліграфічної продукції безпосереднє відношення має саме штаб Януковича.
До речі, на складі були і добре відомі пересічному виборцеві агітплакати «За Януковича!», а також література так званих технічних кандидатів Яковенка, Базилюка і Козака. Як повідомив «УМ» Євген Жовтяк, лише за попередніми підрахунками депутатів тут зберігаються десятки видів друкованої продукції тиражами від 5 до 10 мільйонів. Приблизна вага цієї макулатури — десь 800 тонн.
Згодом пізно ввечері на склад прибули представники ЦВК, які продемонстрували повну безпорадність. Коли заступник голови ЦВК Ярослав Давидович оглянув склад, то лише заявив, що «візьме до відома» і повідомить про це іншим членам комісїі. Водночас народні депутати з фракції «Наша Україна» Євген Жовтяк, Георгій Манчуленко, Володимир Стретович (які й виявили склад), а також Борис Беспалий, Євген Гірник, Давид Жванія, Микола Катеринчук, Тарас Стецьків, Юрій Оробець протягом усієї ночі залишалися на складі. В темних нічних кущах вони бачили чимало співробітників міліції і прокуратури, серед яких було «опізнано» і обличчя заступника міністра внутрішніх справ Олександра Міленіна. Правоохоронці не підійшли до депутатів і не намагалися зафіксувати факт порушення виборчого законодавства, чим у принципі не здивували, для «нашоукраїнців» їхні дії виявилися передбачуваними.
Євген Жовтяк розповів, що, незважаючи на всі спроби перевести це питання у процесуальне русло (хоча мало не з першої хвилини про склад було повідомлено і Генпрокуратурі, і МВС, і СБУ), вони не увінчалися успіхом. Лише через 12 годин, о пів на шосту ранку, з'явився оперуповноважений і почав складати протокол. Одночасно з ним прибули і 42 автомобілі з бійцями спецпідрозділу «Беркут», які залишалися на під'їздах, а потім змінили місце дислокації. Пізніше на них натрапив і кореспондент «УМ», коли шукав 56-й павільйон. Посміхаючись, «беркутівці» не кліпнувши оком сказали, що не знають, де той склад із народними обранцями, бо вони самі собі депутати.
Водночас «нашоукраїнці» вважають, що «Беркут», можливо, викликали для штурму та приховування слідів. Станом на дев'яту ранку вчора міліція нарешті взяла склад під охорону, а колег з «НУ», що чергували вночі, змінили інші народні депутати.
Як повідомили «УМ» «нашоукраїнці» Павло Качур і Іван Гаврилюк, після належної фіксації фактів зберігання незаконної макулатури її слід знищити, щоб ніхто не мав змоги її розповсюдити. За словами Євгена Жовтяка, звертатимуться і до Генпрокуратури з вимогою порушити кримінальну справу за фактом виготовлення наклепницьких листівок, якi компрометують особу кандидата на посаду Президента України, і до УБЕЗ та податкової, адже невірні реквізити друкарні і тиражу говорять про ухиляння від сплати податків, а кошти на вироблення були взяті явно не з виборчих фондів деяких кандидатів-сателітів разом з «Я». Хоча пан Жовтяк вважає, що жодна з цих силових структур не зробить нічого для покарання винних. Але законність таки переможе після виборів, коли нова влада на чолі з Віктором Ющенком притягне до відповідальності всіх, хто до цього причетний.
Коли матеріал готувався у номер, на складі працювала депутатська слідча комісія Верховної Ради, що моніторить вибори Президента України. Очолює комісію безпосередньо Володимир Литвин.
«Використання зображення американських політиків та американського прапора на політичних виборчих плакатах в Україні є абсолютно не прийнятним», — таким коментарем відгукнулася прес-служба посольства США в Україні на факти виявлення величезних обсягів агітації проти кандидата у президенти Віктора Ющенка, в яких було застосовано державну символіку Сполучених Штатів та портрет нинішнього президента цієї країни Джорджа Буша. «Будь-хто, хто натякає, що США підтримують того чи іншого кандидата в українських президентських виборах, — або погано проінформований, або має недобрі наміри, — йдеться далі в коментарі, переданому в «УМ». — Сполучені Штати чітко заявили, що не підтримують якогось кандидата в українських виборах. Ми постійно закликаємо до вільних, чесних і прозорих виборів, у яких народ України обрав би свого нового лідера в атмосфері, вільній від тиску і особливо — від застосування сили. Як і інші друзі України, США критикують порушення міжнародних виборчих норм, які ми помічаємо».
Коли Валентина Руденко, радник Президента Віктора Ющенка, у 2006 році на великій нараді у Секретаріаті (тоді так називалася президентська адміністрація) казала, що Росія готується до війни з Україною, інші відповідали, що це її суб’єктивний погляд. >>
Із минулого квітня, коли врешті-решт прийняли закон про суспільне мовлення, активно обговорюються питання перетворення у нову за суттю і змістом, не залежну від влади структуру державної Національної телекомпанії, видимою частиною якої для широкого загалу є ефіри Першого Національного. >>
Депутат кількох скликань, нині керівник Комітету Верховної Ради з питань свободи слова й інформації Микола Томенко для оприлюднення свого ставлення до телевізійних політичних ток–шоу і їх ведучих активно використовує блогосферу. Він різко негативно ставиться до того, що громадянин іншої країни Савік Шустер веде, по суті, передвиборчі програми, що заборонено законом, і закликає податківців прискіпливіше слідкувати за доходами телевізійників–заробітчан. У розмові з Миколою Володимировичем ми вирішили з’ясувати, чи такі досить радикальні судження й оцінки в інтернет–просторі трансформуються в офіційні депутатські запити й ініціативи. >>
Якщо інформацію про життя в Україні черпати з ефірів телеканалів, можна вважати, що влада тільки те й робить, що дбає про «маленьких» українців, і живемо ми чи не найкраще у світі. Насправді ж маємо суціль економічні й політичні проблеми, а свобода слова засобів масової інформації здебільшого перетворилася на піар можновладців. Чому нас, м’яко кажучи, дезінформують і чи можна боротися з інформаційними маніпуляціями — з цими питаннями ми звернулися до медіа–експерта Наталії Лигачової. >>
Минулого тижня Верховна Рада 345 голосами призначила на посаду голови стратегічного перед виборами парламентського Комітету з питань свободи слова та інформації Юрія Стеця. З народним депутатом–медійником, кандидатура якого стала компромісом для провладних й опозиційних сил, говоримо про можливості відстоювати права опозиційних журналістів та майбутні парламентські вибори. >>
Запроваджувати День україномовної преси недоцільно — так написала від імені Президента України Ганна Герман у відповіді на звернення Координаційної ради з питань захисту української мови при Київській міській організації товариства «Меморіал» ім. Василя Стуса. Звернення було датоване 25 листопада 2011 року, «Україна молода» писала про цю ініціативу. Відповідь радника Президента — керівника головного управління з гуманітарних і суспільно–політичних питань АП датована 3 січня. Те, що пані Герман не вклалася у визначений законом термін відповіді, — дріб’язок у порівнянні з висловленою позицією влади. >>
