Упосліджене «розслідування»

07.10.2004

      Якщо коли-небудь фахівці відповідного «профілю» замислять написати посібник із технології викривлення фактів у журналістиці для маніпулювання громадською думкою, довго шукати наочні приклади застосування теоретичних «знань» із цього «предмета» на практиці не доведеться. Досить лише взяти будь-який інформаційний випуск центральних каналів українського телебачення періоду виборчої кампанії 2004 року. Саме маніпулятивні технології для перших «кнопок» телевізора виявилися основним засобом «висвітлення» несподіваної хвороби Віктора Ющенка. Прикро, але до тих, хто прагне перетворити тяжке й, безперечно, не випадкове отруєння найрейтинговішого кандидата у президенти на фарс, приєднався ще й доти досить об'єктивний (наскільки це можливо в умовах кучмівської України) телеканал ICTV.

      Спостерігаючи за тим, як майстерно перекручує факти російський ведучий українського телебачення, мабуть, не один глядач програми «Подробно с Дмитрием Киселевым» пригадав інтерв'ю «господаря» ICTV Віктора Пінчука тижневику «Дзеркало тижня», в якому зять Леоніда Кучми запевнив «ДТ», що його канал стрімко прямує до об'єктивності. Пан, тобто «господін» Кисельов натомість знову примудрився влити велике відро дьогтю в репутацію «помаранчевого» телеканалу. Колись, напередодні парламентських виборів-2002, завдяки вмілому «конферансу» ведучого Кисельова на ICTV був скомпрометований жанр передвиборчих дебатів, а цього разу вустами того ж Дмитра телеканал вирішив дискредитувати як жанр і журналістське розслідування. Що змусило прес-секретаря Віктора Ющенка Ірину Геращенко звернутися до автора програми з відкритим листом, у якому Ірина детально спростовує більшість із наведених Кисельовим «фактів» на доказ його центральної тези: «Ющенко бреше».

      «3 жовтня в авторській програмі «Докладно з Дмитром Кисельовим» автор виступив у ролі «Доренка зразка 1999 року», — констатує прес-секретар В. Ю. — І вивалив на глядачів пафосні викриття на адресу кандидата в президенти Віктора Ющенка, який нібито обдурив виборців, звинувативши в замаху на своє життя владу. Забувши про журналістську етику, правила пристойності й людської моралі, відомий ведучий самозабутньо копався в медичних діагнозах і дієтах, хронічних колітах і гастритах, діабетах і отитах».

      Кисельов заявив: «...Неправда то, что нет ни одной хроники, то есть хронических заболеваний. Мы беремся утверждать это лишь потому, что в нашем распоряжении находится ксерокопия толстенной истории болезни Виктора Андреевича, которая скрупулезно велась в Украине с апреля 1994 года, то есть последние 10 лет, включая и тот период, когда пациент был Премьер-министром». Як зауважує Геращенко, «питання про те, де телеканал узяв медичну картку Ющенка, чи є цей документ саме його карткою і від кого були отримані існуючі або вигадані записи, — це, швидше, до Генеральної прокуратури і слідства, таємницю якого, втім, як і гарантоване Конституцією право на приватне життя (до якого належать і питання здоров'я) в Україні поки ще ніхто не скасовував». Окрім того, «абсолютно очевидно: одним із завдань «розслідування» Кисельова було — в тому числі — й показати кандидата в президенти хворим, недієздатною людиною. Звідси й перелічення діагнозів, і думки «експертів у галузі медицини», що заочно описували діагностику і патологію». От тільки «чомусь» ведучий свого «Подробно» не захотів продемонструвати уривок із прес-конференції лікарів віденської клініки «Рудольфінерхаус», де рятували від смерті отруєного Ющенка. Як свідчить розшифровка відеозапису цієї прес-конференції, президент клініки доктор Цімпфер на відповідне запитання журналістів заявив: «Пан Ющенко має чудовий загальний стан здоров'я. Він навіть справив на мене враження спортивного, не беручи до уваги його гострої хвороби, динамічного типу. З абсолютною впевненістю ми не встановили в нього жодного хронічного захворювання. Це було, без сумніву, гострим випадком, проте випадком, який може продовжуватися і набувати різних форм».

      Найбільше, як зазначає Ірина Геращенко, її (і не лише її. — Авт.) здивував монтаж брифінгу австрійських медиків, до якого неодноразово звертався «на підтвердження» своєї аргументації ведучий. У версії Кисельова із заяв лікарів нібито випливало, що причиною хвороби стала неякісна їжа. Насправді, повна відповідь доктора Цімпфера звучала так: «Ще було питання стосовно їжі — гарне запитання. У випадку з токсинами — звичайно, погана їжа може теоретично бути причиною виникнення захворювання, теоретично кажучи. Однак у нас немає жодного доказу, що в цьому випадку так і було. Тому ми, зокрема, можемо виключити отруєння грибами».

      Заслуговує на увагу й пасаж про агресивне поводження Євгена Червоненка, який, за словами Кисельова, «тиснув» не тільки на журналістів, які зібралися на прес-конференції, а й на лікарів клініки. Дослівно, згідно з розшифровкою програми, опублікованій на сайті «Телекритика», пан Дмитро сказав: «Тогда журналисты возмутились, что Червоненко потерял над собой контроль. Журналистам стал угрожать, мол, «все под Богом ходим». Впрочем, досталось и врачам». Далі йде синхрон, у якому Євген Червоненко «погрожує»: «Якщо це станеться, ми одразу попереджаємо: у нас є підстави не довіряти, і ми звернулися до лікарів із тим, щоб усі дані по Ющенку були передані судовій медицині в Австрії». З огляду на попередні коментарі Кисельова, у глядача складається враження, що народний депутат і справді «наїжджає» чи то на лікарів, чи то на журналістів. Повний же відеозапис конференції, який є в розпорядженні штабу опозиційного кандидата, за словами Ірини Геращенко, свідчить: «Червоненко дякує клініці за лікування Ющенка, заявляє, що Вікторові Андрійовичу лікарі рекомендують знову пройти стаціонарне обстеження, і повідомляє, що в нього є інформація про те, що можуть бути перешкоди з вильотом літака (до речі, літак «Київ—Відень», у якому перебував кандидат у президенти, дійсно, майже на дві години затримали в Борисполі без пояснення причин)».

      Далі Дмитро Кисельов не без натяку заявляє, що пізніше в розмові з журналістами головний лікар «Рудольфінерхаус» Лотер Віке скаржився на якогось невідомого, котрий погрожував клініці судом. При тому, що на вищезгаданій прес-конференції Міхаель Цімпфер на запитання, чи чинився на лікарів клініки тиск, однозначно відповів: «Ні».

      Власне, прикладів такої невідповідності «розслідування» Кисельова реальним фактам можна навести дуже й дуже багато. Зокрема, Дмитро «чомусь» не надто зупинявся на заяві фахівців «Рудольфінерхаус», в якій наголошено: розповсюджений раніше агенцією «Рейтер» прес-реліз клініки про те, що повідомлення про висновки лікарів щодо отруєння Ющенка є необгрунтованим, — фальшивий. Про те, що від імені агентства «Рейтер» українські піарники розповсюдили фальшивку, повідомило й саме це авторитетне інформагентство. А через п'ять хвилин після закінчення програми Кисельова заяву австрійських медиків у прямому ефірі новин ICTV процитував і кореспондент Сергій Швець, який отримав цей документ безпосередньо з клініки. У результаті своїм хвилинним включенням Сергій перекреслив усе півгодинне «розслідування» Кисельова...

  • Державі потрібна медійна зброя

    Коли Валентина Руденко, радник Президента Віктора Ющенка, у 2006 році на великій нараді у Секретаріаті (тоді так називалася президентська адміністрація) казала, що Росія готується до війни з Україною, інші відповідали, що це її суб’єктивний погляд. >>

  • Як не зробити з суспільного мовлення кінобудку?

    Із минулого квітня, коли врешті-решт прийняли закон про суспільне мовлення, активно обговорюються питання перетворення у нову за суттю і змістом, не залежну від влади структуру державної Національної телекомпанії, видимою частиною якої для широкого загалу є ефіри Першого Національного. >>

  • Микола Томенко: Політичні ток–шоу — маніпулятивні передвиборчі проекти

    Депутат кількох скликань, нині керівник Комітету Верховної Ради з питань свободи слова й інформації Микола Томенко для оприлюднення свого ставлення до телевізійних політичних ток–шоу і їх ведучих активно використовує блогосферу. Він різко негативно ставиться до того, що громадянин іншої країни Савік Шустер веде, по суті, передвиборчі програми, що заборонено законом, і закликає податківців прискіпливіше слідкувати за доходами телевізійників–заробітчан. У розмові з Миколою Володимировичем ми вирішили з’ясувати, чи такі досить радикальні судження й оцінки в інтернет–просторі трансформуються в офіційні депутатські запити й ініціативи. >>

  • Наталія Лигачова: Ситуація з журналістикою гірша, ніж була при Кучмі

    Якщо інформацію про життя в Україні черпати з ефірів телеканалів, можна вважати, що влада тільки те й робить, що дбає про «маленьких» українців, і живемо ми чи не найкраще у світі. Насправді ж маємо суціль економічні й політичні проблеми, а свобода слова засобів масової інформації здебільшого перетворилася на піар можновладців. Чому нас, м’яко кажучи, дезінформують і чи можна боротися з інформаційними маніпуляціями — з цими питаннями ми звернулися до медіа–експерта Наталії Лигачової. >>

  • Юрій Стець: Мій фінансовий стан дозволяє співпрацювати з телеканалом без винагород

    Минулого тижня Верховна Рада 345 голосами призначила на посаду голови стратегічного перед виборами парламентського Комітету з питань свободи слова та інформації Юрія Стеця. З народним депутатом–медійником, кандидатура якого стала компромісом для провладних й опозиційних сил, говоримо про можливості відстоювати права опозиційних журналістів та майбутні парламентські вибори. >>

  • Мовне питання — не просто мовне...

    Запроваджувати День україномовної преси недоцільно — так написала від імені Президента України Ганна Герман у відповіді на звернення Координаційної ради з питань захисту української мови при Київській міській організації товариства «Меморіал» ім. Василя Стуса. Звернення було датоване 25 листопада 2011 року, «Україна молода» писала про цю ініціативу. Відповідь радника Президента — керівника головного управління з гуманітарних і суспільно–політичних питань АП датована 3 січня. Те, що пані Герман не вклалася у визначений законом термін відповіді, — дріб’язок у порівнянні з висловленою позицією влади. >>