Криптоісторія і сміхокорекція. Глибинні сенси майже антиутопії «Чарівник країни Оз» та її українське видання
Звісно, я читав цю книжку, ще коли був — ген-ген — совєтським підлітком. >>
Нещодавно у київському будинку Михайла Грушевського, що на Паньківській, 9 — тепер музеї великого українця, зібрались члени Київського правозахисного товариства депортованих українців «Холмщина». Організація iменi історика-державотворця. Адже Михайло Грушевський народився у місті Холм, прожив тут кілька років свого життя і ніколи не забував цей край, присвятив ряд праць західним українським землям. А коли у вересні 1917 року в приміщенні Центральної Ради проходив Всенародний з’їзд Холмщини, що зібрав делегатів від 300 тисяч українців, виселених зi своєї рідної землі та розкиданих по всій Російській імперії, Грушевський виступив iз промовою.
«Холмське питання мене цікавило особисто. Я виступав в українській і закордонній пресі за відділення Холмщини з польських земель. Персонально я скільки зможу, буду допомагати вам. Я сам народився в 1866 році в Холмі, де мій батько був директором Педагогічних курсів, що також зобов’язує мене перед Холмщиною. Крім того, до праці примушують мене українські почування і я ніколи не забуду про потреби холмського народу», — так говорив голова Центральної Ради. На жаль, подальші події склалися не на користь споконвічних прагнень українців Холмщини приєднатись до матері України.
Цього разу київські холмщаки зустрічались iз поважними гостями з Польщі: делегацією Союзу українців Підляшшя та головою Українського товариства, членом Спільної комісії уряду та національних та етнічних меншин д-ром Григорієм Купріяновичем, відомим істориком, автором ґрунтовних досліджень з історії Холмщини. З цікавістю слухали кияни доповідь доктора Купріяновича про діяльність Українського товариства для збереження української культурної спадщини. А голова СУП д-р Андрій Артем’юк розповів про українське життя у Північному Підляшші. Виступи викликали багато емоційних питань у депортованих, що сумують за своєю втраченою батьківщиною.
Змістовним було і обговорення підготовки до вересневих заходів у Холмі з нагоди 150-річчя від дня народження великого холмщака за участі директора Історико-меморіального музею Михайла Грушевського Світлани Панькової, провідних учених грушевськознавців, голови товариства «Холмщина» Степана Романюка. Делегати українських громад із Польщі передали через МЗС листа до Президента України, в якому закликали його взяти участь у холмських відзначеннях ювілею Михайла Грушевського, цієї епохальної особистості в історії України, на його малій батьківщині, що мало б, на їх думку, символічний вимір.
Звісно, я читав цю книжку, ще коли був — ген-ген — совєтським підлітком. >>
Покоління за поколінням ми падаємо у землю як зерна, але творимо щось більше за нас. Це прикінцева професорська цитата у новій - першій художній книзі історика і журналіста Олександра Зінченка "Два мільйони світанків (Трипільська таємниця)". >>
Вірші з трьох збірок поетеси і військовослужбовиці Ярини Чорногуз готують до друку в американському видавництві Arrowsmith Press в перекладі Амелії Глейзер. >>
Найчастіше у троїцьких букетах – чебрець, м'ята, любисток, меліса, барвінок, медунка, полин, деревій, звіробій. >>
У Національному академічному драматичному театрі імені Івана Франка відбулася подія, яка щороку об’єднує драматургів, режисерів, акторів і глядачів навколо сучасних театральних текстів. >>
Окрасою селища Котельва на Полтавщині є фігурні мережані димарі. Блакитний — з білочками, сірий — з півниками, зелений — з квітами... >>