«Мій тато — це я»

«Мій тато — це я»

Від початку війни з Росією назва книжкової номінації «Дитяче свято» вже не виглядає радісно-безтурботно. Загинули тисячі батьків, і їхнім дітям треба пояснити цю незбагненність. В усі часи найкращими виховними медіаторами були книжки.

«Польові дослідження...»: плюс-мінус 20 років

«Польові дослідження...»: плюс-мінус 20 років

1996-й — рік, що записаний красним рядком до історії нового українського письменства. Тоді взимку, у січні-лютому, журнал «Сучасність» опублікував «Рекреації» Юрія Андруховича, що спричинило несамовиту реакцію адептів «традиційної» літератури і демарш діаспорних передплатників, які відмовилися далі підтримувати долярами «проституйований» часопис. Але то був «розігрів».

Земне тяжіння залюбленої в небо

Земне тяжіння залюбленої в небо

Уже два десятиліття живе у вінницькій глибинці — у селі Печера Тульчинського району — заслужена артистка України й колишнього СРСР Людмила Іванівна Алфімова. Знімалася вона в музичній комедії «За двома зайцями» в ролі монашки Миронії.

Всі статті рубрики