Непокарані, але незабуті

Як це завжди було прийнято, напередодні пам’ятної дати влада починає активно звітувати про зроблене, забуваючи, що вдавати активність варто не лише в час «Ікс». У межичассі між першими та другими роковинами загибелі Небесної сотні правоохоронним відомствам неодноразово нагадували про потребу бодай якогось руху у справі про розстріл Майдану. Проте звіту силовиків громадськість дочекалася лише в лютому 2016-го.

Першою «відстрілялася» СБУ: шеф головного слідчого управління Служби безпеки Григорій Остафійчук повідомив на брифінгу, що «в Голосіївському районі Києва СБУ виявила схованку зі зброєю, з якої стріляли на Майдані». За свідченням спецслужби, 23 одиниці зброї, яка належала бійцям спецроти київського спецпідрозділу міліції «Беркут», були пошкоджені механічним способом — на них спиляні ідентифікаційні номери.

Дещо інша інформація була у слідчих ГПУ. 18 лютого начальник управління спеціальних розслідувань Генпрокуратури України Сергій Горбатюк заперечив те, що розміщені на адміністративних будівлях снайпери спецпідрозділів «Альфа», «Сокіл» та Управління державної охорони застосовували свою зброю. А от решта правоохоронців дійсно використала проти демонстрантів не гумові кулі, а мисливські набої, а також «спецзасоби посиленої дії, завезені з Росії». Серед них, як зазначив Горбатюк, були світлошумові та газові гранати, що містили шкідливі речовини.

Горбатюк сказав, що про підозру в причетності до вчинення злочинів повідомлено 27 особам, «стосовно восьми обвинувальні акти направлені до суду, по двох особах слідство завершене, в розшуку перебувають 17 осіб». Ще понад 200 правоохоронців, 80 прокурорів і 100 суддів перевіряють на предмет вчинення протизаконних кримінальних та адміністративних проваджень щодо демонстрантів.

Горбатюк поскаржився на Інтерпол, який не оголошує в розшук утікачів до Росії з числа підозрюваних колишніх можновладців. А також на Верховну Раду України, яка зволікає з ухваленням законів. Ці закони потрібні, щоб розпочати процедуру заочного засудження замовників, організаторів та виконавців убивств людей на Майдані без прив’язки до міжнародного розшуку, наголосив працівник Генпрокуратури.

Отже, прогресу у справі про розстріли на Майдані мало, однак є один позитивний момент. Адвокат представників потерпілих Віталій Тітич, котрого цитує Deutsche Welle, вважає, що в розслідуванні справ Майдану останнім часом стався прогрес. Зокрема, адвокатам вдалося домогтися повторної експертизи відстріляних на Майдані гільз і встановити, з якої зброї були вбиті мирні протестувальники.

Ще одним плюсом стала перекваліфікація розстрілів на терористичний акт, і тепер слідчим не треба доводити, що кожна смерть на Майдані була умисним вбивством. «Убивство людей було виконанням основного злочину — терористичного акту. Це ключовий момент обвинувального акта», — сказав адвокат.

Тим часом зниклими безвісти під час Революції гідності, за даними волонтерів, вважаються 53 особи. У відділі карного розшуку МВС цю інформацію підтверджують, проте не деталізують слідчі заходи, які здійснюються для розшуку цих людей.