А у мого тата — газ

21.01.2016
А у мого тата — газ

Арсен Аваков.

Скандально відомий політик і бізнесмен Арсен Аваков, перебуваючи в кріслі очільника МВС майже два роки, не тільки зумів повернути всі втрачені раніше бізнес-активи (за часів злочинної влади Януковича), а й за допомогою власної сім’ї навіть активно заробляє на видобутку газу, занижуючи його вартість і «оптимізуючи» податки. Про це йдеться у журналістському розслідуванні журналу «Новоє врємя». Журналісти стверджують, що родина голови МВС Арсена Авакова, в першу чергу, заробляє на газі та «оптимізації» податків.

«У міністра внутрішніх справ Арсена Авакова є невинне хобі: він колекціонує малюнки земляка — харківського авангардиста Василя Єрмілова. У колекції голови МВС їх уже кілька. Ціна кожного може досягати 15 тис. доларів США. І це ще недорого: повноцінні полотна цього живописця коштують сотні тисяч доларів. Можна припустити, що в найближчому майбутньому міністр розщедриться і на подібні придбання — проблем iз грошима у нього немає», — йдеться в публiкації.

Журналісти нагадують, що пан Аваков прийшов у політику з газового бізнесу, де процвітають висока маржа, політична корупція та різні схеми ухиляння від податків. Але нині особисто міністр формально нічим подібним не займається, втім у нього є дружина й син, на яких і оформлено всі численні активи очільника МВС.

Як стверджує видання «Новоє врємя», справи у сімейної бізнес-групи Авакових iдуть непогано — вона не тільки повернула собі всі втрачені за часів Віктора Януковича активи, а й відмінно працює на ниві податкової «оптимізації». Що й казати, за один лише 2014 рік, за даними «НВ», близькі до Авакова газовидобувні фірми недоплатили до держбюджету 98,2 млн. грн.

Ядро бізнесу Авакових — група «Інвестор», центральний офіс якої розташований у пафосному триповерховому маєтку з ліпниною в самому центрі Харкова. Станом на 2013 рік Інна Авакова, дружина міністра, а також його син Олександр були співвласниками цієї фірми. У реєстрі юридичних осіб Інна Авакова досі значиться мажоритарним власником цієї компанії. Сам же міністр заявляв, що активи, які належали йому до приходу на держслужбу, переписані на сина.

До групи «Інвестор» входить компанія «Енергія-95», яка володіє ліцензіями на видобуток газу на Денисовському і Мар’їнському родовищах у Харківській області.

«Щоб оцінити перспективи заробітку на Мар’їнському родовищі, досить сказати, що в 2011 році «Енергія-95» заклала у вигляді забезпечення під зобов’язання пов’язаних з Аваковим фірм ще не видобутий газ iз Мар’їнського на суму 1 млрд. грн. А гривня тоді була істотно дорожчою від нинішньої, враховуючи її девальвацію в 2014 — 2015 роках, — iдеться в розслідуванні «НВ». — На Денисовському родовищі газодобувачі діють за традиційною для цієї сфери схемою спільної діяльності: «Енергія-95» володіє ліцензією, на її партнера — компанію «Денисовське» — оформлена частина об’єктів і трубопроводи, а ще одна фірма — «Гравеліт-21» — займається продажем видобутого газу. Всі ці структури входять в аваковську групу «Інвестор».

Цікава статистика: у 2014 році з денисовських надр група видобула 171,8 млн. кубометрів газу. Компанія мультимільйонера Вадима Новинського «Укргазвидобуток», яка здобула приблизно стільки ж в той самий період, відзвітувала про те, що отримала на цьому понад 300 млн. грн. чистого прибутку. Однак добувачі, що працюють на Денисовському родовищі, показали дохід у 313,7 млн. грн, з яких на прибуток прийшлося лише 11 млн. грн.

Чому ж так мало? Як пояснює «НВ», причиною стали демпінгові ціни, за якими денисовський газ відправився на ринок. Все здобуте в 2014 році партнери продали за 313,7 млн. грн., тобто з розрахунку близько 1,8 тис. грн. за тисячу кобометрів. При цьому середня ринкова ціна 1 тис. кубів становила на той момент не менш як 4 тис. грн. В результаті добувачі недоотримали понад 373 млн. грн. Враховуючи середній курс долара в 2014 році, йдеться приблизно про 31 млн. доларів США.

Експерти газового ринку вважають, що у випадку з Денисовським родовищем використовувалася одна з найбільш ефективних і розповсюджених схем зi зменшення оподаткування.

  • «Термінатор» згадав усе

    Через тиждень після свого призначення на посаду Генерального прокурора Юрій Луценко відвідав камеру №158 у Лук’янівському СІЗО (площею у дев’ять метрів квадратних), в якій він «відсидів» майже півтора року в часи режиму Януковича. >>

  • Кримінальний талант

    Чотири роки тому 18-річний Артур Самарін виїхав з України до Америки за програмою «Робота та подорож». У рідний Херсон хлопець повертатися не планував, тому склав свій хитромудрий план втілення в життя своєї «американської мрії». >>

  • Шанс для невинних

    Законопроект «Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України щодо забезпечення засудженим за особливо тяжкі злочини права на правосудний вирок» уже давно готовий до другого читання у сесійній залі Верховної Ради України. Але вже кілька місяців у народних обранців руки не доходять до того, щоб поставити його на вирішальне голосування. Незважаючи на те, що Європейський суд з прав людини послідовно виносить рішення не на користь держави Україна, за які, до того ж, розплачуються не судді, а ми, платники податків. >>

  • «Хорте», тримайся!

    Суддя Ірина Курбатова більше двох годин читала текст вироку активісту Юрію Павленку (на прізвисько «Хорт»). У результаті, за «організацію та участь у масових заворушеннях під Вінницькою ОДА 6 грудня 2014 року» майданівець Павленко отримав чотири роки й шість місяців позбавлення волі. Він також має компенсувати судові витрати — 10 тис. грн. >>