Асiя Ахат.
Витончена й вишукана співачка приміряла на себе нове амплуа — комедійної актриси. Кліп «Она тебя ждет», який Ахат нещодавно презентувала в київському клубі «Шутерс» і який уже взяли в ротацію провідні телеканали, — іронія над тими дамочками, які безвилазно сидять у салонах краси. Стараннями стиліста Анжели Лисиці (остання, до речі, на презентацію кліпу прийшла в спідничці з лисячим хвостиком на стегні) Асія постає перед нами в трьох образах: самої себе — скрипальки, стюардеси і фатальної жінки-вамп. Відео, зняте, за традицією, кращим режисером — Семеном Горовим і оператором Олексієм Степановим, має незвичний комп'ютерний дизайн — на чорному-чорному екрані з'являється біла... рука! А співачці заради мистецтва довелося витерпіти масаж у чотири руки, літри лаку на зачісці від Задворного і довжелезні, кольору крові, нігті, з якими не те що на скрипці грати — ходити нормально не можна. Подейкують, хтось таки добре насмішив Ахат своєю звичкою зависати в салонах, саме тоді вона й написала музику спільно з відомим музикантом Жаном Болотовим, а потім попросила Віталія Куровського підібрати слова. Сама співачка про створення кліпу говорить ось що: «Хто, можливо, впізнає себе в моєму екранному образі, не повинен ображатись. Гумор у кліпі не чорний, ми іронізували достатньо тонко. Зрештою, я ж не хочу сказати, що доглядати за собою — погано. Просто не варто робити з цього самоціль, і розтрачувати на це все своє життя». Під час презентації кліпу Асія зізналася, що пісня «Она тебя ждет» має увійти до нового альбому, який уже готується до виходу. В цей альбом, крім пісень, увійдуть також інструментальні композиції, на прохання фанів співачки. До речі, а кого ж таки чекає Асія? Читайте уважно слова — і, якщо осягнете їхній завуальований інтелектуальний зміст, будете знати.
1
Она, тебя. Ждёт!
Иди, на взгляд!
Она, тебя. Ждёт!
Её хотят.
Приспів:
Её острые крючочки,
Но теперь им не до точки,
Золотые ноготочки — любовь.
Это важно иль не важно
Понимаешь, но однажды,
Всё однажды возвращается вновь!
Это мука или нежность,
Или просто неизбежность,
Я не знаю, я пытаюсь понять.
Почему такая слабость —
Все уходят, но она будет ждать.
2
Она, тебя — ждёт,
Сто дней и лет!
Она, тебя — ждёт
Иди на свет.
Приспів:
Её острые крючочки,
Но теперь им не до точки,
Золотые ноготочки — любовь.
Это важно, иль не важно
Понимаешь, но однажды,
Всё однажды возвращается вновь!
Это мука или радость,
Или брошенная сладость,
Я не знаю, я пытаюсь понять.
Почему такая слабость —
Все уходят, но она будет ждать.
Усе життя я соромилась співати. І на те були всі підстави: відчувала, що неправильно відтворюю мелодію, голос здавався якимсь «глухим», нецікавим. Але парадокс у тому, що з дитинства саме спів надзвичайно вабив мене: весь вільний час я слухала музику. Можливо, та любов передалася від тата. Він самостійно вивчився грі на декількох народних інструментах, завжди натхненно співав у колі друзів. >>
Ось уже півтора місяця найпопулярнішим музичним хітом в Україні є Державний Гімн. Ще ніколи не звучав він так часто і так масово. Його виконанням були позначені трагічні передранкові години 30 листопада та драматична ніч 11 грудня. Він палко лунав із вуст кожного, хто приходив на Майдан. З ним зустрічали Новий рік півмільйона українців. >>
Раніше, ще до середини грудня, на Майдані раніше суворо дотримувалися традиції щогодини співати «Ще не вмерла». Чоловіки знімали шапки і разом із жінками прикладали руки до серця, виконуючи Гімн України. Новий закон Майдану всім настільки сподобався, що заради виконання Гімну переривалася будь–яка робота, розмова, дискусія. >>
У Японії, коли дитина йде до школи, вона знає 300 народних пісень. В Україні навіть не кожен студент може підтримати своїм голосом співочу компанію. У школах на «народознавство», де б мали вчити звичаї та обрядові пісні, виділяється одна година на тиждень, і то не всі вчителі ставлять перед собою мету розспівати молоде покоління. >>
Для тих, хто не сприймає фольклор у чистому вигляді, музиканти подають етномузику у сучасних обробках. Буває, слухаєш якусь рок–ватагу з роззявленим ротом від захоплення, і навіть не підозрюєш, що цю пісню музиканти привезли з експедиції з Полтавщини чи Карпат. >>
Здається, лише ці корифеї українського рок–панку знають, що таке справжні «танці». У далекому 1987 році квартет молодих зухвалих хлопців уперше вийшов на фестивальну сцену Київського року–клубу і зіграв так, неначе знав, що на наступну чверть століття місце легенд українського року вже їм забезпечено. >>
