Зрошення: перспективи занедбаних систем

12.01.2016

Зима для аграрія — час підрахунку досягнень і втрат, стратегічного планування і підготовки до наступного сезону. Минулорічна посуха, яка вже позначилася й на майбутньому урожаї чималими втратами озимини, примусила серйозніше оцінити програш галузі від роздерибанених за 25 років на металобрухт централізованих ірригаційних систем. Оскільки поодинці фермерам та дрібним товаровиробникам відновити їх не під силу, деякі з них уже розглядають можливості кооперації, щоб хоча б ускладчину спробувати закупити важливі вузли для занедбаних або прокладання нових зрошувальних комунікацій. Мінагрополітики України спільно з Держводагентством України ще у 2013 році провели інвентаризацію ірригаційного господарства. І з’ясували, що частина його цілком зможе стати в нагоді, якщо знайти кошти для реанімації зношених вузлів.

Не так брак коштів, як правові колізії

За словами міністра Олексія Павленка, через брак фінансування та відсутність сприятливого правового поля для довгострокових інвестицій, починаючи з 1990 року, площа зрошуваних земель зменшилася більш як на 70 відсотків. І сьогодні потенціал зрошувальних систем півдня України використовується лише на третину. Так, із наявних тут 1,77 мільйона гектарів зрошуваних земель (без Автономної Республіки Крим) до поливного сезону у минулому році було підготовлено лише 690,2 тисячі гектарів. У середньому щороку полив проводиться на площі 600 тисяч гектарів при підготовленій до роботи площі понад 800 тисяч гектарів. Зростання кількості населення та зменшення площі продуктивних земель у світі активізує необхідність інтенсифікувати сільськогосподарське виробництво в усьому світі, щоб отримувати більше продукції з одиниці площі. І однією з важливих складових підвищення урожайності в нинішніх умовах стає ірригація.

За даними прес-служби Мінагрополітики, найефективніше сьогодні використовуються зрошувані землі у Херсонській області: із наявних 426,8 тисячі гектарів зрошуваних земель у поливному режимі тут уже використовують 291,8 тисячі гектарів (70 відсотків). Це єдиний регіон, де повністю поливають підготовлену до роботи площу протягом останніх років. В інших областях ситуація в рази гірша. Наприклад, показник використання зрошуваних земель в Одеській області становить 19 відсотків, у Дніпропетровській — 14, у Миколаївській — 13.

Господарство без господаря

Керівник профільного міністерства повідомив, що, за результатами перевірки стану зрошувальної інфраструктури України, яку проводили представники Мінагрополітики спільно з представниками Світового банку, фізична зношеність насосних станцій, каналів і трубопровідних мереж сягає 82 відсотків. Така ситуація склалася, за словами Олексія Павленка, у результаті подрібнення зрошувальних ділянок на сотні окремих паїв, а відтак і власників. Як наслідок — внутрішньогосподарська зрошувальна мережа та дощувальна техніка фактично залишилися без господаря і розпочалося їх швидке руйнування.

Згідно з матеріалами інвентаризації, яку проводило Мінагрополітики України спільно з Держводагентством України у 2013 році, з 2,17 мільйона гектарів на площі 737,5 тисячі гектарів усе ще можна здійснювати полив без додаткових капітальних вкладень у зрошувальні системи. Однак через зношеність, відсутність насосно-силового обладнання та незадовільний гідрогеологомеліоративний стан безповоротно втрачено у зрошуваному землеробстві 361,4 тисячі гектарів родючих площ. «Мінагрополітики України спільно з Держводагентством опрацьовує можливість залучення для реконструкції цих систем кредитних ресурсів на довгостроковій основі. Зокрема, від Світового, Європейського інвестиційного банків, Експортно-імпортного банку Китаю та інших міжнародних фінансових інституцій. Але на шляху до залучення іноземних інвестицій необхідно вирішити ряд організаційних, технічних та фінансових питань, пов’язаних із модернізацією зрошувальних систем», — заявив Олексій Павленко.

Перспективи зрошення

Відновлення систем зрошування на півдні України дозволить стабільно отримувати високі урожаї сільськогосподарських культур, фруктів та овочів високої вартості у безпосередній близькості до експортних портів, каже міністр аграрної політики та промисловості України Олексій Павленко. За його словами, Мінагрополітики готове виступити надійним гарантом об’єднання ірригаційних систем, які належать державі, встановити прозорі і зрозумілі тарифи та залучати фінансування під їх реконструкцію і оновлення. При цьому зрошуваним землям на законодавчому рівні необхідно надати особливий статус та врахувати особисту відповідальність власників і орендарів зрошуваних земель за їх використання не за цільовим призначення, — не тільки як земель сільськогосподарського призначення, а саме, як зрошуваних. Це дасть змогу потужним землекористувачам консолідувати зрошувані землі до технологічних масивів на умовах оренди. Крім того, враховуючи тривалі терміни окупності коштів, вкладених у відновлення зрошувальних мереж та придбання дощувальної техніки, термін оренди таких земель має становити не менше 10-15 років.

Не менш важливим є відокремлення магістральних та розподільчих каналів, відхід від територіального принципу управління розподільчими каналами та налагодження взаємодії водокористувачів із водогосподарськими організаціями. Обов’язково повинні впроваджуватися договірні відносини. Такі зміни допоможуть залучити інвесторів та відновити систему зрошення на півдні України. Вже нинішнього року Мінагрополітики очікує отримати до мільярда доларів інвестицій у цю галузь. Передбачуваний ефект від реалізації проекту — зрошення майже 400 тисяч гектарів сільського господарських угідь у п’яти південних областях України. Відповідно, очікують потрійного збільшення урожайності та підвищення доходів сільгоспвиробників. Тому інвестори, залучені до цієї справи, отримають хорошу віддачу зі свого вкладеного капіталу.

  • І хліб, і до хліба

    Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>

  • Японський трактор у лізинг

    Як свідчить моніторинг ринку останніх років, найбільшою популярністю в українських аграріїв сьогодні користується техніка виробництва США. І рiч не тільки в тому, що засновника всесвітньо відомої компанії «Джон Дір» наші фермери сприймають як свого рідного інженера-емігранта Івана Козу. Американська техніка справді добре зарекомендувала себе в полях України. >>

  • Аграрна арифметика

    Міністерство аграрної політики і продовольства України сформулювало ключові напрями, за якими найближчим часом відбуватиметься реформування галузі. Комплексний стратегічний план, в основу якого їх і покладено, отримав назву «3+5». >>

  • Наша риба впіймала шхуну

    Апеляційний суд Одеси минулого тижня виніс остаточне рішення про конфіскацію на користь нашої держави турецької рибопромислової шхуни ZOR та близько п’ятнадцяти кілометрів сіток — знаряддя лову. Шхуна назавжди залишається в Україні. >>

  • Росіяни хочуть солі?..

    Росспоживнагляд дозволив українському державному підприємству «Артемсіль» відновити постачання солі до Росії. Очікується, що підприємство постачатиме до Росії 170 тисяч тонн солі щороку. Росспоживнагляд повідомив Федеральну митну службу про допуск продукції з 10 травня. >>