Не просто трагедія — геноцид

09.12.2015
Не просто трагедія — геноцид

Геноцид кримськотатарського народу досі не засуджено.

Народний депутат ІІ-VI скликань, заступник голови Спілки офіцерів України Григорій Омельченко просить голову СБУ Василя Грицака відкрити кримінальне провадження за фактом вчинення злочину, передбаченого ч. 1ст. 442 КК України — геноцид кримськотатарського народу та національних груп, які проживали в Криму в 1944 році, організованого і вчиненого керівництвом комуністичного тоталітарного режиму в СРСР на чолі з Йосипом Сталіним. Пан Омельченко також пропонує під час досудового слідства встановити керівників комуністичного тоталітарного режиму в СРСР на чолі зі Сталіним та посадових осіб каральних органів НКВС-НКДБ СРСР, які організували і вчинили у травні 1944 року акт геноциду кримськотатарського народу. А по завершенні досудового слідства справу скерувати до суду, для розгляду і прийняття законного правосудного рішення. Свої аргументи Григорій Омельченко виклав у відповідному зверненні до голови СБУ Василя Грицака, копія якого є у розпорядженні «УМ».

Політична доцільність в угоду Росії

Пропозиція екс-нардепа щодо засудження факту геноциду кримських татар у судовому порядку не є чимось нездійсненним. Адже свого часу в Україні так само було засуджено (під час досудового слідства та в судовому порядку) Голодомор 1932-33 рр. як геноцид українського народу. Тож цей злочин сталінського режиму, як й інші, не має строку давності.

Наразі, серед іншого, Григорій Омелянович пропонує керівництво СБУ також «розглянути питання про притягнення до відповідальності начальника ГСУ СБУ Г.Остафійчука і заступника начальника Головного управління, керівника робочої групи Б.Тиводара», які до цього часу так і не відкрили провадження за фактом злочинної депортації кримських татар у сталінські часи. У своєму зверненні автор наголошує, що ці посадовці «грубо порушили вимоги чинного законодавства України та міжнародних конвенцій», а «своїми діяннями дискредитують не лише Службу безпеки і Президента України, а й державу Україна».

Пан Омельченко нагадує, що ще у червні 2015 року він звернувся до начальника Головного слідчого управління СБУ Г. Остафійчука з відповідною заявою щодо геноциду кримських татар (за місяць до того екс-нардеп направляв аналогічну заяву тодішньому голові СБУ Валентинові Наливайченку, який публічно обіцяв «розслідувати цей злочин, який де-юре і де-факто є злочином проти людяності і актом геноциду цілого народу»). У той же час директор Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович та співробітники інституту, які є фахівцями у зазначенiй тематицi, оцінили депортацію кримських татар у 1944 році не тільки як злочин проти людяності, а також як акт геноциду.

«Мною були вивчені архівні матеріали, наукові дослідження істориків, висновки правознавців і експертних комісій, свідчення очевидців депортації кримських татар, а також публікації у ЗМІ на цю тематику, — зазначає у своєму зверненні пан Омельченко. — Встановлено, що, за даними архівів Кримського обкому КПУ і ЦК КПРС, iз Кримської АРСР у травні 1944 року всього було виселено 45 384 кримськотатарських сімей, загальною чисельністю 194 тисячі осіб».

Екс-нардеп нагадує, що всі попередні керівники Генпрокуратури і СБУ в часи президентства Ющенка, незважаючи на доручення глави держави, під різними приводами (офіційно і неофіційно) відмовлялися порушити кримінальну справу за фактом депортації, реагували переважно «відписками» тощо. Пан Омельченко припускає, що всі посадовці «керувались не Законом та Конституцією України а, швидше за все, якоюсь доцільністю, а можливо, і особистою зацікавленістю та позицією політичного керівництва Росії, яке категорично виступає проти визнання депортації кримських татар актом геноциду, як в Україні, так і на міжнародному рівні».

На його думку, судове (юридичне) встановлення факту геноциду кримськотатарського народу є вкрай небажаним для РФ, яка є правонаступницею СРСР і повинна нести цивільну правову (матеріальну) відповідальність за цей злочин у Європейському Суді з справ людини за позовами кримських татар, постраждалих від депортації. Тим більше, що правові прецеденти вже є.

«При наявності судового рішення Російській Федерації як правонаступниці Радянського Союзу за рішенням Європейського Суду з прав людини доведеться виплачувати кримським татарам компенсацію майже у 38 мільярдів доларі США», — стверджує Григорій Омелянович.

Коли відписки є наругою

Цікаво, що відповідь на звернення Омельченка у червні 2015 року СБУ надіслала лише в листопаді за підписом заступника начальника Головного управління СБУ Б.Тиводара від... 23.07.15 р.! Тобто лист йшов до адресата чотири місяці!

«Відповідь Б.Тиводара на мої заяви була в традиціях СБУ — формальною відпискою, яка вкотре підтвердила, що і новопризначене керівництво СБУ і ГСУ при розгляді заяви про злочин геноциду кримськотатарського народу у своїй діяльності керується (як і їх попередники В. Наливайченко і В. Вовк) не законом (можливо, чиєюсь негласною вказівкою, доцільністю, або зацікавленістю), чим грубо порушують вимоги КПК, Конституції України та Міжнародних Конвенцій, які ратифіковані Верховною Радою і є частиною національного законодавства України», — обурюється Григорій Омелянович.

Він нагадує, що, СБУ спільно з Генпрокуратурою України «було розпочато дослідчу перевірку незаконного виселення у 1944 році кримських татар та інших народів, які проживали в Криму», «керівництвом СБУ створено робочу групу, яка досліджує питання можливого геноциду кримськотатарського народу» тощо. і це при тому, що Верховна Рада України вже визнала депортацію кримськотатарського народу у 1944 році злочинним актом і геноцидом?

Чому ж СБУ не відкрила кримінальне провадження за фактом геноциду? Пан Тиводар лукаво пояснює це тим, що документальні матеріали незаконної депортації зберiгаються на тимчасово окупованій Російською Федерацією території АР Крим.

Тим більше що копії всіх розсекречених матеріалів, які стосуються депортації кримських татар, екс-голова СБУ Валентин Наливайченко свого часу публічно передав керівникам Меджлісу Мустафі Джемілєву і Рефату Чубарову.

«Мені прикро і соромно за СБУ, яка так безвідповідально, не професійно і аморально ставиться впродовж десяти років до питання щодо визнання депортації кримських татар актом геноциду, яке для них є таким чутливим і болючим — трагедією цілого народу!» — зазначає у зверненні до голови СБУ Василя Грицака екс-нардеп Григорій Омельченко. І продовжує: «По суті зазначені керівники ГСУ СБУ — Остафійчук і Тиводар — стали на шлях приховування особливо тяжкого злочину — геноциду кримськотатарського народу. Це є наругою над пам’яттю жертв кримських татар, приниженням їх національної гідності. Невже керівники СБУ та ГСУ не розуміють, чи не хочуть зрозуміти важливість відновлення історичної пам’яті і справедливості для кримськотатарського народу в нинішній суспільно-політичній ситуації в Україні ?!».

Відтак пан Омельченко обіцяє, серед іншого, також звернутися до суду з позовом до СБУ щодо зловживань службовим становищем та бездіяльності і притягнення посадових осіб СБУ до встановленої законом відповідальності.

  • «Термінатор» згадав усе

    Через тиждень після свого призначення на посаду Генерального прокурора Юрій Луценко відвідав камеру №158 у Лук’янівському СІЗО (площею у дев’ять метрів квадратних), в якій він «відсидів» майже півтора року в часи режиму Януковича. >>

  • Кримінальний талант

    Чотири роки тому 18-річний Артур Самарін виїхав з України до Америки за програмою «Робота та подорож». У рідний Херсон хлопець повертатися не планував, тому склав свій хитромудрий план втілення в життя своєї «американської мрії». >>

  • Шанс для невинних

    Законопроект «Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України щодо забезпечення засудженим за особливо тяжкі злочини права на правосудний вирок» уже давно готовий до другого читання у сесійній залі Верховної Ради України. Але вже кілька місяців у народних обранців руки не доходять до того, щоб поставити його на вирішальне голосування. Незважаючи на те, що Європейський суд з прав людини послідовно виносить рішення не на користь держави Україна, за які, до того ж, розплачуються не судді, а ми, платники податків. >>

  • «Хорте», тримайся!

    Суддя Ірина Курбатова більше двох годин читала текст вироку активісту Юрію Павленку (на прізвисько «Хорт»). У результаті, за «організацію та участь у масових заворушеннях під Вінницькою ОДА 6 грудня 2014 року» майданівець Павленко отримав чотири роки й шість місяців позбавлення волі. Він також має компенсувати судові витрати — 10 тис. грн. >>