Юлiя Тимошенко пiд обстрiлом.
«Ну нічого страшного — впало одне яйце. Це не завадить нам працювати». Ні-ні, ви нічого не пропустили, у телевізійних новинах ця фраза не звучала. Адже належить вона зовсім не нокаутованому продуктом курячого виробництва Вікторові Януковичу: він, як уже встиг переконатися кожен мешканець України, яйцеву атаку сприйняв надто близько до серця (хоча мокра пляма внаслідок влучного кидка івано-франківського студента з'явилася з іншого боку масивної фігури провладного кандидата), аби так мужньо її коментувати. А не боїться страшних яєць не мисливець, автогонщик, колишній «зек» і просто «тому що лідер» Янукович, а його тендітна й слабка (тому що жінка) політична опонентка Юлія Тимошенко. Проти якої, виявляється, напередодні «трагедії» з Януковичем було скоєно аналогічний «теракт»: 23 вересня, коли Юлія Володимирівна виступала на мітингу в Конотопі (Сумська область), якийсь молодик із натовпу жбурнув у неї яйце. Як свідчить відеозапис цієї події, з яким кожен, хто має доступ до мережі інтернет, має змогу ознайомитись на сайті «5-го каналу» (5tv.com.ua), щонайменше вдвічі менша за Прем'єра пані Юля не лише вистояла, а й без тіні переляку в голосі прокоментувала «удар». Охороні, щоправда, таки довелося попрацювати, однак хапали попід руки не «постраждалу», а «терориста», якого розлючені учасники мітингу ледве не побили. Якби не міліція, хлопцеві було б непереливки...
До речі, якби не «теракт» проти Януковича, про інцидент у Конотопі широка громадськість так би й не дізналася. Опозиційним лідерам до подібних провокацій не звикати, тому робити з цього трагедію, а тим паче комедію, на відміну від команди «тому що надійного», їм і на думку б не спало. Через «яйцеатаки» вже не раз проходив Віктор Ющенко — минулого року провідника «Нашої України» закидали яйцями в Одесі та в Сумах, із чого, до слова, охоче кпинили ті самі ЗМІ, які нині ледве що не оплакують сумну долю заплямованого яйцем Януковича. А в квітні цього року аналогічного «нападу» зазнали опозиційні депутати в Мукачеві, про що взагалі одразу ж і забули — не до того було. З місяць тому від яєчного «тероризму» постраждав і лідер комуністів Петро Симоненко, якого «теплий прийом» чекав у Львові. Звісно, образився персек КПУ не на жарт, але до реанімації не потрапляв. І навіть не падав без тями — що то значить міцні нерви...
«Тепер цей хлопець винен мені бекон. Усі знають, що не може бути яєць без бекону». Це вже реакція на точнісінько такий випадок, який трапився минулої п'ятниці з Віктором Януковичем, іншого політика. І теж, до речі, кандидата. Причому, на відміну від враженого в район між грудиною й пузом претендента на посаду Президента України, кандидат у губернатори Каліфорнії Арнольд Шварценеггер постраждав більше: йому яйце влучило в плече, просто біля голови. Залізний Арні, повністю виправдавши своє прізвисько, навіть не похитнувся, та ще й розплився в широчезній «американській» посмішці. Майбутній губернатор навіть не дав своєму помічникові витерти пляму — просто скинув зіпсований піджак і продовжив спілкування зі студентами (за збігом обставин, під час «замаху» Шварценеггер перебував в університетському містечку).
Окрім того, в різний час від яєць, пожбурених хуліганськими руками, постраждали: екс-президент США Білл Клінтон (отримавши по руці яйцем від молодого антиглобаліста, весело розреготався, сказав: «Як добре, що молоді теж можуть на щось сердитися» і спокійно продовжив роздавати автографи, також скинувши піджак із забрудненим рукавом); канцлер ФРН Герхард Шредер (незворушно продовжив церемонію введення в експлуатацію нового швидкісного потяга); прем'єр-міністр Франції Ліонель Жоспен разом із міністром сільського господарства Жаном Главані (потрапили під зливу яєць від розлючених політикою уряду фермерів, обтрусилися й спробували зробити вигляд, що нічого особливого не трапилося); скандальний лідер ЛДПР Володимир Жириновський (облаявши у своєму стилі смоленського молодика, який наважився підняти на нього яйце, пояснив усе «проіскамі» кавказців), колишній лідер Польщі Войцех Ярузельський (навіть не похитнувся, хоча костюм, судячи з кадрів, які обійшли всі польські телеканали, постраждав добряче), заступник держсекретаря США Річард Армітедж та активіст руху за посилення литовсько-російських зв'язків, відомий литовський кіноактор Юозас Будрайтіс. Реакція двох останніх на «яйцеобстріл» невідома, але не падали вони точно.
Звісно, це далеко не повний перелік політичних та державних діячів, на долю яких випало те ж випробування, що й на долю Віктора Януковича, адже яйця в усьому світі користуються великою популярністю як «снаряди» незгодних із позицією тих чи інших політиків або бізнесових магнатів. Окрім яєць, для цієї мети часто використовують торти (чималий досвід «солодких» атак уже має президент корпорації «Майкрософт» Білл Гейтс, а коли тоді ще канцлеру ФРН Гельмутові Колю одного разу пожбурили в обличчя справжній витвір кондитерського мистецтва, гер Коль злизав смачний крем і спокійно продовжив спілкуватися з публікою), помідори й майонез. Між іншим, коли активісти одіозного «Братства» нинішнього суперника Януковича по боротьбі за президентське крісло Дмитра Корчинського у Києві закидали пакетами зі знаменитим соусом американського мецената Джорджа Сороса, загальнодержавні телеканали аж захлиналися від задоволення, смакуючи цю подію. А Сорос, як і кожна нормальна людина в такому випадку, коментуючи «прикрість», сміявся.
Словом, незалежно від того, скільки вже траплялося подібних випадків раніше і скільки їх іще буде в майбутньому, в одному можна не сумніватися: саме український Прем'єр-міністр і кандидат у Президенти може пишатися тим, що став першим у світі діячем, якого збило з ніг звичайне куряче яйце.
Львів, який неофіційно називають культурною столицею України, уже не один рік виборює право називатися і Різдвяною столицею. До всіх різдвяних сюрпризів цього року долучиться іще один — пасажирів львівських трамваїв та тролейбусів протягом свят будуть тішити популярні різдвяні мелодії у виконанні улюбленців не лише львів’ян, а й усіх українців — «Піккардійської терції» та Павла Табакова. >>
Перший сесійний тиждень Верховної Ради після літніх канікул почався напрочуд мирно: без бійок, без блокувань, без фізичних ексцесів і морального тиску у форматі «опозиція vs влада». Депутатів примирила Європа. Точніше, євроінтеграційний напрям, що ним крокує Україна. >>
Представляти Віру Іванівну, певно, зайве. Її ім'я й по батькові (саме так — без прізвища) говорить саме за себе ще з тих часів, коли вона була першою помічницею Віктора Ющенка на початку століття. Навіть листи до неї, як розповідає сама Ульянченко, підписують просто: «Вірі Іванівні». І доходять.
Про те, якою впливовою вона є, як поважає її думку сам В.Ю. і як запросто вона спілкується з найбагатшими людьми України, ходять легенди. Коли глава держави призначив Віру Ульянченко керівником Київської обласної держадміністрації, багато хто сприйняв це скептично: одні висловлювали сумніви в умінні Віри Іванівни «перекваліфікуватися» з «няньки Ющенка» в «губернатори», інші іронізували, називаючи це призначення «почесним засланням» подалі від Банкової. Відтоді минув понад рік, і голоси скептиків стихли. А легенди про впливовість Віри Іванівни анітрохи не потьмяніли.
І ще ремарка: напередодні виборів брати інтерв'ю у партійного керівника області завжди складно — воно в будь-якому разі виглядатиме «піарним». Але, зрештою, коли ж владі й звітувати про свої успіхи, як не перед виборами? Як каже правдоруб Віра Іванівна, «виборець сам повинен у всьому розібратися». До речі, найулюбленіше її слово — «безперечно». >>
«В «України молодої» диктофони добре пишуть?» — запитав Кириленко, щойно кореспондент «УМ» переступив поріг його кабінету в партійному офісі «Нашої України». «А що, — питаю, — ви зірвали голос?». Кириленко підморгує: «Почався виборчий тур».
Наша розмова відбулася наступного дня після того, як десант «НУНС» повернувся з першого етапу виборчого туру, який проліг через Сумщину, Полтавщину та Кіровоградщину. А днем по тому «нашоукраїнці-самбісти» мали вирушити на Дніпропетровщину. Власне, наша розмова з Кириленком і почалася з того, як він оцінює старт виборчих турне. >>
Якщо «Наша Україна» до останніх передз'їздівських днів тримала інтригу з виборчим списком, то Блок Тимошенко «вистрелив» іншим. «Списочники» БЮТ лишились у своєму попередньому складі, зате присутність з-поміж 103 депутатів V скликання (яких Юлія Володимирівна за відданість і стійкість залишила при кандидатській надії) особливого гостя — президента Європейської народної партії Вілфреда Мартенса — привернула загальну увагу. Мартенс приїхав не просто так — він запросив «Батьківщину» приєднатися до клубу ЄНП. Ця подія відразу потягнула за собою обговорення ідеологічного керунку, в якому рухатиметься БЮТ, відсунувши на другий план ініціативи, з якими виступала на з'їзді Тимошенко, не кажучи вже про інший актуальний аспект — стосунки БЮТ з колегами від «Нашої України — Народної самооборони». Втім на все свій час. Час підписувати спільні угоди і час їх виконувати. Або не виконувати. Наразі помаранчеві демократи обіцяють триматися разом, а що з того вийде — побачимо після 30 вересня. Поки що про внутрішні процеси всередині Блоку Тимошенко з «УМ» говорить депутат IV—V скликань, 14-й номер у виборчому списку БЮТ Андрій Шкіль. >>
Учора глава держави спілкувався з журналістами, в тому числi вже традиційно — у прямому ефірі двох національних телеканалів. Президент вкотре відійшов від офіціозу, а заодно і похмурих владних кабінетів — зустріч з представниками ЗМІ знову проходила на «зеленій галявині» секретаріату. >>
