Не укладав угод з власною совістю. Ренесансна чистота художника-шістдесятника Георгія Якутовича
Видатний художник, графік Георгій Якутович 60 років тому здійснив свою мрію – проілюстрував повість Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». >>
Олександр Ройтбурд на відкритті виставки. (з соціальної мережі.)
У Києві виставкою «Жива натура» Олександра Ройтбурда відкрилася нова галерея «Дукат», яка — за задумом організаторів — поєднуватиме виставковий простір та освітній центр. Презентація виставки стала своєрідним подарунком до дня народження художника, точніше, іменинник дав змогу любителям живопису подивитися свої роботи. «Ми одужуємо. Коли відкриваються нові галереї — значить, усе добре», — упевнений Олександр Ройтбурд.
В експозиції представлено натюрморти предметів у звичних та незвичних поєднаннях: натюрморт із книгами, папіросницею та камінними сірниками, глечиками, статуетками, сиром та з фаршированою рибою, яку дві жіночі руки манірно тримають над тареллю. Картини надзвичайно яскраві та живі. Полотно «Натюрморт із двома тростинами, капелюхом та електронною сигаретою» або «Ванітас», на якому зображені шахова дошка, книги, сувій та найбільш привабливий для уваги кольоровий глобус, залишаються в пам’яті «свійськими» і водночас кольоровими сплесками.
Роботи Олександра Ройтбурда вирізняються, окрім технічної грамотності та творчого, властивого лише йому стилю зображення, ще й використанням у сюжетах картин тих образів, за якими завжди є щось незвичайне, які мають глибину під собою. Книгами, підсвічниками, соняшниками, які символічні для українців, художник передає цю глибину полотнам.
Власне, Олександр Ройтбурд іноді свої картини із зображеннями предметів називає не натюрмортами, а портретами речей. Такий незвичний погляд він пояснює «УМ» дещо жартуючи: «Я хочу піти від поділу всього на світ людей та світ речей. Іноді в мене до людей підходить слово натюрморт, а іноді до речей — портрет, так я це бачу». Олександр Ройтбурд — надзвичайно нетипова та цікава особистість, і не дивно, що на його виставці був такий значний «натюрморт» його шанувальників.
Виставлена в «Дукаті» серія робіт представляє не цілком точне відображення поняття натюрморту, а скоріше міркування, висловлення митця на тему класики цього жанру, її переосмислення. У деяких картинах глядач може помітити своєрідне цитування натюрмортів класиків світового мистецтва: Сурбарана, Моранді, Кончаловського, Фалька. Та головним для художника залишається отримання насолоди від процесу створення полотен, яке потім передається тим, хто їх споглядає.
Більшість творів, представлених у галереї, Олександр Ройтбурд намалював у своїй новій одеській майстерні. Він розповів «УМ», що для нього має значення, в якому інтер’єрі він малює. Свою нову майстерню він декорував у стилі XIX ст. — і якийсь час він і живе за тим часом, створюючи роботи з алюзією на те століття.
Виставка «Жива натура» Олександра Ройтбурда у галереї «Дукат» триватиме до 18 листопада.
Видатний художник, графік Георгій Якутович 60 років тому здійснив свою мрію – проілюстрував повість Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». >>
У Києві наприкінці травня Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки представив прем’єру вистави «1111. Театр Лесі та Курбаса»» у постановці Андріюса Дарели — сценічного осмислення історії українського мистецького покоління 1920–1930-х років. >>
Уперше почув ім’я критика Ігоря Котика п’ятнадцять років тому – воно опинилося в центрі скандалу, вчиненого «літературними патріотами». >>
У Києві, у Національному музеї мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, триває виставка, присвячена 280-й річниці від дня народження іспанського художника Франсіско Гої, яка складається з серії гравюр «Диспаратес» (Los Disparates). >>
У нашій країні дедалі більше уваги приділяють створенню безбар’єрного середовища. >>
Книжка Володимира та Сергія Кампо «Юрій Бадзьо: Філософія антиімперського/антифашистського спротиву України» (Ужгород: Карпати, 2024) фігурувала у тогорічному рейтингу всередині номінаційного списку рубрики «політологія/соціологія/культурологія». >>