Уперше в Україні у форматі DVD було записано ораторію, яка вісімдесят років вважалася загубленою. Називається вона «Дума про дівку-бранку», створив її Михайло Вериківський у 1923 році, а заспівала в червні цього року хорова капела «Почайна». У вівторок в актовій залі Культурно-мистецького центру НАУКМА керівник «Почайни» Олександр Жигун організував на великому екрані перегляд «Дівки-бранки». День показу збігся з днем народження Жигуна та ще й із Другою Пречистою. Проте Олександр Іванович каже, що то — чиста випадковість, бо «артисти на сьогодні не в таких умовах, аби самі могли обирати день, час і місце презентації». Добре, хоч є можливість донести музику до слухача, хай навіть тільки через тисячу дисків. І коштують ці диски недорого — десять гривень.
«Унікальний твір «Дума про дівку-бранку», — розповідає «УМ» Олександр Жигун, — знайшла дочка Михайла Вериківського Ірина. Вона знала, що батько робив записи творів на радіо, і після багатьох років ретельного перегляду цих записів ораторію знайшли.
«Дівка-бранка» — про боротьбу нашого козацтва проти турків, вона розкриває образ Марусі-попівни, визволительки семиста бранців-вояків. У 1954-му Михайло Вериківський, маючи величезний досвід композитора та видатного музичного теоретика, зробив другу редакцію ораторії і, що надзвичайно важливо, поєднав у ній два самостійні творчі напрями — народний та академічно-професійний.
«Почайна» не могла не заспівати «Дівку-бранку», адже це твір, який ставить Вериківського в один ряд із Веделем і Гайдном, це твір, який українці просто зобов'язані почути». На тому ж самому диску записано ще й першу українську православну літургію, яка з Державним естрадно-симфонічним оркестром зазвучала вперше. Презентація диска пройшла під гаслом: «Не втрать історичну можливість бути першим. Стати визначним українським інтелігентом, котрий побачив та почув це». «Почайна» була захвалена такими відомими людьми, як Павло Мовчан, Левко Колодуб, Лариса Кадирова, Богдан Жолдак, Володимир Губа, Жанна Боднарук etc. Не зміг на презентацію приїхати народний депутат Валерій Асадчев, який співає в капелі, але в той вечір затримався в депутатських справах у Полтаві.
Всі, хто прийшов у Могилянку, виграли в безпрограшній музичній лотереї цікаві призи, серед яких — і гранд-колекція компакт-дисків серії «Духовна музика Європи ХVIII—XXI століть». Розходилися додому щасливі. «УМ» запитала в Олександра Жигуна, чи не важко молодим хористам із «Почайни», адже майже всі вони — студенти НАУКМА: пари, втома і все таке. А тут іще й заняття до дванадцятої ночі... Олександр Іванович хитро усміхнувся: «Чи вони втомлюються? А від сексу люди втомлюються? От вони так само, якби було важко, найняли б інших. Через багато років ці речі, які ми виконуємо, стануть національною гордістю. Хористи візьмуть диски до рук, покажуть своїм дітям: дивись, дитино, я співав. Це справжні пісні, така твоя країна».
У квітні у столиці відбулася прем’єра спільного проєкту Херсонського обласного драматичного театру імені Миколи Куліша та Київського академічного театру «Колесо» — вистави про замасковані надії позбутися самотності «Надвечір’я з рок-н-ролом». >>
Українською перекладено вже другу книжку американського нейробіолога Девіда Іґлмена. >>
У Києві цього тижня завершується показ великого виставкового проєкту «Алла Горська. >>
Прем'єрні «Друзі» - це про пари: двоє жінок і двоє чоловіків. Історія також просякнута нашим сумним сьогоденням, накладає свій відбиток війна. Утім в ній спалахують миттєвості, де є місце любові, дружбі, теплу та іншим земним радощам, з яких і складається життя. >>
За даними Міністерства освіти і науки Латвії, російська мова викладається як друга іноземна майже в половині латвійських шкіл. >>
Режисер документального фільму «20 днів у Маріуполі» Мстислав Чернов привіз до України перший в історії вітчизняного кіно «Оскар», а також статуетку Британської академії кіно і телевізійних мистецтв (BAFTA). >>
