Мистецтво жити після смерті

25.09.2004
Мистецтво жити після смерті

Мистецтвознавець Валентина Заболотна книгу «Талан. Життя і творчість Марії Заньковецької» гортала однією з перших. (Фото «Прес-КІТ».)

      Є таки справедливість на світі — ювілейні заходи з нагоди 150-річчя з дня народження Марії Заньковецької задекларовані відповідною постановою Кабінету Міністрів! І замість традиційного розпорошення подій та урочистостей — згадаймо хоча б недолуге минулорічне віншування Бориса Гмирі — маємо приємний виняток у вигляді більш-менш виструнченої програми заходів на честь пам'яті першої народної артистки України, 150 років з дня народження якої минуло 4 серпня. Фестиваль «Марія», який відкривається сьогодні в театрі «Сузіря», обіцяє стати гімном не лише Марії Заньковецькій, а й тим актрисам, які продовжують її справу.

      «В усіх країнах світу, багаті вони чи бідні, спостерігається дефіцит особистостей, — вважає художній керівник «Сузір'я» Олексій Кужельний. — Так ось на фестивалі «Марія» такого дефіциту не буде. Будуть талановиті актриси з України, Росії, Білорусі, Польщі, щодня гратимуть по кілька вистав, а у понеділок всі ми зберемося на «круглий стіл» «Актриса», який проведе доктор мистецтвознавства Валентина Заболотна».

      За словами Олексія Павловича, цей фестиваль «вибігала» Лариса Кадирова. На що пані Лариса відповіла, що мала перед Марією Заньковецькою моральний обов'язок: навчалася у студії імені Заньковецької, працювала у театрі імені Заньковецької у Львові і навіть понад двадцять років грала роль Марії Заньковецької в однойменній виставі. Кадирова є першим лауреатом премії імені Заньковецької, словом, кому ж, як не їй, потрібно було займатися цим фестивалем. Процес, як відомо, клопіткий, а коли фінансування нижче мінімального, то ситуація наближається до критичної. Хоч і просив Олексій Павлович не називати бюджет фестивалю, аби не засміяли його організатири фестивалів з інших країн, але все ж таки цю цифру варто озвучити — 30 тисяч гривень на все про все. Звісно, це дуже ускладнило перемовини з майбутніми учасницями фестивалю.

      «Хотілося, щоб сюди приїхали актриси європейського рівня, — ділилася своїми планами Лариса Кадирова. — Адже сама Заньковецька, таланту якої поклонялися Петлюра, Грушевський, Леся Українка, Чайковський, володіла блискучою технікою, сильною енергетикою. Дуже хотілося б бачити тут і Софіко Чіаурелі, і Алла Демидову, і Віру Васильєву, і Вію Артмане... Але... Чоловікові Віри Васильєвої роблять операцію на серці, і вона не може його зараз полишити; Вія Артмане нещодавно відзначила 75-річний ювілей і каже, що вона з нами, але втомилася і не має сил на подорожі. Дуже прикро, що деякі актриси погоджувалися до нас приїхати, а коли їм пропонували щось вигідніше, відразу ж відмовлялися».

      Але й за цих суцільних форс-мажорів афіша фестивалю вийшла багатообіцяючою і насиченою. Сьогодні о 15:00 Міжнародний фестиваль «Марія» відкривається виставою «Актриса», яку готують працівники Музею Марії Заньковецької. Цього ж дня Лариса Кадирова зіграє виставу за Маркесом «Посаг кохання» (режисер — Олексій Кужельний). Далі у програмі фестивалю — спектаклі «Кайдашиха» Нечуя-Левицького (Дніпропетровський театр імені Шевченка), «Маленька щаслива монетка» (казка-клоунада Наталі Вощилової , що приїде до нас iз Польщі), «Догоріла свічечка» (Національний театр імені Янки Купали, Білорусь), «Квітка-невіста» Наталки Половинки (Молодіжний театр імені Курбаса) та «Про життя, про смерть і про любов» (Санкт-Петербурзький театр імені Комісаржевської).

      Допомагали у підготовці фестивалю також товариство «Просвіта», «Шевченківський фонд — ХХІ століття», «Міжнародний фестиваль театру». А працівники Музею імені Марії Заньковецької напередодні фестивалю презентували книгу «Талан. Життя і творчість Марії Заньковецької». Близько 90 відсотків матеріалів, які вміщено в цьому розкішному виданні, ніде раніше не публікувалися. Щоправда, у продаж книга не надійде — одна тисяча примірників буде розіслана до бібіліотек та установ.


      До речі, офіційною датою народження Марії Заньковецької вважають не 1854, а 1860 рік. Актрисі, напевне, хотілося бути трішки молодшою, от вона й дезінформувала істориків і заплутала дослідників своєї творчості. Як справжній джентльмен, на захист Заньковецької став Олексій Кужельний. «Французи кажуть: жінка, яка може назвати свій вік, здатна зрадити Батьківщину», — зауважив він. І це, мабуть, справді так. Адже скільки не кликали Марію Заньковецьку до Росії, вона залишилася вірною українській сцені.