Куди течуть молочні ріки?

13.10.2015
Куди течуть молочні ріки?

Корово, корово, дай молока. Скільки вартує. Півп’ятака.

Подорожчання молочної сировини призводить до подорожчання молокопродуктів. Так повелось у вітчизняному молочному виробництві. Однак, хоч ціни на готову продукцію молокозаводів ростуть регулярно, на Вінниччині є села, де з постачальниками молока досі розраховуються майже за тарифами 2010 року. Власники домашніх корів терпіти таку наругу більше не мають змоги. Тому в області знову активізувалися призабуті селянські молочні бунти.

Нижче собівартості

На організований мітинг у селі Шевченкове вийшло одразу півсела. Запросили представників трьох молокопереробних підприємств, які закуповують тут сировину. Приїхав тільки один. Головна вимога селян — підвищити закупівельну ціну за молоко до адекватного рівня. Нинішня ціна у Шевченковому... 2, 80 за літр. Мешканка села Галина Плутар каже, що у сусідній Луці селянам платять по 4,20 за літр молока. Шевченківці ж вимагають хоча б по 4 грн. І це виправдані вимоги. Адже, як озвучили на офіційному рівні, середня собівартість літра молока по Україні складає 5 гривень.

У селі ж, де сьогодні практично немає офіційних робочих місць, молочарство — чи не єдиний засіб виживання. Тож люди вимагають, аби їм платили належне, бо у собівартість молока, окрім важкої праці, вони самі вкладають багато грошей. Улітку потрібно працювати з подвійною силою, аби заготувати сіно. А цього року сіно в дефіциті через літню спеку. Тобто потрібно буде компенсувати нестачу сіна іншими харчами. У середньому корова за місяць з’їдає півтонни висушеної трави. А ще три мішки комбікорму, стільки ж макухи, шість мішків жому плюс картопля, буряки, гарбузи... Це — збірний місячний раціон. Якщо немає можливості заготовляти корми самотужки, тоді, щоб прогодувати корову, господарю потрібно витратити ще близько 2 тисяч гривень на місяць. Таке різноманітне меню необхідне, аби отримати від неї 15 літрів молока на добу. «Я живу сама, а тому наймаю косаря, наймаю транспорт, наймаю пастуха за 100 гривень на день...» — перераховує витрати пенсіонерка Марія Наумова.

Вода на молоці

Претензії селян менеджер відділу сировини молокозаводу, що вийшов на контакт, Сергій Пушненко вислухав і навіть пообіцяв підвищити ціну. Щоправда, на скільки саме — не уточнив. Люди наполягають: якщо за літр їм не платитимуть хоч по 4 гривні, вони перестануть здавати молоко централізованим заготiвельникам. Одна з активісток, Галина Королюк, каже, що возитимуть молоко у місто Хмільник, самі продаватимуть його містянам.Однак і в бік селян натомість летять звинувачення. Мовляв, розбавляють молоко водою. «Якщо попалась людина з водою у молоці, iз молоком низької жирності, я їй платити ціну, як за цільне молоко, не буду. Усі молокозаводи платять за базисне молоко, а не розбавлене», — дорікає заготівельник Ірина Блажко.

У стосунках між приватними виробниками сировини та молокозаводами вже давно сформувалася тактика: як тільки селяни вимагають збільшити ціну за свій продукт, їх починають звинувачувати в поганій якості. Представник підприємства, котрий зустрівся із селянами, пообіцяв вислати мобільну лабораторію, аби точно визначити якість молока в кожного господаря. Подібні установки в області «погрожували» виставити в кожному селі ще п’ять років тому. Однак, мабуть, це комусь дуже не вигідно.

Нинішню акцію селяни назвали попереджувальною. Не секрет, що останніми роками в індивідуальному секторі зменшується поголів’я корів. Одні збувають годувальниць через невигідність співпраці з державою, залишаючи лише для себе одну корову, інші — через брак пасовищ. Щоправда, останню неприємність вважають справою честі селян: мовляв, вони самі повинні домагатись організованих пасовищ. Але ніхто не хоче згадувати, що чимало земель по всій Україні сьогодні віддано в оренду товстосумам для закритих баз відпочинку, мисливських угідь і т.д. без урахувань інтересів корінних мешканців. Тому нічого принципово нового чи неординарного в молоковиробництві не відбувається: там, де умови диктує «дикий» бізнес — інтерес і потреби рядового виробника, як і споживача, не враховуються.

А ТИМ ЧАСОМ...

Молока вдосталь

Внутрішній ринок повністю забезпечений молочною продукцією власного виробництва. Як повідомив директор департаменту тваринництва Мінагрополітики Микола Кваша, станом на 1 вересня внутрішній попит склав 7,4 млн. тонн молока. При цьому імпортує Україна всього 42 тисячі тонн молочної продукції. «Ми власним виробництвом повністю закриваємо попит. Більше того, у разі його збільшення молокопереробні підприємства адекватно на це відреагували б», — наголосив Кваша. Враховуючи фактор сезонності, протягом осені молочна продукція може дещо подорожчати. Проте значних цінових коливань, за оцінками аналітиків, не очікується. За 8 місяців поточного року виробництво молока в цілому зменшилося на 4,6 відсотка у порівнянні з аналогічним періодом торік. Але на організованих фермах цей показник збільшився на 1 відсоток навіть на тлі незначного зменшення поголів’я. Сьогодні кількість молока на підприємствах формується за рахунок інтенсивних технологій і збільшення продуктивності корів. За 8 місяців продуктивність на одну фуражну корову збільшилася на 258 літрів. Українська молочна продукція активно експортується до країн Азії, Сходу і СНД. Паралельно з традиційними ринками виходимо на нові, наприклад, африканські країни імпортують згущене та сухе молоко. Кількісні втрати від закриття російського ринку ми відшкодували, хоч дещо програємо», — наголосив Микола Кваша.

  • І хліб, і до хліба

    Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>

  • Японський трактор у лізинг

    Як свідчить моніторинг ринку останніх років, найбільшою популярністю в українських аграріїв сьогодні користується техніка виробництва США. І рiч не тільки в тому, що засновника всесвітньо відомої компанії «Джон Дір» наші фермери сприймають як свого рідного інженера-емігранта Івана Козу. Американська техніка справді добре зарекомендувала себе в полях України. >>

  • Аграрна арифметика

    Міністерство аграрної політики і продовольства України сформулювало ключові напрями, за якими найближчим часом відбуватиметься реформування галузі. Комплексний стратегічний план, в основу якого їх і покладено, отримав назву «3+5». >>

  • Наша риба впіймала шхуну

    Апеляційний суд Одеси минулого тижня виніс остаточне рішення про конфіскацію на користь нашої держави турецької рибопромислової шхуни ZOR та близько п’ятнадцяти кілометрів сіток — знаряддя лову. Шхуна назавжди залишається в Україні. >>

  • Росіяни хочуть солі?..

    Росспоживнагляд дозволив українському державному підприємству «Артемсіль» відновити постачання солі до Росії. Очікується, що підприємство постачатиме до Росії 170 тисяч тонн солі щороку. Росспоживнагляд повідомив Федеральну митну службу про допуск продукції з 10 травня. >>