Запах свіжого газу

13.10.2015
Запах свіжого газу

У підземних газосховищах України — до речі, одних із найбільших у Європі — акумулюється тепло не лише для нашої країни, а й для Заходу.

Україна знову почала закуповувати російський газ: Європа виділила фінансові гарантії. Щоби наповнити підземні сховища до мітки, яка гарантує безпроблемне проходження опалювального сезону, залишилося не так уже й багато. Тим часом у нашому активі — наразі, щоправда, дуже теоретично — постачання палива з Казахстану: якщо вдасться переконати Москву.

Європа дає добро

«Газпром» отримав від «Нафтогазу України» 234 мільйони доларів передоплати за постачання газу в жовтні і відновив експорт газу до України після тримісячної перерви. Про це вчора вранці повідомив глава «Газпрому» Олексій Міллер. «Сьогодні о 10.00 «Газпром» почав постачання газу до України. Від НАК «Нафтогаз України» отримано передоплату в обсязі 234 млн. доларів з обіцяних 500 мільйонів доларів у жовтні. Україна запросила максимальний режим поставки — 114 мільйонів кубометрів на добу, що відповідає річному відбору газу Україною 52 млрд. кубометрів», — сказав Міллер.

Сталося це після того, як минулої п’ятниці Світовий банк і Європейський інвестиційний банк підписали угоду про фінансові гарантії щодо закупівлі газу нашою країною. Як пояснюють у Світовому банку, загальна схема фінансування виглядатиме так: Європейський інвестиційний банк надасть гарантії на 520 мільйонів доларів із коштів, які Світовий банк раніше виділяв Києву. Це дозволить Світовому банку гарантувати видачу акредитивів під закупівлю газу НАК «Нафтогаз України».

«Угода ґрунтується на контргарантіях Європейського Союзу, що забезпечують Європейському інвестиційному банку повне покриття, пов’язане із ризиками щодо цієї позики», — пояснили у прес-службі Світового банку.

Пояснити зацікавленість Європи у наповненні наших газосховищ дуже просто. І головним критерієм є не стільки альтруїзм наших західних партнерів — щоби українці не сильно мерзли взимку, а здоровий розрахунок. Резервний запас у газовій мережі потрібен, аби гарантувати безперебійний транзит російського газу на Захід. До речі, не менше них у наповненні наших газосховищ має бути зацікавлений і «Газпром». Утім Москва не бажає ризикувати своїми коштами, а Європа тягнула час до останнього перед тим, як надати свої гарантії.

Українська і російська математики

Як відомо, так званий «зимовий пакет» передбачає, що Україна скерує півмільярда доларів на закупівлю двох мільярдів кубометрів газу в «Газпрому» для закачування у підземні газосховища. У свою чергу, Москва знизить ціну на газ для України на два квартали — до рівня сусідніх європейських держав. Але при цьому ціна не може бути нижчою, ніж на європейському ринку. Узгоджена ціна з 1 жовтня до кінця нинішнього року — 227 доларів за тисячу кубометрів без урахування поправки на калорійність, і 232 долари — з урахуванням.

Сьогодні НАК має на своєму рахунку 500 мільйонів доларів, які вдалося зібрати за рахунок власних резервів. Усього ж для розрахунків за «зимовим пакетом» треба 1,3 млрд. доларів. Понад половина цієї суми — кредити, які Україні доведеться взяти: 500 мільйонів доларів у Світового банку і ще 300 мільйонів — у Європейського банку реконструкції і розвитку.

Російська математика виглядає по-іншому. Так, президент РФ Володимир Путін підрахував: Україна буде змушена заплатити його державі три мільярди доларів. Іншими словами, купити ще понад 12 мільярдів кубометрів газу — не рахуючи вже домовлених 500 мільйонів за два мільярди кубометрів. Утім офіційний Київ пояснив: ми не плануємо закуповувати стільки палива. А за умовами «зимового пакета», Москва відмовилася від принципу «качай або плати», за яким Київ був змушений купити впродовж року 52 мільярди кубометрів пального, а у разі відмови — оплатити цю кількість газу.

Назагал же, сторони мають визначити, хто правий, а хто винуватий, у суді. І «Нафтогаз», і «Газпром» подали свої позови до Стокгольмського арбітражу, але рішення за цією справою має бути не раніше червня наступного року. Всього ж Москва вимагає від нас 29,2 мільярда доларів. «Нафтогаз», у свою чергу, вимагає змінити ціну заднім числом і компенсувати всі переплати, які ми змушені були здійснити із 20 травня 2011 року. Це близько 6 млрд. доларів. Також ми вимагаємо скасувати заборону на реекспорт.

Таки наполовину повні!

Тим часом наша держава посилено готується до зими. Аби гарантувати українцям теплі батареї упродовж опалювального сезону 2015—2016 років, треба накопичити близько 17 мільярдів кубометрів блакитного палива. Торік нам вистачило і 16 кубометрів — приблизно стільки ми маємо станом на вчорашній день. Тобто нам залишилося наповнити наші сховища ще одним мільярдом кубометрів газу.

«Ми поки що відстаємо на 1 млрд., але вже є домовленості щодо відновлення закачування газу, і тому можу чітко сказати — газу на зиму нам вистачить», — сказав заступник міністра Кабінету Міністрів Віктор Гламаздін в ефірі одного з політичних ток-шоу. Відповідаючи на запитання ведучого, як так виходить, що, воюючи з Росією, Україна продовжує купувати у неї газ, Гламаздін повідомив, що газ, який купується, йде на забезпечення транзиту. «Чому ми домовляємося з Росією про газ? Тому що, крім своїх потреб газу, нам потрібно забезпечувати транзит російського газу в Європу. І це Європа просить нас купити газ у Росії — щоб ми могли забезпечити транзит газу в Європу. Тому що нам того, що ми вже накопичили, достатньо», — пояснив представник уряду, чому Європа проявляє таку активну позицію щодо накопичення запасів газу в наших сховищах.

Усього ж українські підземні газосховища заповнені на 51%. Найбільший запас газу зберігається у Більче-Угерсько-Волицькому сховищі — 7,45 мільярда кубометрів. Це трохи менше половини його об’ємів. Усього ж, як відомо, на материковій частині України є 12 сховищ, у яких можна розмістити 31 мільярд кубометрів пального.

А ТИМ ЧАСОМ

Газ хороший! Але далеко…

Тим часом Україна розраховує на казахстанський газ. А також вугілля і нафту. Такими є сподівання нашої влади після візиту українського Президента Петра Порошенка до Астани. Пожвавлення між сторонами мають поширитися також на аграрну, космічну і машинобудівну сфери.

І здорова логіка тут, звичайно, є — тим паче, враховуючи лояльність офіційної Астани до співпраці з Україною: раніше ця країна, на відміну від Росії, запевнила, що не запроваджуватиме мито щодо українських товарів після того, як запрацює зона вільної торгівлі між Україною та ЄС. Утім спільні енергетичні проекти розбиваються об сувору реальність — відсутність спільного кордону між двома країнами. Якщо доставляти вугілля ще якось можливо — через треті країни, то всі існуючі газо- і нафтогони проходять через територію Росії. А якою буде поступливість Москви в цьому питанні, можна тільки здогадуватися.

 

ДО РЕЧІ

Санкції на марші

Компанія DEA Group російського бізнесмена Михайла Фрідмана продала швейцарській групі компаній INEOS газові родовища в Північному морі в акваторії Великобританії через дію санкцій Заходу проти Москви. INEOS відкрито заявляє про свій намір зробити стратегічні інвестиції в Північному морі, і це придбання є першим кроком до втілення цієї мети. «Це також допоможе нашим нафтохімічним активам у Великобританії мати постійний доступ до конкурентоспроможної енергії», — йдеться у заяві очільника компанії Джима Реткліффа.

Сума угоди не розголошується. Проте раніше кілька близьких до процесу продажу джерел заявляли, що в липні фонд LetterOne націлювався на ціну до 1,2 мільярда доларів, однак найбільша купівельна пропозиція, яка надійшла, становила 750 мільйонів доларів.

Як відомо, у квітні міністерство енергетики Великобританії дало Фрідману шість місяців, щоб продати всі нафтові та газові родовища LetterOne, куплені в німецького енергетичного концерну RWE, інакше ліцензії на видобуток корисних копалин були б скасовані.