Криптоісторія і сміхокорекція. Глибинні сенси майже антиутопії «Чарівник країни Оз» та її українське видання
Звісно, я читав цю книжку, ще коли був — ген-ген — совєтським підлітком. >>
Днями київський Будинок одягу відчинив двері для художників, арт-кураторів, перформерів та зацікавлених мистецтвом осіб — там запрацювала бієнале «Київська школа». «Завтра це місце стане ареною спільного міркування. Ми усвідомлюємо, що дійство відбувається на тлі складних історичних подій», — сказав на відкритті один із кураторів бієнале Ґеорґ Шоллхаммер.
Особливу увагу привернули інсталяції Ricardo Basbaum. Знайшлася людина, яка вирішила своєрідним перформансом привернути увагу до себе: юнак із табличкою «F*ck biennal». Як виявилось, це молодий архітектор, який представився Ігорем Волановичем. Бунтівник вирішив висловити свою думку стосовно бієнале: «Протест уже закладений в людині від народження. Хоч мені й не все тут подобається, але я не проти такого мистецтва. Я просто вважаю, що повинна бути критична думка. Мені не подобається бездумна популяризація символів. Наприклад, у Європі ментальність перейшла на інший цикл, а в нас усе ще лишився протест проти гноблення».
На бієнале буде представлено шість мистецьких шкіл: Школа викраденої Європи (яка розташована вже безпосередньо у приміщенні Будинку одягу), Школа переміщених осіб, Школа образу і доказу, Школа пейзажу, Школа самотності та Школа реалізму. На відвідувачів чекають понад 20 подій: публічні дискусії за участі художників, істориків та політологів, кінопокази та виставки. Бієнале триватиме до 1 листопада, вхід на всі заходи організатори вирішили зробити вільним.
У Національному художньому музеї України у рамках Київської бієнале-2015 відкрився проект Вільяма Кентріджа (ПАР) «Я не я, кобила не моя». Вісім анімаційних сюжетів базуються на авторській сценографії до опери Дмитра Шостаковича «Ніс» за однойменною повістю Миколи Гоголя. Роботи — про візуальну мову радянського конструктивізму, а також взаємодію людини та політичного режиму. «Цей проект поєднує гоголівський «Ніс», згадку про репресії й абсурд сталінських часів та естетику авангарду, — каже Юлія Ваганова, заступниця директора з виставкової роботи та міжнародної співпраці музею.— Вільям Кентрідж досліджує протистояння людини чомусь іншому: державі, уряду, сталим звичаям».
Звісно, я читав цю книжку, ще коли був — ген-ген — совєтським підлітком. >>
Покоління за поколінням ми падаємо у землю як зерна, але творимо щось більше за нас. Це прикінцева професорська цитата у новій - першій художній книзі історика і журналіста Олександра Зінченка "Два мільйони світанків (Трипільська таємниця)". >>
Вірші з трьох збірок поетеси і військовослужбовиці Ярини Чорногуз готують до друку в американському видавництві Arrowsmith Press в перекладі Амелії Глейзер. >>
Найчастіше у троїцьких букетах – чебрець, м'ята, любисток, меліса, барвінок, медунка, полин, деревій, звіробій. >>
У Національному академічному драматичному театрі імені Івана Франка відбулася подія, яка щороку об’єднує драматургів, режисерів, акторів і глядачів навколо сучасних театральних текстів. >>
Окрасою селища Котельва на Полтавщині є фігурні мережані димарі. Блакитний — з білочками, сірий — з півниками, зелений — з квітами... >>